Постанова № 52468206, 12.10.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 522/341/14-а

Категорія: 6.2 Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, за участю третьої особи Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності, -

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірною бездіяльність Одеської міської ради щодо вирішення питання з розгляду її заяви та доданими до неї документами про надання їй у довгострокову оренду строком на 49 років окремо огороджену земельну ділянку орієнтовною площею 2400 кв.м. для обслуговування нежитлового приміщення, а саме: корпусу побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1;

зобов'язати Одеську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії подану нею заяву з доданими до неї документами про надання ОСОБА_1 у довгострокову оренду строком на 49 років окремо огороджену земельну ділянку орієнтовною площею 2400 кв.м. для обслуговування нежитлового приміщення, а саме: корпусу побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1;

прийняти на пленарному засіданні сесії Одеської міської ради належне, у відповідності до чинного законодавства України, рішення про надання їй, ОСОБА_1, у довгострокову оренду строком на 49 років окремо огороджену земельну ділянку орієнтовною площею 2400 кв.м. для обслуговування нежитлового приміщення, а саме: корпусу побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2015 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.09.2002 року за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 10470, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кривотенко Л.І., відкрите акціонерне товариство «Одеський завод радіально-свердлильних верстатів» продало, а приватне виробниче підприємство «ТАНГО» купило корпус побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 541, 7 кв.м., незакінченого будівництвом, готовність якого до прийняття в експлуатацію складає 52 %.

19.09.2003 року за договором купівлі-продажу нерухомого майна № 11658, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Горецькою В.М. 29.09.2003 року, ПВП «ТАНГО» продало, а ОСОБА_1 купила належний продавцю на праві приватної власності корпус побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 541, 7 кв.м., незакінченого будівництвом, готовність якого до прийняття в експлуатацію складає 52 %.

24.03.2004 року ОСОБА_1 звернулась до Одеської міської ради з заявою про надання їй у довгострокову оренду строком на 49 років окремо огородженої земельної ділянки орієнтовною площею 2400 кв.м. для обслуговування нежитлового приміщення, а саме: корпусу побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Управлінням архітектури та містобудування ОСОБА_1 було надано висновок від 15.09.2004 року № 592/04-к, відповідно до якого робочий проект узгоджено для подальшого виконання та повідомлено про необхідність додатково виконати рекомендації, передбачені висновком.

ОСОБА_1 на виконання рекомендацій вказаного висновку було отримано висновок Обласної санепідемстанції від 12.07.2004 року № 693; висновок ГУ МНС України в Одеській області від 27.05.2004 року; висновок Управління захисту території міста та розвитку узбережжя від 15.06.2004 року № 495; згоду про розподіл землекористування від 23.04.2002 року № 1; виконано робочий проект «Комплекс для експонування і зберігання текстильної продукції з прибудовою складського приміщення».

Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради було надано висновок від 23.11.2004 року № 431/4444 про можливість надання в оренду земельної ділянки.

В подальшому, не завершивши процедуру відведення земельної ділянки, позивачкою було здійснено реконструкцію придбаного нею за договором купівлі-продажу від 19.09.2003 року № 11658 об'єкту.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.06.2008 року по справі № 22/70-08-1408 було задоволено позов ФОП ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, визнано право власності за позивачем на реконструйований обєкт, а саме: салон для експонування, торгівлі та зберігання текстильної продукції з прибудовою складського приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 986,1 кв.м.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2009 р. по справі № 22/70-08-1408 частково задоволено касаційне подання заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради, скасовано рішення господарського суду Одеської області від 25.09.2008 р., яким визнано за ФОП ОСОБА_1 право власності на реконструйований об'єкт, а саме салон для експонування, торгівлі та зберігання текстильної продукції з прибудовою складського приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 986, 1 кв.м., справу направлено на розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 30.11.2009 р. по справі № 34-22/70-08-1408, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 р., позов ФОП ОСОБА_1 про визнання права власності на спірні об'єкти було залишено без розгляду.

10.11.2011р. Вищий господарський суд України по зазначеній справі прийняв постанову, якою касаційну скаргу ФОП ОСОБА_1 залишив без задоволення, оскаржене рішення без змін.

Листом Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради від 20.03.2012 року № 01-20/316-08 ОСОБА_1 було повідомлено, що оформлення спірної земельної ділянки є передчасним в зв'язку з розглядом справи № 22/70-08-1408 в господарському суді Одеської області за позовом заступника прокурора Одеської області.

Юридичним департаментом Одеської міської ради зазначено, що постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2009р. було скасовано рішення господарського суду Одеської області від 25.06.2008р. по справі № 22/70-08-1408 щодо визнання за ФОП ОСОБА_1 право власності на реконструйований об'єкт, а саме: салон для експонування, торгівлі та зберігання текстильної продукції з прибудовою складського приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 986,1 кв.м 10.11.2011р.

В зазначеному вище листі було повідомлено, що оскільки в Одеському апеляційному господарському суді розглядається справа № 26/173-10-1182 за позовом до ФОП ОСОБА_1 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованого об'єкту, оформлення вказаної земельної ділянки до остаточного розгляду питання у судовому порядку відносно нерухомого майна, є передчасним.

Рішенням господарського суду Одеської області від 24.01.2011 р. по справі № 26/173-10-4482 було задоволено позовну заяву першого заступника прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ФОП ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки та знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомості.

Другим Малиновським відділом державної виконавчої служби Одеського міського управління було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу № 26/173/10-4482, виданого 25.04.2013 р., яким зобов'язано ФОП ОСОБА_1 за свій рахунок знести самовільно збудоване одноповерхове приміщення, згідно технічного паспорту, виданого 04.04.2008 року ФОП ОСОБА_1, площею 447, 5 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та повернути зазначену земельну ділянку, зайняту вказаним самовільним побутовим приміщенням, Одеській міській раді.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, підтверджуються матеріалами справи, а отже є встановленими.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки у ОСОБА_1 відсутні документі, які посвідчують право власності на нежитлові приміщення корпусу побутових приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, а отже і відсутні законні права на вказану земельну ділянку.

Проте з таким висновком погодитись не можна з огляду на таке

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» питання регулювання відповідно до закону земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях міської ради.

На підставі ст. 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. При цьому передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до частин 6 та 7 ст. 118 Земельного кодексу України (в редакції до 16 вересня 2008 року, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. При цьому відповідна міська рада розглядає заяву громадянина, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Як встановлено матеріалами справи, звертаючись в порядку ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України ОСОБА_1 із заявою від 24 березня 2004 року про надання їй земельної ділянки, зазначила відповідні реквізити, необхідні для вирішення питання по суті .

Проте вказану заяву позивача в порушення вимог ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України Одеською міською радою не розглянуто

Таким чином, наявні підстави для зобов'язання Одеської міської ради розглянути первісну заяву позивача про надання у довгострокову оренду строком на 49 років окремо огороджену земельну ділянку для обслуговування нежитлового приміщення - корпусу побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1, площа якого на момент подання заяви складала 541, 7 кв.м. та прийняти відповідне рішення по суті питання на пленарному засіданні сесії Одеської міської ради.

Оскільки Одеською міською радою фактично не розглянуто заяву позивача про передачу йому у власність земельної ділянки, відсутні підстави для задоволення вимог позивача про зобов'язання прийняти на пленарному засіданні сесії Одеської міської ради належне, у відповідності до чинного законодавства України, рішення про надання їй, ОСОБА_1, у довгострокову оренду строком на 49 років окремо огородженої земельної ділянки орієнтовною площею 2400 кв.м. для обслуговування нежитлового приміщення, а саме: корпусу побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи позивач частково довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Суд першої інстанції наведеного не врахував та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, тому, керуючись ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою слід задовольнити адміністративний позов частково.

Керуючись ст. ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ч. 5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2015 року у справі № 522/341/14-а - скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо вирішення питання з розгляду заяви ОСОБА_1 та доданими до неї документами про надання їй у довгострокову оренду строком на 49 років окремо огородженої земельної ділянки орієнтовною площею 2400 кв.м. для обслуговування нежитлового приміщення, а саме: корпусу побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Зобов'язати Одеську міську раду розглянути на пленарному засіданні сесії подану нею заяву з доданими до неї документами про надання ОСОБА_1 у довгострокову оренду строком на 49 років окремо огородженої земельної ділянки орієнтовною площею 2400 кв.м. для обслуговування нежитлового приміщення, а саме: корпусу побутових приміщень, що знаходиться в АДРЕСА_1.

В решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення судового рішення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 16 жовтня 2015 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян