Рішення № 52476714, 07.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2682/15 Головуючий у І інстанції Чернов Д.Є. Провадження № 22-ц/780/4386/15 Доповідач у 2 інстанції Мережко М. В.Категорія 26 07.10.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

07 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого - Мережко М.В.

Суддів - Суханової Є.М., Сержанюка А.С.

При секретарі - Франюк Т.В.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та моральної шкоди .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів ,-

В с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що 02 листопада 2012 року відповідач взяла у нього в борг 2 000 доларів США , які зобов»язалася повернути 02 квітня 2013 року.

Позивач зазначає, що на неодноразові вимоги повернути борг, відповідач

17 серпня 2014 року повернула йому 17 000 грн , і написала розписку про те, що залишок боргу становить 700 доларів США , які вона зобов»язалася повернути у вересні 2014 року .

Відповідач від виконання зобов»язань в добровільному порядку ухиляється , а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 16 100 грн, пеню за 232 дні прострочки в розмірі 3 579 грн, та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн .

Відповідач ОСОБА_2, заперечуючи проти позову , зазначала ,що дійсно залишок боргу станом на 17 серпня 2014 року складав 700 доларів США , разом з тим , відповідно до курсу валют , встановленого Національним Банком України станом 17 серпня 2014 року ця сума становить 9 191 грн ( 1 долар = 13,13 грн) , а відтак до стягнення підлягає сума 9 191 грн.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2015 р. позов задоволено частково..

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 16 100 грн заборгованості за договором позики, 3 579 грн процентів за договором позики , судовий збір в дохід держави 243 ,60 грн .

В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права , та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково , та стягнути з неї 9 191 грн в задоволенні іншої частини позову відмовити. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилалася на те , що судом неповно з»ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи , суд не взяв до уваги заперечення та доводи відповідача.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та

обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Як встановлено судом першої інстанції , що 02 листопада 2012 року ОСОБА_2 взяла у ОСОБА_3 в борг 2 000 доларів США , які зобов»язалася повернути 02 квітня 2013 року.( а.с. 3)

Позивач зазначає, що на неодноразові вимоги повернути борг, відповідач

17 серпня 2014 року повернула йому 17 000 грн , і написала розписку про те, що залишок боргу становить 700 доларів США , які вона зобов»язалася повернути у вересні 2014 року ( а.с. 3) .

У запереченні на позов, та в апеляційній скарзі , ОСОБА_2 зазначила , що дійсно має борг перед позивачем 700 доларів США, який на її думку відповідно до курсу валют становить 9 191 грн.

Відповідно до п. 14. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 « Про судове рішення у цивільній справ» згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України - гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.

У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.

Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю").

Суд першої інстанції , в порушення вимог ст..ст. 213 -214 ЦПК України , не мотивував , з яких підстав до стягнення підлягає сума заборгованості , і з чого вона складається.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов"язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку,що встановлені договором.Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред"явлення вимоги,позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред"явлення позикодавцем вимоги про це,якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до курсу валют , встановленого Національним Банком України станом на 05 червня 2015 року 100 доларів США = 2101,37 грн .

Враховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про стягнення основної суми боргу за договором позики на користь позивача в розмірі 16 100 грн є помилковим , оскільки 700 доларів США станом на 05 червня 2015 року еквівалентно 14 709,59 грн , а відповідно до курсу валют встановленого Національним Банком України станом на 07 жовтня 2015 року 100 доларів США = 2 126,40 грн , а відтак до стягнення підлягає сума 14 884,80 грн ( 212,640 х 700 = 14 884,80 грн) .

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики .

Отже, у ч. 1 ст. 1048 ЦК України, що має диспозитивний характер, встановлена презумпція оплатності позики, яка діє за умов, якщо безоплатний характер відносин позики прямо не передбачений ЦК України, іншими законодавчими актами або конкретним договором.

Вказане правило спрямоване на захист інтересів позикодавця у разі, якщо договором позики не визначений розмір процентів (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-36цс14 від 2 липня 2014 року).

Враховуючи те, що договором позики розмір плати за користування нею не встановлено, а обставин, передбачених ч. 2 ст. 1048 ЦК України, не вбачається,,суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення процентів від суми позики, розрахованих на рівні облікової ставки Національного банку України..

Позивачем , відповідно до вимог закону наданий розрахунок пені за період із 17 серпня 2014 року по 30 вересня 2015 року , розмір якої складає 4 509,33 грн .( розмір подвійної облікової ставки НБУ і розмір облікової ставки НБУ наведений позивачем в розрахунку) .

Враховуючи вказаний висновок, до стягнення підлягає сума пені, розрахованої на рівні облікової ставки НБУ ) в розмірі 4 509 ,33 грн .

За наведених обставин рішення суду в частині стягнення суми заборгованості за договором позики , пені підлягає скасуванню , з ухваленням нового рішення про стягнення суми заборгованості в розмірі 14 884,80 грн , пені в сумі 4 509,33 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316,319 ЦПК України, колегія суддів,

В и р і ш и л а ;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 05 червня 2015 року - скасувати в частині стягнення заборгованості за договором позики, пені. . Ухвалити в цій частині нове рішення

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою ; АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

( ідентифікаційний код НОМЕР_1) , проживає за адресою ;АДРЕСА_1 заборгованість за договором позики 700 доларів США ( сімсот доларів США ) , що за курсом іноземних валют встановленим \Національним Банком України станом на 07 жовтня 2015 року складає - 14 884 ,80 грн ( чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн. 80 коп) , пеню ( подвійної облікової ставки НБУ) - в розмірі 4 509,33 грн ( чотири тисячі п»ятсот дев»ят грн. 33 коп)

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Судді