Рішення № 52477772, 12.10.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 554/3605/15-ц Номер провадження 22-ц/786/2704/15Головуючий у 1-й інстанції Блажко І.О. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Одринської Т.В.,

Суддів: Винниченка Ю.М., Корнієнка В.І.,

При секретарі: Коротун І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» та ОСОБА_2 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2015 року по справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2015 року позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задоволено частково.

Стягнуто з громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, зареєстрованого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість у розмірі 11 901 (одинадцять тисяч дев'ятсот одна) гривня 57 (п'ятдесят сім) копійок боргу, 243 (двісті сорок три) гривні 60 (шістдесят) копійок судового збору.

В іншій частині позову - відмовлено.

У позові Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 - відмовлено.

З даним рішенням суду не погодились сторони по справі та подали на нього окремі апеляційні скарги.

ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» в апеляційній скарзі просить рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 у повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення місцевого суду винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апелянт вважає, що судом не в повному обсязі з'ясовано обставини справи, рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» слід задовольнити, а апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити з наступних підстав.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Частиною 4 статті 60 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин.

Частиною 1 ст. 303 ЦК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 25 січня 2012 року, виданого виконкомом Полтавської міськради відділу обліку, розподілу та приватизації житла; витягу про державну реєстрацію прав ПП Полтавське БТІ «Інвентаризатор» за №33202263 від 16 лютого 2012 року (а.с.44, 45).

Згідно виписки з домової книги від 07 липня 2011 року, виданої КП «ЖЕО №2 Полтавської міської ради» (а.с.56) за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані: з 03 жовтня 2003 року ОСОБА_2 - власник, з 09 листопада 2004 року ОСОБА_3, з 09 жовтня 2004 року ОСОБА_4 - син; з 26 лютого 2011 року ОСОБА_5 ( по договору найму ).

26 лютого 2011 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір найму №4, відповідно до якого ОСОБА_2 надає ОСОБА_5 кімнату житловою площею 9,8 кв.м на 2 роки, без оплати .

За відомостями АДП ГУДМС, УДМС України у Полтавській області від 15 червня 2015 року: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, була зареєстрована - АДРЕСА_1, знята з реєстрації 26 лютого 2015 року, Кобеляцький район с.Білики (а.с.38).

Позивачем ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за адресою АДРЕСА_1 належним чином надаються послуги з теплопостачання, споживачами яких є відповідачі.

В зв'язку з тим, що оплата послуг з теплопостачання споживачами належним чином не здійснювалась, згідно наданого позивачем розрахунку за період з 01 серпня 2011 року по 01 березня 2015 року, утворилась заборгованість в сумі 11 225 гривень 62 копійок. За період з 01 вересня 2011 року по 01 березня 2015 року нараховано індекс інфляції в сумі 2 264 грн. 79 коп. та 3% річних в сумі 492 грн. 55 коп. (а.с.5-8).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що борг підлягає стягненню лише з власника квартири - ОСОБА_2 в межах строку позовної давності, тобто з 23 березня 2012 року по 23 березня 2015 року. При цьому, суд послався на те, що відсутні правові підстави задовольняти позовні вимоги заявлені до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, оскільки суду не надано доказів про наявність домовленості з власником квартири ОСОБА_2 щодо порядку та ступеня участі в утриманні квартири.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов до висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості за послуги теплопостачання саме з відповідача ОСОБА_2, як власника квартири.

Так, статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, у тому числі нести тягар по оплаті за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води.

Згідно п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» власники житла зобов'язані своєчасно оплачувати комунальні послуги.

Відповідно до статей 526, 610 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що він розлучився з дружиною та виїхав з вказаної квартири не є підставою для звільнення власника від зобов'язання утримувати належне йому майно.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем ОСОБА_2 порушено зобов'язання по оплаті послуг з теплопостачання, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині визначення розміру заборгованості за надані позивачем послуги, враховуючи наступне.

Статтями 256, 257 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частинами першою, п'ятою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позовна давність відповідно до частини першої статті 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Частиною другою статті 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у листопаді 2013 року звертався до Октябрського районного суду м. Полтави із заявою про видачу судового наказу щодо стягнення заборгованості з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, який в подальшому, за заявою боржників, ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 23 квітня 2014 року був скасований.

Судовий наказ відповідно до частини першої статті 95 ЦПК України є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Враховуючи те, що судовий захист права кредитора на стягнення грошових коштів може бути реалізовано як у позовному провадженні, так і шляхом видачі судового наказу як особливої форми судового рішення, подання кредитором заяви про видачу судового наказу в порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України, перериває перебіг строку позовної давності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що обраховуючи строк позовної давності, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем пропущений загальний строк звернення до суду, встановлений ст. 257 ЦК України.

Згідно наданого позивачем розрахунку, вбачається, що за період з 01.08.2011 року по 01.03.2015 року відповідач ОСОБА_2 заборгував ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» за надані послуги 11 225,62 грн. (а.с. 5-6).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем покладених на нього зобов'язань позивачем за період з 01.09.2011 р. по 01.03.2015 року нараховано індекс інфляції в сумі 2264,79 грн. та 3% річних в сумі 492,55 грн. (а.с. 7-8).

Загальна сума заборгованості, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, становить - 13 982, 96 грн., та підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відхилення апеляційної скарги ОСОБА_2 та задоволення апеляційної скарги ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго». Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2015 рокув частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню, з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог частково.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, п. 3,4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» - задовольнити.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21 липня 2015 рокув частині задоволених позовних вимог - скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

Позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, зареєстрованого АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» заборгованість у розмірі 13 982 грн. 96 коп. (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят дві гривні дев'яносто шість копійок), та 243,60 грн. (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) судового збору.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Т.В. Одринська

Судді: /підпис/ Ю.М. Винниченко /підпис/ В.І. Корнієнко

ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Т.В. Одринська