ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №1-101/2009 рік
09 червня 2009 року Малинський районний суд Житомирської області в складі
головуючої судді Збицької К.Д.
з участю секретаря Гузікової І.І.,
прокурора Сидоренка О.П.,
захисника ОСОБА_1,
представника служби у справах
дітей Малинської РДА ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, засудженого 5 грудня 2008 року Малинським районним судом Житомирської області за ст.185 ч.2, ч.3 Кримінального кодексу України на три роки позбавлення волі із застосуванням ст.104 цього Кодексу з іспитовим строком 1 рік;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, учня ІНФОРМАЦІЯ_8, не судимого;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, учня ІНФОРМАЦІЯ_10, не судимого,
всіх за ст.186 ч.2 Кримінального кодексу України;
встановив :
25 березня 2009 року біля 12-ї години неповнолітні ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 та малолітній ОСОБА_7, який не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, за попередньою змовою групою осіб, а ОСОБА_3 повторно вчинили відкрите викрадення майна ВАТ «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» в особі Малинського РЕМ з території ферми СФГ «Владівське» в селі Владівці Малинського району на суму 1988 гривень 07 копійок за наступних обставин.
За пропозицією ОСОБА_4 з метою викрадення електричних проводів з опор підсудні прийшли на територію СФГ «Владівське», підійшли до ПЛ-0,4 від КТП 5.164 Л-1 Л-2, де ОСОБА_4 вилазив на опори № №3, 6,7,8, за допомогою плоскогубців перекушував провід та кидав його на землю, а ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 скручували його у бухти й ховали в приміщенні кормокухні, що знаходиться на території ферми. ОСОБА_7 заліз на опору №9, з якої руками зламував провід й також кидав на землю. Не реагуючи на зауваження ОСОБА_8, який намагався припинити їх злочинні дії, підсудні за допомогою гужової повозки перевезли викрадений провід у подвір’я ОСОБА_9, переклали у поліетиленові мішки й з метою подальшої їх реалізації заховали на горищі гаража.
Всього ними викрадено проводу марки А-50 між опорами №2-3 довжиною 0,304км вагою 44кг на суму 900грн.24коп., проводу марки А-35 між опорами 3-6-7 довжиною 0,400км вагою 40кг на суму 836грн.40коп., марки А-25 між опорами №3-8-9 довжиною 0,212км вагою 70кг на суму 251грн.43коп.
2.
Всі підсудні свою вину в інкримінованому їм злочині визнали повністю, підтвердили обставини, викладені в обвинуваченні, та щиро каються.
Підсудний ОСОБА_3 показав, що спочатку ОСОБА_4 запропонував зібрати проводи, зірвані з опор на території ферми, а коли їх не виявили, то вирішили зрізати проводи, що залишились. ОСОБА_4 взяв з дому плоскогубці, сам залазив на опори, перекушував проводи й кидав на землю. Таким чином він зрізав проводи з п’яти прольотів, ОСОБА_7 з однієї опори, а інші на землі збирали їх, скручували у бухти й ховали в приміщенні кормокухні. Коли закінчували скручувати бухти, до них підійшов ОСОБА_8 та сказав, що неподалік ходить працівник господарства Гаврилюк. Спочатку вони злякались, але потім зрозуміли, що він хотів їх налякати і продовжували змотувати провід. Після цього його залишили стерегти провід, а ОСОБА_4 з хлопцями пішов до своєї баби по воза, на якому перевезли всі бухти з проводом на її подвір’я, склали у поліетиленові мішки та заховали в гаражі. Пізніше він дізнався, що приїжджали працівники міліції, вилучили 4 мішки, а 5 мішків не помітили. ОСОБА_10 продав їх якомусь чоловікові з м. Коростеня за 200 гривень.
Підсудний ОСОБА_4 дав аналогічні показання. Він визнав, що бачив на території ферми проводи, які й запропонував хлопцям викрасти. Раніше також бачив, що по селу їздить вантажний автомобіль «Газель», водій якого збирав по селу металобрухт. Спочатку він сам залазив на бетонні опори, зрізав проводи, потім на одну опору заліз ОСОБА_7, бо інші не змогли. На зауваження ОСОБА_8 вони не зреагували. Коли приїхали працівники міліції і вилучали мішки, він скинув їм з горища лише чотири мішки, решта стояли у кутку і вони їх не помітили. Наступного дня 27 березня він з ОСОБА_11 здав решту п’ять мішків водію автомобіля, що збирав по селу металобрухт, за що отримав 200 гривень, 100 з яких віддав ОСОБА_11. Іншим хлопцям грошей не давав. Свою частку грошей витратив на власні потреби.
ОСОБА_6 не оспорює отримання ним 100 гривень за зданий металобрухт від ОСОБА_4, які витратив на Малинському кооперативному ринку.
Крім особистого зізнання підсудних у відкритому викраденні проводів з електричних опор їх винуватість підтверджується показаннями свідків, дослідженими судом письмовими доказами.
Малолітній свідок ОСОБА_7 підтвердив показання підсудних щодо обставин викрадення електропроводів та їх реакції на зауваження ОСОБА_8.
Опитаний судом свідок ОСОБА_8, який, шукаючи хлопців, приїхав на ферму, бачив як вони в приміщенні кормокухні закінчували змотувати провід. Щоб налякати їх, сказав, що неподалік ходить Гаврилюк (працівник господарства), попереджав про можливість кримінальної відповідальності, до якої ОСОБА_3 вже був притягнутий, бо розумів, що вони вчиняють злочин, але його слова хлопці не сприйняли серйозно та продовжували свої дії.
Свідок ОСОБА_9, на канікули до якої приїхав онук ОСОБА_4, показала, що віз та коні належать її чоловікові, з дозволу якого брав їх ОСОБА_4. Однак обставини вчинення злочину їй невідомі. У її присутності працівники міліції дістали з горища гаража та вилучили чотири мішки з металобрухтом.
З протоколу огляду місця події від 26.03.2009 року видно, що під час огляду території СФГ «Владівське» виявлено відсутність електричних проводів між опорами (а.с.9).
Під час огляду господарства ОСОБА_9 в селі Владівці Малинського району 26 березня 2009 року працівниками міліції в приміщенні гаража було виявлено та вилучено чотири мішка з проводом (а.с.11).
При відтворенні обстановки та обставин події підсудні та свідок ОСОБА_7 показали та розказали за яких обставин та яким способом ними було вчинене викрадення проводів (а.с.56,71-75,76-79,80-83), що відповідає показанням, даним в суді.
3.
В ході досудового слідства було проведено огляд речових доказів, їх зважування та вимірювання довжини вилученого проводу з господарства ОСОБА_9 марки А-50 та А-25 (а.с.67-69), який переданий на зберігання в Малинський РЕМ.
Вартість його з врахуванням амортизаційного зносу визначена довідкою Малинського РЕМ від 10.04.2009 року (а.с.98).
Зазначені суми учасниками судового розгляду не оспорюються.
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності суд визнає повністю доведеною вину підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_9 та ОСОБА_5 у відкритому викраденні майна, яке належить ВАТ «Енеогопостачальна компанія «Житомиробленерго», вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а підсудним ОСОБА_3 повторно після вчинення крадіжок, й кваліфікує їхні дії за ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України виходячи з наступного.
Не дивлячись на те, що викрадення розпочалося таємно, в процесі вчинення злочину воно переросло у відкрите, бо до закінчення викрадення проводів, тобто вилучення їх та можливості реально розпорядитися ними, під час підготовки до вивезення їх з території ферми, вони були викриті ОСОБА_8, який усвідомлював вчинення підсудними крадіжки, самі підсудні також усвідомлювали, що їхні дії помічені іншою особою і оцінюються нею як крадіжка, але ігнорували це та продовжували свої злочинні дії.
Вирішуючи питання про призначення підсудним виду та міри покарання суд відповідно до ст.65 Кримінального кодексу України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи винних, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.
Всі підсудні характеризуються за місцем проживання позитивно, навчаються в школі. Вину визнали повністю, розкаялись, сприяли розкриттю злочину. Вчинили злочин у неповнолітньому віці. ОСОБА_9 та ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, вперше вчинили злочин, який класифікується як тяжкий. Законні представники ОСОБА_9 та ОСОБА_6 добровільно частково відшкодували завдані підсудними збитки. Зазначені обставини відповідно до ст.66 Кримінального кодексу України суд визнає такими, які пом’якшують покарання.
Разом з тим підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин під час іспитового строку, що свідчить про те, що він на шлях виправлення не став і належних висновків не зробив.
Обставиною, яка відповідно до п.1 ч.1 ст.67 КК України є обтяжуючою покарання для ОСОБА_3, є рецидив злочину, тобто вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин.
З огляду на наведене суд визнає необхідним та достатнім для виправлення підсудних та попередження вчинення ними нових злочинів призначити мінімальне покарання, встановлене санкцією частини другої статті 186 Кримінального кодексу України, у виді позбавлення волі. При цьому суд вважає за можливе звільнити підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком, застосувавши ст.104 КК України.
Підсудному Шикуну суд визначає остаточне покарання за сукупністю вироків за правилами ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком без застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком.
Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» до підсудних та їх законних представників заявлений цивільний позов на суму 5663 гривні (а.с.60,190). Позивач посилається на те, що матеріальні збитки полягають у відновленні лінії електропередач, а вартість відновлювальних робіт згідно акту на ремонт лінії ПЛ-0,4 кВ КТП №5.164 в селі Владівці і становить 5663 гривні.
4.
У судовому засіданні представник цивільного позивача просить врахувати, що підсудними ОСОБА_9 й ОСОБА_6 та їх законними представниками матеріальні збитки частково відшкодовані у розмірі 497 гривень кожним.
Суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню у межах доведеного обвинувачення.
В ході розгляду справи встановлено, що вартість викраденого підсудними проводу становить 1988грн.07коп. Ця сума підлягає відшкодуванню як реальна шкода. Електромережа на території ферми СФГ «Владівське» була не діючою і роботи по її відновленню позивачем не проводились.
Відповідно до положення ст.1182 Цивільного кодексу України шкода, завдана спільними діями кількох неповнолітніх, відшкодовується ними у частці, яка визначається за домовленістю між ними або за рішенням суду. Статтею 1179 цього Кодексу передбачено, що неповнолітня особа у віці від 14 до 18 років відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується у частці, якої не вистачає, або у повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.
З врахуванням того, що ініціатива вчинення злочину виходила від ОСОБА_4, який також приховав від працівників міліції частину викраденого та здав її наступного дня разом з ОСОБА_11 за 200 гривень, суд визначає частки, які підлягають відшкодуванню, такими: підсудним ОСОБА_3 та його законним представником – 500 гривень, ОСОБА_4 та його законним представником - 800 гривень, ОСОБА_11 та його піклувальником – 688 гривень 07 копійок.
З врахуванням добровільно внесених сум з ОСОБА_4 та його законного представника підлягає стягненню 303 гривні, з ОСОБА_5 та його піклувальника – 191грн.07коп.
Речові докази – провід марки А-25 вагою 3,5кг довжиною 50м та марки А-50 вагою 24,5кг довжиною 171м, який знаходиться на зберіганні в Малинському РЕМ (а.с.69,70), підлягають поверненню за належністю.
Гужова повозка, яка постановою слідчого визнана речовим доказом, підсудним не належить, тому згідно п.1 ч.1 ст.81 КПК України не може бути конфіскована і підлягає поверненню власнику.
Керуючись ст.ст.323,324,327 Кримінально-процесуального кодексу України,
засудив :
визнати винними ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 Кримінального кодексу України та призначити покарання:
ОСОБА_3 у виді чотирьох років позбавлення волі.
За правилами ст.71 КК України за сукупністю вироків визначити шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 3-х місяців позбавлення волі і остаточно призначити чотири роки і три місяці позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обчислювати з часу приведення вироку у виконання.
ОСОБА_4 та ОСОБА_6 у виді чотирьох років позбавлення волі кожному.
На підставі ст.ст.75,104 Кримінального кодексу України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання за умови, що він протягом встановленого
5.
судом іспитового строку один рік шість місяців не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього відповідно до п.3 ч.1 ст.76 цього Кодексу обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання.
На підставі ст.ст.75,104 Кримінального кодексу України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання за умови, що він протягом встановленого судом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину та виконає покладений на нього відповідно до п.3 ч.1 ст.76 цього Кодексу обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
Стягнути на користь Відкритого акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Житомиробленерго» в особі Малинського району електричних мереж (11600, м.Малин, вул..Некрасова,18, р/р 26008002011613 в ВАТ «Перший інвестиційний банк» м. Житомир», МФО 300506, код 22048622):
із засуджених ОСОБА_3 500 гривень, ОСОБА_4 303 гривні, ОСОБА_5 191 гривню 07 копійок.
У разі відсутності у неповнолітніх засуджених достатнього для відшкодування завданої шкоди майна, стягнути частку, якої не вистачає, або зазначену суму у повному обсязі із законних представників – ОСОБА_12, ОСОБА_13 та піклувальника ОСОБА_5 - ОСОБА_14.
Речові докази – провід марки А-25 довжиною 50м та марки А-50 довжиною 171м, який знаходиться на зберіганні в Малинському РЕМ, повернути Малинському РЕМ; гужову повозку повернути ОСОБА_9.
На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Головуюча
Судове рішення № 5247912, Малинський районний суд Житомирської області було прийнято 09.06.2009. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 1-101/09. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: