Ухвала суду № 52472368, 24.09.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2015 року м. Київ К-36596/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Лосєва А.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2010

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010

у справі №2а-7390/09/5/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор»

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим

про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Чорномор» (далі по тексту - позивач, ТОВ «ТД «Чорномор») звернулось до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м.Євпаторії АРК) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 28.05.2009 №0001571701/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2010, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 №0001571701/0 у частині донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 3354,15 грн., у тому числі 1118,05 грн. за основним платежем та 2236,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині позову - відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.05.2009 ДПІ в м. Євпаторії АРК була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ТД «Чорномор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт №1030/23-2/34192871.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог абз. «б» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6, пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9, ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме:

- надання податкової пільги практиканту ОСОБА_2, який прийнятий на посаду електромонтера для проходження оплачуваної виробничої практики в ТОВ «ТД «Чорномор» у період з 20.10.2008 по 26.12.2008 з окладом 660,00 грн. у місяць, у зв'язку з чим донараховано податок з доходів фізичних осіб у сумі 77,24 грн.;

- не утримання податку з доходу, який отриманий платником податків як додаткове благо, сплата послуг мобільного зв'язку міжнародного роумінгу та вихідні дзвінки з України за кордон, за рахунок коштів підприємства, у зв'язку з чим донараховано податок з урахуванням коефіцієнту 471,39 грн.;

- не утримання податку по ставці 15% ТОВ «ТД «Чорномор» - «податковим агентом» з ФОП ОСОБА_3, у зв'язку з чим донараховано податок у сумі 1118,05 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 №0001571701/0.

Задовольняючи частково позов суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Щодо донарахування податку з доходів фізичних осіб у сумі 77,24 грн. за надання податкової пільги практиканту ОСОБА_2, який прийнятий на посаду електромонтера для проходження оплачуваної виробничої практики в ТОВ «ТД «Чорномор» у період з 20.10.2008 по 26.12.2008 з окладом 660,00 грн. у місяць суди зазначили наступне.

Абзацом «б» пп. 6.3.3 п. 6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримує протягом звітного податкового місяця одночасно такі доходи, як стипендія, грошове чи майнове (речове) забезпечення, одержувані учнями, студентами, аспірантами, ординаторами, ад'юнктами, військовослужбовцями строкової служби, що виплачуються з бюджету.

Оскільки відповідно до договору б/н від 20.10.2008 ОСОБА_2 (студент ЄПТУ ПСХ) прийнятий на посаду електромонтера для проходження оплачуваної виробничої практики на підприємстві позивача у період з 20.10.2008 по 26.12.2008 з окладом 660,00 грн. у місяць, то суди дійшли вірного висновку про не правомірне надання позивачем ОСОБА_2 податкової пільги як практиканту.

У зв'язку з чим відповідач правомірно донарахував позивачу податкове зобов'язання з податку з доходів з фізичних осіб у сумі 231,72 грн., у тому числі 77,24 грн. основного платежу та 154,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Щодо донарахування податку 1118,05 грн. за не утримання податку по ставці 15% ТОВ «ТД «Чорномор» - «податковим агентом» з ФОП ОСОБА_3, то суди зазначили наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та з акту перевірки позивачем у період з жовтень-грудень 2008 року було укладено ряд договорів з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, відповідно до яких виробник виробляє та поставляє вироби відповідно до накладної (накладних), яка (які) є невід'ємною частиною дійсних договорів, а саме ФОП ОСОБА_3 робив рекламу та ремонт торгових обладнань.

За зазначений період позивачем сплачено ФОП ОСОБА_3 7453,67 грн. за рекламу та ремонт торгівельного обладнання.

Позицію відповідача про те, що відповідно до наданого свідоцтва про сплату єдиного податку у п. 3 «Вид або види діяльності» вказано торгівельно-посередницька діяльність (згідно наданої ФОП ОСОБА_3 заяви вх. 1423 від 06.12.2007 на 2008 рік ФОП ОСОБА_3 вказане вид діяльності торгівельно-посередницька), у зв'язку з чим донараховано податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 3354,15 грн., у тому числі 1118,05 грн. за основним платежем та 2236,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», суди вірно визнали безпідставною та необґрунтованою з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Підпунктом 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» передбачено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу.

Однак суди звернули увагу на те, що відповідно до Свідоцтва серії В01 ОСОБА_3 зареєстрований виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АРК як фізична особа-підприємець.

Згідно з вищезазначеними договорами, виробником є Підприємець ОСОБА_3, а не фізична особа ОСОБА_3

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання по зазначеним договорам та сплатив ФОП ОСОБА_3 7453,67 грн. Таким чином, обов'язок на виплату податку у даному випадку покладений на отримувача доходу, тобто ФОП ОСОБА_3

Отже, суди дійшли вірно висновку про безпідставне донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3354,15 грн., у тому числі 1118,05 грн. за основним платежем та 2236,10 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, таким чином податкове повідомлення-рішення від 28.05.2009 №0001571701/0 підлягає визнанню протиправним та скасуванню в цій частині.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.01.2010 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)А.М. Лосєв