Ухвала суду № 52472761, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/62772/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

при секретарі Калініні О.С.

за участю представника відповідача - Борисова І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014

у справі № 810/4339/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-ліинг»

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оптіма-ліинг» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.07.2014 № 0006562203 та № 0006572203.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 постанову суду першої інстанції скасовано; прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмолено, з мотивів правомірності прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

В касаційній скарзі позивач, з урахуванням уточнення вимог касаційної скарги, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про заміну відповідача, у зв'язку із реорганізацією, із Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на правонаступника - Броварську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд касаційної інстанції, розглянувши заявлене клопотання, дійшов висновку про його задоволення.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Оптіма-лізинг» щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Гатіора» та ТОВ «Торенія» за період з 01.09 по 30.09.2013, складено акт № 334/10-06-22-03/31033785, в якому зафіксовані порушення: п. п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем було занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточних звітних періодів на загальну суму 292 868 грн.; пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, чим занижено податок на прибуток у розмірі 278 051 грн.

На підставі результатів проведеної перевірки, 08.07.2014 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0006562203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 439 029 грн., в т.ч.: 292 686 грн. основного платежу та 146 343 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0006572203 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 417 077 грн., в т.ч.: 278 051 грн. основного платежу та 139 026 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Виявлені порушення пов'язані з безпідставним формуванням ТОВ «Оптіма-лізинг» показників податкового кредиту та витрат за господарськими операціями з ТОВ «Торенія» та ТОВ «Гатіора» при здійсненні господарських операцій за договорами поставки та рекламних послуг.

Матеріалами справи встановлено, що у вересні 2013 року між ТОВ «Оптіма-лізинг» (клієнт) та ТОВ «Торенія» (виконавець) укладено договори на розміщення інформаційного матеріалу № 0409-2013, № 0509-2013, за умовами яких виконавець зобов'язався надати послуги по забезпеченню розміщення рекламного інформаційного матеріалу, наданого ТОВ «Оптіма-лізинг», а клієнт зобов'язався прийняти надані послуги та оплатити їх в порядку і на умовах, передбачених договором. Виконавець зобов'язаний розробити дизайн макету карток та забезпечувати належну кількість карток у точках розміщення на умовах, передбачених додатком до договору.

Додатками до договорів сторони погодили адреси, період та кількість карток, що повинні бути розміщені. В підтвердження послуг з розробки дизайну карток, позивачем вибірково надані зразки, що були затверджені за усними домовленостями між сторонами.

На виконання умов зазначених догорів були складені акти виконаних робіт та виписані податкові накладні.

02.09.2013 між ТОВ «Оптіма-лізниг» (покупець) та ТОВ «Гатіора» (постачальник) укладено договір № 0209-2013, предметом якого є зобов'язання постачальника поставити товар (запасні частини, витратні матеріали, номенклатура яких визначена специфікаціями) за цінами, в кількості та асортименті, що узгоджувались сторонами у специфікації до договору, що є невід'ємною його частиною. За умовами договору, поставка товару здійснюється постачальником, шляхом відвантаження готової продукції на склад позивача протягом двох календарних днів з моменту отримання усного чи письмового підтвердження про готовність отримати товар. Товар вважається поставленим у момент підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної.

На виконання вказаного договору були складені специфікації, видаткові та податкові накладні.

Перевезення товару здійснювалось постачальником, а поставлений товар було прийнято ОСОБА_3 на підставі довіреності від 25.09.2013, який згідно наказу від 09.09.2008 № 142-к прийнятий на посаду начальника автомобільного господарства.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції між позивачем та вищевказаними контрагентами спрямовані на виконання договорів дійсно відбулись, спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими та відповідають основним видам господарської діяльності ТОВ «Оптіма-лізинг».

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що враховуючи специфіку та особливості спірних операцій, позивачем не надано тих відомостей (документів, матеріалів), які відповідно до умов вищевказаних договорів та за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання операцій такого роду та у сукупності з первинними документами підтверджують їх фактичне (реальне) виконання, а тому не доведено того, що обумовлені договорами роботи були виконані взагалі; за спірними операціями лише оформлялись первинні документи без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій та правомірність формування спірних сум податкових вигод, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Однак, такі висновки судів є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією у відповідності до вимог ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В той же час, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість чи витрат з податку на прибуток навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

Судам, при вирішенні даної справи, слід звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій судам необхідно з'ясувати, зокрема:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо;

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Зокрема, встановити статус постачальника товарів (виконавця робіт, послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції;

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Для з'ясування зазначених обставин судам необхідно перевірити доводи податкового органу, викладені в акті перевірки та інші докази.

Частиною 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Приймаючи рішення у справі, судами не було з'ясовано та встановлено належними та допустимими доказами обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Гатіора» і ТОВ «Торенія».

Також, приймаючи рішення у справі, судами не було з'ясовано та встановлено належними та допустимими доказами обставин щодо ділової мети спірних господарських операцій, використання придбаних робіт, послуг платником податку у власній господарській діяльності.

Викладене свідчить про порушення судами вимог статті 159 КАС України, якою передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим - рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Касаційна ж інстанція згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не може досліджувати докази, встановлювати або визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, а також звернути увагу на доводи податкового органу про наявність податкового компромісу між сторонами по справі, та в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача - Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області її правонаступником - Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Київській області.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оптіма-лізинг» задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 04.08.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний