Рішення № 52481392, 13.10.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/8190/15-ц

2-4019/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Кошар А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

21 квітня 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_2 про зобов'язання демонтувати вигрібні ями та паркан, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що з 2011 року ОСОБА_2 стверджує, що він є власником квартири АДРЕСА_1 і здає житло в найм.

Весною 2012 року на території подвір'я будинку була викопана вигрібна яма. Раніше на цій території була стара вигрібна яма. Реальна відстань цих вигрібних ям від його будинку - 2 метри. Квартиранти використовують воду, яка перетікає через вигрібні ями. З урахуванням перепаду висот між будинком та провулком Овражним - не менше як півтора метра, відбувається підтоплення його подвір'я та будинку. Все це призводить до руйнації будинку. 02 травня 2012 року з подвір'я будинку по АДРЕСА_1 його будинок був підтоплений водними стоками. Вода на подвір'ї стояла на глибині штика лопати. 15 січня 2015 року відбулося чергове затоплення його будинку внаслідок прориву водопровідних труб на території будинку відповідача.

На ремонт будинку після цього загалом він витратив 50000 гривень. Крім того, будівельники звели паркан з бетонних блоків, перегородивши самовільно частину провулку Овражного в м. Києві. Проведенням всіх цих робіт розпоряджався ОСОБА_2 У результаті самовільного захоплення провулку до його будинку перекритий шлях для проїзду транспортного засобу. Такі дії відповідача спричинили йому моральну шкоду, яку він оцінює в 5000 гривень.

Відповідач зневажливо ставиться до нього та його дружини, погрожує спрямувати поверхневі води на його подвір'я, ставить під сумнів межі його ділянки. Всі дії відповідача призвели його до стресу, погіршився стан його здоров'я. З 02 лютого 2015 року по 17 лютого 2015 року він перебував на стаціонарному лікуванні.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

-зобов'язати відповідача демонтувати обидві вигрібні ями і залити їх бетоном; у разі потреби викопати такі ями з іншого боку помешкання по АДРЕСА_1, на відстані, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України № 145 від 17 березня 2011 року, не менше ніж 20 метрів від його будинку;

-зобов'язати відповідача демонтувати побудований з порушенням будівельних норм паркан з бетонних блоків по провулку Овражному, перенести його таким чином, щоб звільнити проїжджу частину самовільно захопленого провулку Овражного до його ширини в 3,5 метри, як це передбачено будівельними нормами «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень ДБН 360-92»;

-зобов'язати відповідача відшкодувати йому матеріальну шкоду: вартість придбаних матеріалів та інструментів у зв'язку з підтопленням його будинку з боку помешкання по АДРЕСА_1 в м. Києві в розмірі 20528 гривень 08 копійок, а також вартість оплати праці приватних будівельників, оцінену в півтори рази від вартості матеріалів, тобто 30000 гривень, а всього в сумі 50000 гривень;

-зобов'язати відповідача відшкодувати моральну шкоду, спричинену підтопленням його будинку з боку помешкання по АДРЕСА_1 в м. Києві в розмірі 5000 гривень.

Протокольними ухвалами Солом'янського районного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року до участі в справі в якості третіх осіб залучено ОСОБА_3 та ОСОБА_4

У судовому засіданні позивач підтримав заявлений позов та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав. Пояснив суду, що будинок придбаний ним з дружиною, а тому є їх спільною сумісною власністю.

Відповідач та його представник вважають, що позов не підлягає задоволенню. Надали суду письмові пояснення (а.с. 58-65). Зазначили, що відповідач ОСОБА_2 не є співвласником будинку АДРЕСА_1. Він не спричиняв своїми діями шкоди позивачу. Співвласником цього будинку є його бабуся ОСОБА_3, якій він допомагає утримувати будинок. Затоплення будинку позивача, що мало місце в січні 2015 року, відбулося внаслідок прориву труб, які проходять по земельній ділянці співвласника будинку ОСОБА_4, з якою і укладений договір на водопостачання. Він же, як представник ОСОБА_3, власника квартири № 2, лише в березні 2015 року почав оформляти документи на укладення окремого договору на послуги з водопостачання.

Вважають, що саме ОСОБА_1 перебудував свій будинок та ділянку в порушення вимог ДБН, оскільки стіна будинку позивача знаходиться поза межами червоної лінії, на відстані менше як півтора метри до провулку Овражного, що може призводити до його підтоплення внаслідок стікання дощової води і руйнації.

Третя особа ОСОБА_3 проти позову заперечує. Пояснила суду, що вона є співвласником 3/20 частину будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 08 лютого 1996 року та 3/20 частин на підставі свідоцтва про право власності, виданого 08 лютого 1996 року.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

З відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 02 червня 2015 року № 7049 вбачається, що житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27 липня 2001 року (а.с. 49).

У відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 09 липня 2015 року № 8781 житловий будинок АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрований за:

-1/5 частина ОСОБА_6;

-1/2 частина ОСОБА_7;

-3/20 частин за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 08 лютого 1996 року;

-3/20 частин за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 08 лютого 1996 року (а.с. 55).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 стверджував, що він перебуває в шлюбі з власником будинку АДРЕСА_1, і будинок вони придбали в період шлюбу, отже саме він є належним позивачем за цим позовом.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

На підтвердження факту перебування в шлюбі з ОСОБА_8 та придбання будинку в період шлюбу позивач не надав суду будь-яких належних доказів, зокрема, свідоцтво про шлюб.

З наданої суду відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_2 не є співвласником будинку АДРЕСА_1, відповідно його не можливо зобов'язати демонтувати і залити вигрібні ями та паркан, які знаходяться на подвір'ї будинку АДРЕСА_1, оскільки зазначений будинок є співвласністю інших фізичних осіб, до яких позов не заявлено.

У ч. 2 ст. 319 ЦК України визначено, що лише власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Частинами 4, 5 цієї статті передбачено, що власність зобов'язує.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Вбачається, що вимога позивача суперечить нормі ч. 2 ст. 319 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 322 ЦК України визначає, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З наведених норм Закону вбачається, що в разі завдання майнової шкоди позивачу затопленням будинку, за доведеності вини, відповідальність мають нести співвласники будинку АДРЕСА_1, або один з них, якщо не доведуть, що шкода спричинена не з їх вини.

Позивач вважає, що належним відповідачем у цій справі є ОСОБА_2., який вчиняє всі незаконні дії, він особисто був свідком цього, тому позов заявлено саме до цього відповідача.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Позивач просив зобов'язати вчинити дії та стягнути кошти з ОСОБА_2., тобто самостійно обрав такий спосіб захисту порушеного права, за наявності в матеріалах справи, витребуваних судом даних щодо співвласників будинку АДРЕСА_1

Статтею 33 ЦПК України встановлено, що заміна неналежного відповідача можлива лише за клопотанням позивача.

У ч. 1 ст. 11 ЦПК України зазначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач не надав суду будь-яких належних доказів, що майнова шкода в результаті затоплення будинку спричинена безпосередньо діями відповідача, а тому відсутні правові підстави для покладення на нього обов'язку по відшкодуванню майнової шкоди.

У такому випадку не підлягає задоволенню і вимога про стягнення моральної шкоди, яка є похідною від інших вимог.

З огляду на наведене, в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 23, 319, 321, 322, 1166, 1167 ЦК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, ОСОБА_4 про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, відшкодування моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: