Постанова № 52473326, 20.10.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/1313/15-п Провадження №33/773/257/15 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л.М. Категорія:ч. 1 ст. 483 МК України Доповідач: Міліщук С. Л.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2015 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Волинської області Міліщук С.Л., з участю представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., захисника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу останньої на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 25 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львова, громадянина Республіки Польща, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 непрацюючого, із паспортом серії НОМЕР_2 виданий 24.09.2009 року воєводою Мазовецьким та ідентифікаційним номером НОМЕР_3, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2 831 256 грн. 85 коп. з конфіскацією товару - дорогоцінного каміння органогенного утворення - бурштин, в стані сировини 39 757,54 гр., вироби з бурштину у вигляді кульок, різного розміру шліфовані та поліровані, не свердлені 871,37 гр., загальною вартістю 2 831 256 грн. 85 коп. та автомобіля «PEUGEOT 307», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, 2005 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, вартістю 64 353 грн., вилучених згідно протоколу про ПМП Волинської митниці ДФС 0485/20500/2015 від 24.04.2015 року.

Постановою стягнуто також з ОСОБА_3 в користь Волинської митниці ДФС 11632 грн. 60 коп. витрат по справі за зберігання товарів і транспортного засобу, 1625 грн. витрат на залучення експерта, а також 36 грн. 54 коп. судового збору в користь держави.

ОСОБА_3 визнаний винним за ч. 1 ст. 483 МК України в тому, що він, 21 березня 2015 року близько 17 години 50 хвилин, слідуючи з України в Республіку Польща через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС по смузі спрощеного митного контролю «зелений коридор», в якості водія автомобіля «PEUGEOT 307», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, намагався перемістити, з приховуванням від митного контролю, через митний кордон України дорогоцінне каміння органогенного утворення - бурштин, в стані сировини 39757,54 гр., вироби з бурштину у вигляді кульок, різного розміру шліфовані та поліровані, не свердлені 871,37 гр., загальною вартістю 2 831 256 грн. 85 коп., які були приховані у порогах та панелі підлоги вищезазначеного автомобіля, і які були виявлені працівниками митниці під час поглибленого митного огляду останнього.

Не погоджуючись з постановою суду, у поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_4 посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неповне з'ясування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. В обґрунтування зазначає, що суд в основу постанови поклав неналежні та недопустимі докази, зокрема висновок експертизи щодо вартості виявленого та вилученого бурштину і виробів з нього, який був проведений експертами, які не мають відповідних спеціальних знань. Крім цього вважає, що при накладенні адміністративного стягнення на її довірителя, суд безпідставно визначив розмір штрафу виходячи з ринкової вартості вилученого товару, а не з його митної вартості.

Також зазначає, що суд розглянувши 25.06.2015 року протокол про порушення митних правил без участі ОСОБА_3, який не був повідомлений про час та місце розгляду останнього, порушив вимог ч. 4 ст. 526 МК України, та позбавив його можливості захистити свої права в судовому засіданні. Як про винесену постанову, так і про накладене адміністративне стягнення ОСОБА_3 дізнався лише 09.09.2015 року після ознайомлення захисника в суді з матеріалами справи та отримання копії постанови.

На підставі наведеного просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, скасувати останню й направити матеріали справи митному органу для проведення додаткової перевірки.

Заслухавши захисника, яка підтримала апеляційну скаргу з мотивів викладених в ній та просила її задовольнити, представника митниці, який заперечив апеляційну скаргу та просив залишити постанову місцевого суду без зміни, перевіривши матеріали справи за доводами апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та повідомлення Любомльського районного суду Волинської області №163/1313/15-п/13259/2015-Вих від 15.10.2015 року копія постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 КК України не була направлена останньому у зв'язку із відсутністю в суді марок для міжнародних поштових відправлень.

Оскільки розгляд протоколу про порушення митних правил був проведений за відсутності ОСОБА_3, а копію постанови від 25.06.2015 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України його захисник отримала в суді лише 09.09.2015 року, що підтверджується розпискою (а.с. 96), тому строк оскарження постанови, передбачений ст. 294 КУпАП був пропущений ними з поважних причин і він підлягає поновленню.

Доводи захисника ОСОБА_4 про те, що суд розглянувши протокол про порушення митних правил без участі ОСОБА_3 порушив вимог ч. 4 ст. 526 МК України, є безпідставними.

Так, ч. 4 ст. 526 МК України передбачено, що справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи про розгляд судом 25.06.2015 року о 10 годині протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_3, останній був завчасно повідомлений представниками митниці в телефонному режимі, що підтверджується службовою запискою представника митниці (а.с. 83), додатковим повідомленням у програмі VIBER за номером телефону ОСОБА_3 з наявною відміткою про перегляд зазначеного повідомлення (а.с. 84), а також поштовим повідомленням (а.с. 85, 85а). При цьому будь - яких клопотань про відкладення розгляду справи він до суду не подавав.

За таких обставин розгляд суддею справи про адміністративне правопорушення у відсутності ОСОБА_3 був проведений з дотриманням вимог ч. 4 ст. 526 МК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою противоправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, через митний кордон України.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП завданням адміністративного судочинства є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи.

При розгляді справи про порушення митних правил щодо ОСОБА_3 дані вимоги закону судом були дотримані.

Частиною 1 ст. 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку та належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності, зокрема:

- поясненнями самого ОСОБА_3 (а.с. 17-18), в яких останній послідовно пояснив, що дійсно виявлений в обох порогах та панелі його автомобіля «PEUGEOT 307» під час митного контролю бурштин належить йому, був придбаний ним у м. Рівному і схований ним в автомобілі з метою переміщення в Республіку Польща для власних потреб;

- протоколом про порушення митних правил №0485/20500/2015 від 24 квітня 2015 року (а.с. 1-4);

- актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с. 5) з фото-таблицями до нього (а.с. 6-12), із якого вбачається, що в результаті огляду даного транспортного засобу було виявлено в порогах та панелі підлоги приховане від митного контролю каміння жовто-коричневого кольору схоже на бурштин;

- актами зважування виявленого товару конфіскованого товару (а.с. 13)

- експертним висновком № 142005902-0244 від 15.04.2015 року щодо вартості виявленого та вилученого товару (а.с. 24-31);

- службовими записками інспекторів митниці Підгайного О.В. та Латиша В.В.;

- висновком експерта № 037/15 від 22.05.2015 року - згідно якого в автомобілі «PEUGEOT 307», реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, для розміщення та переміщення бурштину було використано попередньо виготовлені дві ємності, шляхом завдання КТЗ конструкційних змін, в обох порогах із задніми частинами панелі підлоги біля них, а вартість вказаного автомобіля становить 64 353 грн. (а.с. 52-62).

Твердження ж апелянта про необхідність в проведенні повторної товарознавчої гемологічної експертизи щодо визначення вартості конфіскованого товару, оскільки висновок експертної установи Міндоходів щодо вартості виявленого та вилученого бурштину і виробів з нього, був підготовлений експертами, які не мають відповідних спеціальних знань, апеляційний суд вважає безпідставними.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 515 МК України, якщо для з'ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, тощо призначається експертиза. Проведення такої експертизи доручається експертам спеціалізованого митного органу з питань експертного забезпечення, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

Згідно висновку експертів спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Управління товарознавчої, інженерно - технічної та криміналістичної експертизи Міндоходів № 142005902-0244 від 15.04.2015 року (а.с. 24-31) надані на дослідження зразки каміння жовто - коричневого кольору, переміщуване ОСОБА_3 через митний кордон України є дорогоцінним камінням органогенного утворення - бурштин або сукциніт, в стані сировини та вироби з бурштину у вигляді кульок (намистин круглих), різного розміру, шліфовані та поліровані, не свердлені, вага та ринкова вартість яких становить: бурштин у стані сировини (камінці) - 39757,54 гр., вартістю 2481433 грн. 37 коп., вироби з бурштину (намистини різної форми) - 871,37 гр., вартістю 349823 грн. 48 коп., а всього товару загальною ринковою вартістю 2831256 грн. 85 коп.

Будь - яких порушень при призначенні та проведенні згаданої експертизи, які б ставили під сумнів її достовірність не встановлено.

Доводи ж скаржника про те, що при накладенні адміністративного стягнення на її довірителя, суд безпідставно визначив розмір штрафу виходячи з ринкової вартості вилученого товару, а не з його митної вартості, є безпідставними, оскільки статтею 368 МК України передбачено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів.

У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Враховуючи, що ОСОБА_3 переміщував конфіскований товар (бурштин) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, без заповнення і подання декларації митному органу, і без надання будь-яких підтверджуючих документів щодо вартості та придбання вказаного товару, а тому експертним дослідженням було правильно встановлено фактурну вартість даного товару, яка і була застосована при накладенні адміністративного стягнення на правопорушника.

Згідно п. 53 ч. 1 ст. 4 МК України спеціально виготовлене сховище (тайник) - сховище, виготовлене з метою незаконного переміщення товарів через митний кордон України, а також обладнані та пристосовані з цією метою конструктивні ємності чи предмети, які попередньо піддавалися розбиранню, монтажу тощо.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_3 переміщував товар (бурштин) через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) - в попередньо виготовлених двох ємностях, в обох порогах із задніми частинами панелі підлоги біля них, із заподіянням КТЗ конструкційних змін.

На підставі наведеного та з врахуванням всіх обставин справи, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 21 березня 2015 року близько 17 години 50 хвилин, намагався перемістити з приховуванням від митного контролю в обох порогах із задніми частинами панелі підлоги біля них автомобіля «PEUGEOT 307» дорогоцінне каміння органогенного утворення - бурштин, в стані сировини 39757,54 гр., вироби з бурштину у вигляді кульок, різного розміру шліфовані та поліровані, не свердлені 871,37 гр., загальною вартістю 2 831 256 грн. 85 коп., чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 483 МК України.

У відповідності до вимог ст. 33 КУпАП, суд першої інстанції з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступені його вини, майнового стану, відсутності обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, обґрунтовано призначив ОСОБА_3 адміністративне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 483 МК України.

Постанова судді є обґрунтованою та вмотивованою і підстав для її зміни чи скасування з мотивів наведених в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_4 немає, а тому керуючись ст. 530 МК України, ст. ст. 247, 294 КУпАП, суддя -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити та поновити їй строк на апеляційне оскарження постанови.

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 подану в інтересах ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 25 червня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України - без змін.

Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Волинської області С.Л. Міліщук