Ухвала суду № 52472429, 08.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/46032/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "БІО-ТЕХ" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014

у справі 802/1136/14-а

за позовом Приватного підприємства "БІО-ТЕХ"

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного

управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "БІО-ТЕХ" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2014, яка залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за жовтень 2013 року приватного підприємства "Біо-Тех", за результатами якої складено акт №113/2204/31680270 від 05.12.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 та підпункту 2.11 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено позитивне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за жовтень 2013 року в сумі 17 762 гривні.

На підставі вищезазначеного акта відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0007952204, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17 762 гривні - основний платіж та 4 441 гривень - штрафні санкції.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз. 1). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 2).

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками ПДВ - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума ПДВ в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 01.01.2012 року.

Згідно з абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 13.06.2012 року між ПП "Біо-Тех" та фермерським господарством Кравчука В.С. укладено договір поставки №9, відповідно до умов якого ФГ зобов'язується постачати пшеницю, ячмінь або інший товар, а ПП "Біо-Тех" зобов'язується приймати та оплачувати товар у кількості та за ціною, що зазначається у видаткових накладних. Ціна за кожну партію товару вказується у рахунках-фактурах та накладних. На виконання вказаного договору фермерське господарство Кравчука В.С. 07 жовтня 2013 року надавало послуги поставки пшениці позивачу масою 31,25 тон на суму 50 000 гривень (в тому числі ПДВ - 8 333, 33 грн.). В підтвердження надання вказаних послуг Підприємством надано видаткову накладну, товарно-транспортну накладну та податкову накладну.

Крім того, 08 жовтня 2013 року фермерське господарство Кравчука В.С. на виконання зазначеного вище договору поставило ПП "Біо-Тех" пшеницю масою 35,356 тон на суму 56 570 гривень (в тому числі ПДВ - 9 428,34 грн.). Виконання вказаних операцій підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та податковими накладними.

З матеріалів справи встановлено, що на виконання вимог пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України при внесенні даних до Реєстру виданих та отриманих податкових накладних за жовтень місяць 2013 року позивачем допущено помилку шляхом включення до Реєстру загальної суми оплати за товар - 106 570 гривень (в тому числі ПДВ - 17 762 гривні), замість двох окремих сум, що зазначені у окремих податкових накладних.

Судами встановлено, що Крім того, з матеріалів справи вбачається, що випеисані контрагентом податкові накладні не підлягали реєстрації в ЄРПН.

Згідно п. 1 розділу І Порядку ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних визначено, що упровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних обумовлене вимогами пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення такої помилки. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів. В силу п. 2 розділу V Порядку при виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+".

Однак, позивач на виконання вказаної норми виправив допущену ним помилку при наступній подачі декларації за листопад місяць 2013 року методом "сторно".

Проте, судами встановлено, що при виправленні вказаної помилки позивачем не дотримано положень зазначеного вище Порядку, оскільки здійснення такої операції передбачає одночасно внесення до Реєстру тільки двох записів: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+", замість відображених позивачем трьох, а тому оскаржене податкове повідомлення рішення винесене фіскальним органом правомірно.

Рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Приватного підприємства "БІО-ТЕХ" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014 у справі 802/1136/14-а слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "БІО-ТЕХ" відхилити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.05.2014 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014 у справі 802/1136/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п`ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко