Рішення № 5248355, 13.04.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/20313.04.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся»

до акціонерного комерційного банку «Київ»

про стягнення 144697,56 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Адаменко П.П. директор;

Лаухін М.О. представник за довіреністю № 37 від 07.04.2009 року

від відповідача: не зявився.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісся»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до акціонерного комерційного банку «Київ»про стягнення 144697,56 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся»(позивачем) і Мінською філією акціонерного комерційного банку «Київ»(відповідачем) 20.09.2001 року був укладений договір про відкриття та розрахунково-касове обслуговування рахунку в національній валюті відповідно до якого клієнт (позивач) відкриває в банку (відповідач) поточний рахунок в національній валюті України, зберігає грошові кошти на рахунку, здійснює оплату послуг банку згідно з тарифами, а банк проводить розрахункове і касове обслуговування клієнта у відповідності з вимогами чинного законодавства України та цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору клієнту відкривається поточний рахунок № 26007300129401.

Відповідно до п. 2.3.7. договору банк зобовязується виконувати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку (з 9 до 15 год.) в день його надходження виключно в межах залишку грошей на рахунку клієнта. У разі надходження розрахункового документу від клієнта до банку після закінчення операційного часу, банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі не пізніше наступного робочого дня в межах наявних коштів на рахунку.

Згідно з п. 2.3.8. договору у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа, банк повертає його клієнту не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причин повернення.

Порушуючи умови договору відповідач в односторонньому порядку припинив проводити операції по перерахуванню грошових коштів по платіжним дорученням позивача на суму 144697,56 грн., а саме:

№ 17 на суму 500,00 грн. від 15.01.2009 року одержаної банком 19.01.2009 року;

№ 18 на суму 4 595,00 грн. від 15.01.2009 року одержаної банком 19.01.2009 року;

№ 18 на суму 23 098,20 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 19 на суму 33,14 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 20 на суму 28 350,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 21 на суму 438,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 22 на суму 472,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 23 на суму 46,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 24 на суму 462,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 26 на суму 1910,14 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 27 на суму 1 011,84 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 28 на суму 1577,98 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 29 на суму 772,75 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 30 на суму 4 992,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 31 на суму 1 100,90 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 33 на суму 15000,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 34 на суму 180,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 35 на суму 657,60 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 36 на суму 150,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 37 на суму 474,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 38 на суму 14 720,50 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 39 на суму 5 629,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 40 на суму 252,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 41 на суму 120,58 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 42 на суму 435,15 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 43 на суму 5534,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 44 на суму 32000,00 грн. від 23.01.2009 року одержаної банком 23.01.2009 року;

№ 45 на суму 184,78 грн. від 23.01.2009 року одержаної банком 23.01.2009 року.

Відповідно до п. 2.2.1. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 2.3.1. договору банк зобовязується здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з діючими правилами в межах залишку грошей на рахунку клієнта і на умовах цього договору.

10.02.2009 року позивач направив відповідачу претензію № 14 з вимогою виконати умови договору та перерахувати кошти в сумі 144697,56 грн. відповідно до наданих позивачем і прийнятих відповідачем платіжних доручень.

У відповіді на претензію за вих. .№ 16634 від 12.02.2009 року відповідач визнав, що він прийняв до виконання платіжні доручення вказані у претензії і не перерахував вказані кошти у звязку з тимчасовими труднощами банку.

Таким чином, на думку позивача, розмір збитків, заподіяних простроченням виконання зобовязань з боку відповідача становить 144697,56 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2009 року порушено провадження у справі № 33/203, розгляд справи призначено на 13.04.2009 року.

У судове засідання 13.04.2009 року представник відповідача не зявився, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.03.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства подав суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відхилив клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з його необґрунтованістю, оскільки відповідачу було відомо до судового засідання про час та дату судового засідання та представником відповідача надано клопотання без зазначення причин неможливості явки в судове засідання, за таких умов суд вважає, що зазначене клопотання подане з ціллю затягування розгляду справи

Представники позивача подали документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі від 10.03.2009 року, заявили усне клопотання про уточнення позовних вимог, оскільки сума 144697,56 грн. є не збитком, а коштами, які відповідач не перерахував відповідно до платіжних доручень позивача, тому просили суд вважати цю суму сумою основного боргу, надали пояснення по справі у яких підтримали свої позовні вимоги, просили позов задовольнити та стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 144697,56 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1446,98 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Полісся»(позивачем) і Мінською філією акціонерного комерційного банку «Київ»(відповідачем) 20.09.2001 року був укладений договір про відкриття та розрахунково-касове обслуговування рахунку в національній валюті відповідно до якого клієнт (позивач) відкриває в банку (відповідач) поточний рахунок в національній валюті України, зберігає грошові кошти на рахунку, здійснює оплату послуг банку згідно з тарифами, а банк проводить розрахункове і касове обслуговування клієнта у відповідності з вимогами чинного законодавства України та цього договору.

Відповідно до п. 1.2. договору клієнту відкривається поточний рахунок № 26007300129401.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ч. 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 статті 1066 ЦК України За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Статтею 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Відповідно до п. 2.3.7. договору банк зобовязується виконувати доручення клієнта, що містяться в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку (з 9 до 15 год.) в день його надходження виключно в межах залишку грошей на рахунку клієнта. У разі надходження розрахункового документу від клієнта до банку після закінчення операційного часу, банк зобовязаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі не пізніше наступного робочого дня в межах наявних коштів на рахунку.

Згідно з п. 2.3.8. договору у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа, банк повертає його клієнту не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причин повернення.

Згідно з ч. 1 статті 1068 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Ч. 3 статті 1068 ЦК України передбачено, що банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Відповідно до п. 2.2.1. договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України.

Згідно з п. 2.3.1. договору банк зобовязується здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з діючими правилами в межах залишку грошей на рахунку клієнта і на умовах цього договору.

Порушуючи умови договору відповідач в односторонньому порядку припинив проводити операції по перерахуванню грошових коштів по платіжним дорученням позивача, які знаходяться в матеріалах справи, на суму 144697,56 грн., а саме:

№ 17 на суму 500,00 грн. від 15.01.2009 року одержаної банком 19.01.2009 року;

№ 18 на суму 4 595,00 грн. від 15.01.2009 року одержаної банком 19.01.2009 року;

№ 18 на суму 23 098,20 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 19 на суму 33,14 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 20 на суму 28 350,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 21 на суму 438,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 22 на суму 472,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 23 на суму 46,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 24 на суму 462,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 26 на суму 1910,14 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 27 на суму 1 011,84 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 28 на суму 1577,98 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 29 на суму 772,75 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 30 на суму 4 992,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 31 на суму 1 100,90 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 33 на суму 15000,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 34 на суму 180,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 35 на суму 657,60 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 36 на суму 150,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 37 на суму 474,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 38 на суму 14 720,50 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 39 на суму 5 629,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 40 на суму 252,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 41 на суму 120,58 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 42 на суму 435,15 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 43 на суму 5534,00 грн. від 20.01.2009 року одержаної банком 20.01.2009 року;

№ 44 на суму 32000,00 грн. від 23.01.2009 року одержаної банком 23.01.2009 року;

№ 45 на суму 184,78 грн. від 23.01.2009 року одержаної банком 23.01.2009 року.

Відповідно до п. 8.4 статті 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

10.02.2009 року позивач направив відповідачу претензію № 14 з вимогою виконати умови договору та перерахувати кошти в сумі 144697,56 грн. відповідно до наданих позивачем і прийнятих відповідачем платіжних доручень в пятиденний термін.

У відповіді на претензію за вих. .№ 16634 від 12.02.2009 року відповідач визнав, що він прийняв до виконання платіжні доручення вказані у претензії, а саме: № 17 на суму 500,00 грн. від 15.01.2009 року, № 18 на суму 4 595,00 грн. від 15.01.2009 року, № 18 на суму 23 098,20 грн. від 20.01.2009 року, № 19 на суму 33,14 грн. від 20.01.2009 року, № 20 на суму 28 350,00 грн. від 20.01.2009 року, № 21 на суму 438,00 грн. від 20.01.2009 року, № 22 на суму 472,00 грн. від 20.01.2009 року, № 23 на суму 46,00 грн. від 20.01.2009 року, № 24 на суму 462,00 грн. від 20.01.2009 року, № 26 на суму 1910,14 грн. від 20.01.2009 року, № 27 на суму 1 011,84 грн. від 20.01.2009 року, № 28 на суму 1577,98 грн. від 20.01.2009 року, № 29 на суму 772,75 грн. від 20.01.2009 року, № 30 на суму 4 992,00 грн. від 20.01.2009 року, № 31 на суму 1 100,90 грн. від 20.01.2009 року, № 33 на суму 15000,00 грн. від 20.01.2009 року, № 34 на суму 180,00 грн. від 20.01.2009 року, № 35 на суму 657,60 грн. від 20.01.2009 року, № 36 на суму 150,00 грн. від 20.01.2009 року, № 37 на суму 474,00 грн. від 20.01.2009 року, № 38 на суму 14 720,50 грн. від 20.01.2009 року, № 39 на суму 5 629,00 грн. від 20.01.2009 року, № 40 на суму 252,00 грн. від 20.01.2009 року, № 41 на суму 120,58 грн. від 20.01.2009 року, № 42 на суму 435,15 грн. від 20.01.2009 року, № 43 на суму 5534,00 грн. від 20.01.2009 року, № 44 на суму 32000,00 грн. від 23.01.2009 року та № 45 на суму 184,78 грн. від 23.01.2009 року і не перерахував вказані кошти у звязку з тимчасовими труднощами банку.

Листом від 08.04.2009 року за № 16919 відповідач повідомив позивачеві, що згідно постанови Правління НБУ України № 53 від 06.02.2009 року введено мораторій в Акціонерному комерційному банку «Київ»на платежі та залишок коштів на поточних рахунках клієнтів банку станом на 09.02.2009 року та повідомив, що платіжні доручення, надані позивачем, знаходяться під дією мораторію.

Відповідно до п. 1.12. Інструкціі про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 23); ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Таким чином, відповідач, оскільки він не міг виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін у звязку з тимчасовими труднощами банку, зобов'язаний був узяти розрахункові документи позивача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення позивачеві про невиконання його розрахункового документа.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Беручи до уваги те, що відповідачем порушено умови укладеного з позивачем договору про відкриття та розрахунково-касове обслуговування рахунку в національній валюті від 06.05.2005 року, чим порушено права та інтереси позивача, суд вважає факт наявності основної заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 144697,56 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

При розгляді спору по суті судом враховано, що згідно з постановою Правління Національного банку України НБУ № 53 від 06.02.2009 року «Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному комерційному банку «Київ»у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 09.02.2009 до 09.02.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 09.02.2009 року до 09.08.2009 року.

Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно з статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Частиною 2 статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів, зупинення операцій по рахунках, арешту власних коштів банку на його рахунках уповноваженими органами державної влади.

Разом з тим, при розгляді справи судом було встановлено порушення прав позивача внаслідок невиконання банком своїх зобовязань за договором.

Конституцією України закріплений обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обовязку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобовязаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, п.5 ч.2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обовязку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у ч.2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси субєктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі.

Судом також враховано, що частиною 3, пунктом 1 частини 4 статті 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність»передбачено, що з дня свого призначення тимчасовий адміністратор має повне та виняткове право управляти банком та контролювати його, вживати будь-яких заходів щодо відновлення належного фінансового стану банку, зокрема, тимчасовий адміністратор має право продовжувати або припиняти будь-які операції банку.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»потягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом присудження до виконання обовязку відповідача за договором щодо повернення основної заборгованості у сумі зазначеній вище.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обовязку виконувати зазначені зобовязання.

Аналіз положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»дає підстави для висновку про те, що банк звільняється від відповідальності, яка виникає саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Положення про мораторій лише надають банкам можливість відстрочити виконання своїх прострочених зобовязань, зокрема, перед клієнтами цих банків на час дії мораторію, і забороняють на цей час лише застосування державного примусу щодо реалізації захисту прав та інтересів господарюючих субєктів клієнтів банку шляхом звернення стягнення на підставі виконавчих документів.

Отже, примусове виконання рішення суду про звернення стягнення на підставі виконавчих документів можливе лише після закінчення строку дії або зняття введеного у відповідача мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного комерційного банку «Київ» (01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 16-22; к/р 32000178901 в Головному Управлінні НБУ по м. Києву і Київській обл., МФО 321024, код ЄДРПОУ 14371869) або з будь-якого окремого позабалансового рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Полісся»(04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 78; р/р 26009014327001 Оболонської філії АТ «Укрінбанк», МФО 322993, код ЄДРПОУ 30374847) суму основного боргу в розмірі 144697 (сто сорок чотири тисячі шістсот девяносто сім) грн. 56 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1 446 (одна тисяча чотириста сорок шість) грн. 98 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання: 12.06.2009 року.