Рішення № 52468509, 06.10.2015, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/1076/15-ц

Провадження № 2/675/386/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" жовтня 2015 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., при секретарі - Сопронюк С. Л., за участю: прокурорів - Трощук О. В., Шудри Ю. В., представника відповідача Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області - Голудзяк Н. О., представника третьої особи - ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом прокурора Ізяславського району в інтересах держави, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Кунівська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області, до Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про скасування розпоряджень та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки, -

в с т а н о в и в :

У червні 2015 року прокурор Ізяславського районну звернувся до суду з позовними заявами до Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування розпоряджень та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказав, що розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації від 27 вересня 2012 року № 488/2012-р ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання їх у приватну власність з метою ведення особистого селянського господарства із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Кунівської сільської ради Ізяславського району.

Надалі, розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації від 05 грудня 2012 року № 601/2012-р затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_4 площею 2,0000 га і ОСОБА_5 площею 2,0000 га, для ведення особистого селянського господарства із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Кунівської сільської ради Ізяславського району, та передано їх у приватну власність.

На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_4 та ОСОБА_5 24 грудня 2012 року було видано державні акти на право власності на зазначені земельні ділянки.

Прокурор вважає, що вказані розпорядження є незаконними та підлягають скасуванню, державні акти слід визнати недійсними, оскільки спірні земельні ділянки відносяться до земель резервного фонду, а відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не були членами КСП «Росія», не зайняті у соціальній сфері с. Кунів та не проживають на території Кунівської сільської ради.

Земельним законодавством встановлено, що за рахунок земель резервного фонду виділяються земельні ділянки виключному переліку осіб, а саме: громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств, або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Таким чином, землі резервного фонду передані особам, які не відноситься до соціальної сфери життя села та не є членами КСП і не проживають у цьому населеному пункті, а тому прокурор звернувся з вказаними позовами до суду.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2015 року вказані позовні заяви об'єднано в одне провадження.

У судовому засіданні прокурори Шудра Ю. В. та Трощук О. В. позов підтримали та просять його задовольнити з вищевказаних підстав.

Представник відповідача Ізяславської РДА Голудзяк Н. О. заперечила проти задоволення позову та пояснила, що адміністрація при винесенні спірних розпоряджень діяла відповідно до вимог чинного земельного законодавства. Також прокурором не доведено, що дані земельні ділянки відносяться до земель резервного фонду, оскільки на теперішній час документації із землеустрою щодо розподілу земель державної власності на території Ізяславського району на землі запасу та резерву не виготовлялися.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також їх представник ОСОБА_6 до суду не прибули, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.

Представник третьої особи Кунівської сільської ради Ізяславського району ОСОБА_3 підтримав позов прокурора та ствердив, що земельні ділянки, які виділенні для відповідачів, відносяться до земель резервного фонду.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом об'єктивно встановлено, що розпорядженням Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 27 вересня 2012 року № 488/2012-р ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для надання їх у приватну власність з метою ведення особистого селянського господарства із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Кунівської сільської ради Ізяславського району.

Відповідно до розпорядження Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області від 05 грудня 2012 року № 601/2012-р, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок відповідачам площею по 2 га кожному для ведення особистого селянського господарства із земель, розташованих за межами населених пунктів на території Кунівської сільської ради Ізяславського району, та передано їх у приватну власність.

На підставі вказаного розпорядження 24 грудня 2012 року було видано державні акти серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4, видані на ім'я ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на земельні ділянки площею по 2 га кожному з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, з кадастровими номерами НОМЕР_5, НОМЕР_6, які зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №№ 682210001002666, 682210001002669.

Згідно з відомостями відділу Держземагентства в Ізяславському районі у Хмельницькій області від 23 червня 2015 року, земельні ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 передавалися для них відповідно до ст.ст. 118, 121 ЗК України у приватну власність із земель державної власності. Чи виділялися дані земельні ділянки із земель запасу чи резерву, відділ не володіє, а тому за вказаною інформацією слід звернутися до Кунівської сільської ради.

Відповідно до інформації Кунівської сільської ради Ізяславського району від 22 червня 2015 року, на території сільської ради діло КСП «Росія», площа земель резервного фонду, який був створений для подальшого розподілу між членами КСП та між працівниками державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я становила 261,0 га. Станом на 01 червня 2015 року площа земель резервного фонду, що залишилась нерозподіленою між громадянами, становить 35,0 га.

Також на території сільської ради рахуються 109 осіб соціальної сфери та 10 учасників АТО, які мають право на безоплатну приватизацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення. В свою чергу, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ніколи не проживали та не проживають на території сільської ради, не зайняті у соціальній сфері села та не брали участі у розвитку інфраструктури населених пунктів сільської ради, ніколи не були членами КСП «Росія», яке діяло на території Кунівської сільської ради.

З огляду на встановлені обставини судом зазначається наступне.

Відповідно до статті 1 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 статті 3 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин.

Згідно з ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 25 ЗК України, при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій земельні ділянки передаються працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури, охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю). Площа земель, що передаються у приватну власність, становить різницю між загальною площею земель, що перебували у постійному користуванні сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, і площею земель, які залишаються у державній чи комунальній власності (лісогосподарське призначення, водний фонд, резервний фонд). Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з особами, зазначеними в частині першій цієї статті у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ та організацій. Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Пунктом 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року № 720/95 установлено, що створюваний під час передачі земель у колективну власність резервний фонд використовується для передачі у приватну власність або надання у користування земельних ділянок переважно громадянам, зайнятим у соціальній сфері на селі, а також іншим особам, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцем знаходження земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання власних і делегованих повноважень, голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Згідно з п. «г» ч. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 155 ЗК України визначено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно з п.п. «а», «в» ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання реєстрації недійсною.

Відповідно до вимог статті 393 ЦК України, правовий акт органу державної влади, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.

З вищенаведених правових норм слідує, що при приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій у приватну власність передаються земельні ділянки (крім земель резервного фонду) працівникам цих підприємств, установ та організацій, працівникам державних та комунальних закладів освіти, культури охорони здоров'я, розташованих на території відповідної ради, а також пенсіонерам з їх числа з визначенням кожному з них земельної частки (паю).

Разом з тим, створений у процесі приватизації резервний фонд земель призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням переважно громадянами, зайнятими у соціальній сфері на селі, а також іншими особами, яких приймають у члени сільськогосподарських підприємств або які переселяються у сільську місцевість для постійного проживання.

Що стосується посилань представників відповідачів на відсутність доказів, що підтверджують належність спірних земельних ділянок до земель резервного фонду, суд зазначає наступне.

Згідно вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, рішенням чотирнадцятої сесії Ізяславської районної ради народних депутатів XXI скликання від 21 жовтня 1993 року № 1 затверджено районну програму земельної реформи за 1993-1995 роки, яка передбачала, зокрема, необхідність передання земель сільськогосподарських підприємств і організацій в колективну власність та створення резервного фонду.

Аналогічно рішенням одинадцятої сесії Кунівської сільської ради Ізяславського району XXI скликання від 17 листопада 1993 року затверджено програму земельної реформи та приватизації землі на 1993-1995 роки по Кунівській сільській раді.

Надалі, рішеннями третьої сесії Кунівської сільської ради від 09 березня 1995 року передано в колективну власність КСП «Росія» 1898 га сільськогосподарських угідь та затверджено резервний фонд площею 260,7 га. та видано державний акт на право колективної власності на землю серії НОМЕР_7, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю по № 1.

Зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку, що твердження представників відповідачів щодо відсутності у Кунівській сільській раді земель резерву не відповідають дійсності.

Під час розгляду справи судом було допитано в якості спеціаліста виконуючого обов'язки відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі ОСОБА_7, яка пояснила, що на території Ізяславського району документально не створено землі резервного фонду. Але не заперечила, що відділом Держгеокадастру в Ізяславському районі ведеться форма 6-зем, у якій відображаються землі у постійному користуванні, у приватній власності, в оренді земель запасу, резерву і земельних часток (паїв). Однак, ствердити, чи спірні земельні ділянки відносяться до земель резерву, вона не може, оскільки документація на землі резерву не виготовлялася, одночасно і не заперечила, що земельні ділянки відповідачів можуть належати до земель резерву при наявності даної документації. Пояснити, яким чином готується форма 6-зем, у якій наявний розділ землі резервного фонду не може, оскільки це у її компетенцію не входить.

Відсутність документації із землеустрою щодо створення резервного фонду із земель державної власності на території Кунівської сільської ради Ізяславського району стверджується також повідомленням в. о. начальника відділу Держгеокадастру в Ізяславському районі від 14 вересня 2015 року.

Однак, у своїй відповіді від 23 червня 2015 року на запит прокурора, начальник відділу (на той час) Держземагентства в Ізяславському районі ОСОБА_7 повідомляла, що не відає даними, чи спірні земельні ділянки виділялися із земель запасу чи резерву, тому із вказаним запитом прокурору слід звернутися до Кунівської сільської ради.

Відповідно до довідки Кунівської сільської ради Ізяславського району № 686 від 14 вересня 2015 року, земельні ділянки, надані відповідачам, відносяться до земель державної власності, а саме: земель резервного фонду, що був утворений в процесі приватизації. Дані земельні ділянки були надані на полі № 38 («Проект землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) на території Ізяславського району Кунівської сільської ради»). Земельні ділянки на даний час не використовуються, не обробляються за цільовим призначенням.

Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку власникам сертифікатів на земельну частку (пай) на території Кунівської сільської ради Ізяславського район від 2004 року, додатком до якої є графічний матеріал (карта), земельні ділянки, які виділенні для відповідачів знаходяться у полі № 38, що відносяться до земель резервного фонду. Також у пояснювальній записці до даної документації наявне посилання, що «Під час проведення робіт додатково виділено 3,35 га землі з земель резервного фонду по рішенню суду для 2 осіб, які мали право на земельну частку (пай)». Зазначені відомості також відображені у Таблиці № 6 у розділі землі резервного фонду (угіддя та агрогрупи 5в, площа, яка підлягає паюванню 3,35 га.), які вказані у картографічній карті у полі № 38.

Вказана проектна документація погоджена на підставі розпорядження голови Ізяславської райдержадміністрації № 264/2004-р. від 20 серпня 2004 року та висновку відділу земельних ресурсів Ізяславського району від 10 березня 2004 року.

Крім того, прокурором на підтвердження наявності земель резервного фонду на території Кунівської сільської ради було надано ще одну картографічну карту з відображенням резервного фонду землі, на якій наявні підписи та печатки відповідних посадових осіб.

Також, наявність земель резервного фонду в Ізяславському районі стверджується Звітом форми 6-зем про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видачами економічної діяльності станом на 01 січня 2015 року, який готувався відділом Держземагентства в Ізяславському районі.

У відповідності до викопіювання з чергового плану земельних ділянок на території Кунівської сільської ради Ізяславського району за кадастровими номерами НОМЕР_6, НОМЕР_5, що належать ОСОБА_4 та ОСОБА_5., виготовленої Ізяславським РВВХРФ ДП ЦДЗК, спірні земельні ділянки по відношенню до картографічних матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну частку (пай) по Кунівській сільській раді, знаходяться у резервному фонді.

Слід зауважити, що конфігурація земельних ділянок, зазначених на даному викопіюванні, відповідає конфігурації земельних ділянок, виданих відповідачем відповідно до технічної документації останніх.

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним, що на території Кунівської сільської ради створені землі резервного фонду та що земельні ділянки, які були виділені для ОСОБА_4 та ОСОБА_5, відносяться до земель резервного фонду.

Оскільки у відповідності до ст. 25 ЗК України та п. 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року № 720/95 останні не підпадають до категорій осіб, які б мали право на отримання земельної ділянки із земель резервного фонду, позов прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки при зверненні до суду з даним позовом прокурор був звільнений від сплати судового збору, з відповідачів на користь держави слід стягнути судовий збір по 406 грн. 00 коп. з кожного (1218 ? 3 = 406).

На підставі ст. 14 Конституції України, ст. 393 ЦК України, ст.ст. 21, 25, 118, 152, 155, 158 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», п. 7 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8 серпня 1995 року № 720/95, керуючись ст.ст. 1, 3, 15, 45, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 488/2012-р від 27 вересня 2012 року «Про надання громадянам дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель Кунівської сільської ради» в частині надання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею по 2 га. кожному за межами населених пунктів на території Кунівської сільської ради Ізяславського району.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ізяславської районної державної адміністрації № 601/2012-р від 05 грудня 2012 року «Про передачу громадянам земельних ділянок у приватну власність із земель Кунівської сільської ради» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га кожному на території Кунівської сільської ради Ізяславського району, передачі у приватну власність цих земельних ділянок для ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та видачі державних актів на право власності на земельні ділянки.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 24 грудня 2012 року, виданий на ім'я ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 2 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_6, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682210001002666.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 від 24 грудня 2012 року, виданий на ім'я ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 2 га з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером НОМЕР_5, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 682210001002669.

Стягнути з Ізяславської районної державної адміністрації Хмельницької області (вул. Незалежності, 2, м. Ізяслав Хмельницької області, код ЄДРПОУ 21315334), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. - НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н. - НОМЕР_2, жительки АДРЕСА_2, на користь держави з кожного по 406 грн. 00 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. І. Столковський