Постанова № 524818, 22.03.2007, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.07

Справа №АC16/115-07.

За позовом Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції

до відповідача Агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Литвиновичі” Кролевецького району

про стягнення 38167 грн.39 коп. за рахунок активів

СУДДЯ МАЛАФЕЄВА І.В.

За участю представників сторін:

від позивача Шинкєєв В.Г.( довіреність № 2083/10/10-018 від 12.03.07р.)

від відповідача не з’явився

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 38167,39 грн. заборгованості по податку з доходів фізичних осіб за рахунок активів, який утворився станом на 06.02.2007 р.

Відповідач в судове засідання не з’явився у відзиві на позовну заяву проти вимог позивача заперечує , посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства, відсутність грошових коштів на рахунках, невиплату заробітної плати працівникам при задоволенні даного позову .

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідач – агрофірма у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Литвиновими», зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності Кролевецької районною державною адміністрацією, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію від 20.03.2004 р. та знаходиться на податковому обліку в Глухівській МДПІ

Відповідач порушує вимоги ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" від 25 червня 1991 року N 1251-XII (із змінами та доповненнями) в частині своєчасної сплати податків та зборів.

Вказана сума заборгованості повністю підтверджується матеріалами справи, зокрема актом звірки податкової заборгованості від 06.02.2007 р. №649/10-17-006, який підписано відповідачем.

Згідно з п.1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.11 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Відповідно до ст. 2 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-ІУ "Про податок з доходів фізичних осіб" платниками податку з доходів фізичних осіб є резиденти, які отримують: як доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи, та нерезиденти, які отримують доходи з джерелом їх походження з території України.

Обов'язки нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету відповідно до п. п. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 Закону.

Підпунктом 3.2.1. п. 3.2. ст. З Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", передбачено, що у будь-яких випадках, коли платник податків згідно із законами з питань оподаткування уповноважений утримувати податок, збір (обов'язковий платіж), якими оподатковуються інші особи, у тому числі податки на доходи фізичних осіб, дивіденди, репатріацію, додану вартість, акцизні збори, а також будь-які інші податки, що утримуються з джерела виплати, сума таких податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається бюджетним фондом, який належить державі або територіальній громаді та створюється від їх імені.

Відповідно до статті 64 Бюджетного кодексу України податок з доходів фізичних осіб, який сплачується юридичною особою (працедавцем), зараховується до відповідного місцевого бюджету за її місцезнаходженням та місцезнаходженням її підрозділів, уповноважених підрозділів в обсягах податку, нарахованого працівникам цих підрозділів.

Сума податку за звітний місяць, яка піддягає перерахуванню до місцевого бюджету за місцезнаходженням таких відокремлених підрозділів, визначається юридичною особою або уповноваженим підрозділом самостійно, виходячи із загальної кількості громадян, які працюють у цих підрозділах, та суми виплаченого (нарахованого) оподатковуваного доходу.

Юридична особа за своїм місцезнаходженням та місцезнаходженням своїх підрозділів, а уповноважений підрозділ за своїм місцезнаходженням одночасно з поданням документів на отримання коштів для виплати належних платникам податку доходів сплачує (перераховує) суми утриманого податку на відповідні розподільчі рахунки, відкриті у територіальних управліннях Державного казначейства України, таким чином на відповідача – Агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Литвиновичі, покладено обов'язок нарахування, утримання та сплати податку до бюджету.

У зв'язку з тим, що відповідач не є платником податку з доходів фізичних осіб, то податкового боргу з цього податку не існує, а заборгованість по утриманому, але не перерахованому до бюджету податку з доходів фізичних осіб, який відображається тільки по бухгалтерському обліку відповідача, вважається бюджетним фондом і повинна належить державі.

Відповідачем на день розгляду справи не подано ні доказів сплати суми цього боргу, ні аргументованих заперечень позовним вимогам.

Згідно пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення податкових зобовязань виключно за рішенням суду.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 38167,39 грн. заборгованості по сплаті податку з доходів фізичних осіб за рахунок активів визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню на підставі ст. 3 вищезазначеного Закону.

Відповідно до ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд у виняткових випадках може відстрочити виконання постанови при наявності обставин, що ускладнюють її виконання.

Враховуючи, що відповідач являється сільськогосподарським підприємством та в зв’язку з скрутним фінансовим становищем підприємства, суд вважає за необхідне застосувати п. 1 ст. 263 КАС України, відстрочивши виконання постанови до 01.07.2007 р. Представник позивача проти надання відстрочки строком до 01.07.2007р. не заперечує.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Агрофірми у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Литвиновичі”( 41343, Сумська обл., Кролевецький район, с. Литвиновичі, код 32200141) на користь Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції (41400 Сумська область, м.Глухів, вул. ідент. код 21103945) 38167 грн.39 коп. податкового боргу за рахунок його активів, відстрочивши виконання постанови до 01.07.2007р.

3. Видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили за заявою особи на користь якої ухвалена дана постанова.

4. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

5. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

6. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

Повний текст постанови підписано 26.03.2007 року.