Ухвала суду № 52468276, 07.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/855/15

Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

секретаря Мамедової С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію публічного акціонерного товариства «АктаБанк» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію публічного акціонерного товариства «АктаБанк» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

04 лютого 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію ПАТ «АктаБанк» про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року адміністративний позов задоволений. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію ПАТ «АктаБанк» щодо визнання нікчемними банківських операцій від 06 серпня 2014 року з переказу готівкових коштів з поточного рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_14, відкритий на ім'я ОСОБА_1 у ПАТ «АктаБанк» та невключення ОСОБА_1 до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АктаБанк», для здійснення виплат. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію ПАТ «АктаБанк» щодо визнання нікчемними банківських операцій від 06 серпня 2014 року з переказу готівкових коштів з поточного рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 на відкриті у ПАТ «АктаБанк» поточні рахунки фізичних осіб: ОСОБА_2 - рахунок НОМЕР_12, ОСОБА_3 - рахунок НОМЕР_10, ОСОБА_4 - рахунок НОМЕР_5, ОСОБА_5 - рахунок НОМЕР_6, ОСОБА_6 - рахунок НОМЕР_13, ОСОБА_7 - рахунок НОМЕР_9, ОСОБА_8 - рахунок НОМЕР_7, ОСОБА_9 - рахунок НОМЕР_11, ОСОБА_10 - рахунок НОМЕР_2, ОСОБА_11 - рахунок НОМЕР_4, ОСОБА_12 - рахунок НОМЕР_8, ОСОБА_13 - рахунок НОМЕР_3, та невключення зазначених фізичних осіб до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АктаБанк», для здійснення виплат через уповноважені банківські установи. Зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію ПАТ «АктаБанк» внести до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «АктаБанк», для здійснення виплат через уповноважені банківські установи фізичних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договорів банківських вкладів укладених між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_1 у 11.11.2011р. та 19.04.2013р., позивач передала банку грошові вклади на загальну суму 200000 доларів США за процентними ставками 8.7, 8.8 % річних.

05 серпня 2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського рахунку №В08-0252/Т/601606 про відкриття та обслуговування поточного рахунку фізичної особи НОМЕР_1 в гривнях, у відповідності до Інструкції НБУ «Про порядок відкриття та використання рахунків в національній та іноземній валюті», та здійснення розрахунково-касового обслуговування.

06 серпня 2014 року між ними укладено договір банківського вкладу «Банківська класика» №В08-17029/Т/601606, відповідно до п.1.1 якого вкладник передає, а банк приймає грошові кошти в сумі 100000грн. терміном на 1 місяць з 06 серпня 2014 року по 06 вересня 2014 року включно, під 18% річних. Днем закінчення строку вкладу та днем розрахунку вважається останній день строку вкладу. Днем надходження вкладу у банк є 06 серпня 2014 року. Для внесення суми вкладу банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_14.

05 серпня 2014 року на поточний рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 ПАТ «АктаБанк» було зараховано грошові кошти у сумі 2472000грн., отримані від продажу банком, за дорученням ОСОБА_1, належної позивачу валюти на міжбанківському валютному ринку, про що свідчить наявний у матеріалах справи меморіальний ордер від 05 серпня 2014 року №115493.

05 серпня 2014 року між ПАТ «АктаБанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 укладені договори банківських рахунків про відкриття та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб у гривнях, та відповідно до Інструкції НБУ «Про порядок відкриття та використання рахунків в національній та іноземній валюті» здійснення їх розрахунково-касового обслуговування, при наданні ними заяв та всіх необхідних документів.

01 серпня 2014 року відповідно до доручень позивача з її поточного рахунку НОМЕР_1 на поточні рахунки фізичних осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_5Г, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12В, ОСОБА_13, були перераховані грошові кошти в сумі 190000грн., кожному, про що свідчать наявні у матеріалах справи відповідні платіжні доручення.

Грошові кошти були перераховані позивачем на виконання договорів фінансової допомоги, не пов'язаної з підприємницькою діяльністю, укладених 05.08.2014 року та 06.08.2014 року. За змістом договорів фізичні особи отримують від позивача у власність грошові кошти в сумі 190000грн., в якості фінансової допомоги строком на 6 місяців, які зобов'язані повернути на умовах та в порядку визначених даним договором.

Як вбачається зі змісту Постанови Національного банку України від 16 вересня 2014 року №576, ПАТ «АктаБанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16 вересня 2014 року №90 з 17 вересня 2014 року розпочата процедура виведення ПАТ «АктаБанк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 17 вересня 2014 року по 17 грудня 2014 року, уповноваженою особою Фонду призначена ОСОБА_15

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 15 грудня 2014 року №144 продовжено здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «АктаБанк» на один місяць по 17 січня 2015 року включно; повноваження уповноваженої особи Фонду ОСОБА_15 продовжені також до 17 січня 2015 року включно.

При виконанні своїх обов'язків, уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що правочини від 01 серпня 2014 року щодо надання позивачем фінансових допоміг /а.с.156-167/, зазначеним фізичним особам, є нікчемними з підстав, передбачених п.2 та п.7 ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до ч.1 ст.3 якого Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно з ч.1 ст.1 та ч.3 ст.12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду здійснює управління поточною діяльністю Фонду; виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до розділу V цього Закону; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов'язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000грн. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Частинами 1, 2, 3 ст. 27 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" передбачено, що уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, а також порядок здійснення виплат коштів за вкладами протягом дії тимчасової адміністрації в межах суми, гарантованої Фондом, за рахунок цільової позики Фонду визначено Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14 згідно з пунктами 3-5 розділу ІІІ якого Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку.

Відповідно до п. 4 розділу ІІІ означеного Положення, перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку.

Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV означеного Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр).

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд; здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Повноваження уповноваженої особи Фонду наведені в ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" відповідно до приписів якої уповноважена особа Фонду діє від імені Фонду відповідно до цього Закону і нормативно-правових актів Фонду та має право: 1) вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; 2) укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; 3) продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; 4) повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи; 6) звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку; 7) залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення уповноваженою особою Фонду другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством; 8) призначати проведення аудиторських перевірок та юридичних експертиз з питань діяльності банку за рахунок банку в межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду; 9) приймати на роботу, звільняти з роботи чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їх службові обов'язки, змінювати розмір оплати їх праці з додержанням вимог законодавства України про працю; 10) зупиняти розподіл капіталу банку чи виплату дивідендів у будь-якій формі; 11) вчиняти дії, спрямовані на виконання плану врегулювання, відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.

Відповідно до ч.3 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду: 1) діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку; 2) видає накази та розпорядження, дає доручення, обов'язкові до виконання працівниками банку; 3) звітує за результатами здійснення тимчасової адміністрації банку перед виконавчою дирекцією Фонду.

За змістом ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду зобов'язана вживати заходи щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку, а саме: зобов'язана забезпечити збереження активів та документації банку; протягом дії тимчасової адміністрації зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті (ч.2 ст. 38 Закону).

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що уповноважена особа Фонду наділена владними повноваженнями для прийняття рішення про включення вкладників до реєстру для здійснення виплат, що спростовує доводи зазначені в апеляційній скарзі про те, що відповідач виконує лише технічні функції зі збирання, аналізу і надання інформації, на підставі якої виконавча дирекція Фонду приймає відповідне рішення.

Стосовно спірних правочинів, укладених позивачем, слід зазначити наступне.

Згідно з ч.3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без встановлення обов'язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов'язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов'язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов'язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Частиною 4 статті 38 означеного Закону передбачено, що уповноважена особа Фонду: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена Законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

До того ж, відповідно до положень ч.ч.2,3 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1, 2 ст.228 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Вищезазначений перелік передбачає можливість визнання відповідачем нікчемними лише тих правочинів, стороною яких обов'язково є банк.

Однак, в даному випадку, спірні договори, які були визнані відповідачем нікчемними, були двосторонніми, укладеними між фізичними особами, а ПАТ «АктаБанк» не є стороною спірних договорів.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перерахування позивачем грошових коштів з власного поточного рахунку НОМЕР_1 на рахунки вказаних 12-ти фізичних осіб, у зв'язку з виконанням особистих договірних зобов'язань із кожним контрагентом, не є таким, що порушує публічний порядок, оскільки обставини незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи є кримінально караним діянням, і належним доказом такого факту є відповідне рішення суду, яким буде встановлено обставини, що свідчать про факт (и) незаконного заволодіння майном держави, юридичної особи.

З наведеного слідує, що відповідно до презумпції правомірності правочину, всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена Законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Таким чином, висновки про нікчемність спірних правочинів відноситься до компетенції судів, а не уповноваженої особи Фонду, та відповідно, оскаржувані дії щодо визнання спірних правочинів нікчемними вчинені з перевищенням повноважень відповідача, що є достатньою підставою для визнання їх неправомірними та задоволення позову.

Доводи відповідача зазначенні в апеляційній скарзі про те, що ним подано заяву про злочин до правоохоронних органів, та почато досудове розслідування за ч.3 ст. 190 КК України колегія суддів до уваги не приймає, оскільки до суду не надано доказів на підтвердження прийняття та набрання законної сили судового рішення за результатами розгляду кримінальної справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, оскільки вони є документально підтвердженими та обґрунтованими.

Оскільки суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію/ліквідацію публічного акціонерного товариства «АктаБанк» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький