Ухвала суду № 52468149, 12.10.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015р. Справа № 876/2045/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Левицької Н.Г.,

судді Обрізка І.М.,

судді Сапіги В.П.,

за участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

за участю представників:

апелянта (відповідача у справі): не з’явився

позивача у справі: не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

апеляційну скаргу Мукачівського міського комунального підприємства “Мукачівводоканал”, м.Мукачево Закарпатської області

на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. у справі №2а-0770/946/12

за позовом Прокурора м.Мукачево в інтересах держави в особі Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції (правонаступник – Мукачівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області), м.Мукачево Закарпатської області

до Мукачівського міського комунального підприємства “Мукачівводоканал”, м.Мукачево Закарпатської області

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2012р. позивач: прокурор м .Мукачево, що діє в інтересах держави в особі Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача: комунального підприємства “Мукачівводоканал” про стягнення заборгованості в сумі 620226,74грн.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач допустив заборгованість по сплаті податкового боргу на суму 620226,74грн., добровільно її не погасив, як наслідок, така підлягає стягнення в примусовому порядку.

За результатами розгляду справи Закарпатський окружний адміністративний суд адміністративний позов задоволив повністю, оскільки заборгованість відповідача підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, податковий борг добровільно відповідачем не був погашений, відтак, підлягає стягненню.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, апелянт (відповідач у справі): Мукачівське міське комунальне підприємство “Мукачівводоканал” оскаржив її в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт стверджує, що він вчасно сплачував податкові збори, однак Мукачівською ОДПІ неправомірно зараховано кошти в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше, внаслідок чого і виникла вказана заборгованість. Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В судове засідання сторони не з’явились, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому суд вважає можливим розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги у їх сукупності, встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, колегією суддів встановлено наступне:

З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що Мукачівське міське комунальне підприємство “Мукачівводоканал” знаходиться за адресою: 89600, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Мукачево, пл.Миру, 7, ідентифікаційний код - 03344556, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та довідки №1588 з ЄДРПОУ, які наявні в матеріалах справи.

Відповідач взятий на облік Мукачівською ОДПІ з 26.01.1994p. за №10, відповідно до Довідки податкового органу форми №4-ОПП від 15.10.2010p. за №8031.

Станом на день подання даного адміністративного позову за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 620226,74грн.

Так, згідно із самостійно поданою декларацією №9015776161 від 08.02.2012p. з податку на прибуток підприємства, відповідач задекларував податкове зобов'язання на суму 23,00грн., що підтверджується копією даної декларації наявної в матеріалах справи.

Згідно із поданою декларацією №90138660407 від 19.01.2012p. з податку на додану вартість, відповідач самостійно визначив зобов'язання в сумі 163583,00грн. та згідно з декларацією №9006714528 від 20.02.2012p. з податку на додану вартість, відповідач самостійно визначив зобов'язання в сумі 133758,00грн., що підтверджується копіями згаданих декларацій, наявних в матеріалах справи.

За несвоєчасну сплату згаданих декларацій відповідачу донараховано пеню в розмірі 64907,63грн., загальна сума боргу по вказаних деклараціях становить 362248,63грн.

Відповідно до самостійно поданої декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності в с.Кольчино) №1542 від 31.01.2011p., відповідачем визначено зобов'язання в сумі 3845,32грн., згідно із уточнюючим розрахунком №9006803356 від 17.08.2011p. визначено зобов'язання в сумі 1854,66грн. та згідно із розрахунком №9004890920 від 13.02.2012p., визначено зобов'язання в сумі 5699,98грн., що підтверджується копіями згаданих декларацій, наявних в матеріалах справи. Крім того, у зв'язку із несплатою самостійно визначених зобов'язань у встановлені законодавством строки, податковим органом відповідачу донараховано пеню в розмірі 8253,34грн.

Згідно із самостійно поданою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності в с. Чинадієво) №1543 від 31.01.2011p. відповідачем визначено зобов'язання в сумі 371,95грн., згідно із уточнюючим розрахунком №9004890766 від 13.02.2012p. відповідачем самостійно визначено зобов'язання в сумі 653,11грн., що підтверджується копіями згаданих декларацій, наявних в матеріалах справи.

Відповідно до поданої декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності в с. Ключарки) №1544 від 31.01.2011p. відповідачем визначено зобов'язання в сумі 573,38грн. та згідно з уточнюючим розрахунком №9004890998 від 13.02.2012р., визначено зобов'язання в сумі 1006,89грн., що підтверджується копіями згаданих декларацій наявних в матеріалах справи.

Згідно із поданою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності в с. Н. Давидко) №1541 від 31.01.2011p., відповідачем визначено зобов'язання в сумі 39,13грн. та згідно із уточнюючим розрахунком №9004891012 від 13.02.2012p. відповідачем самостійно визначено зобов'язання в сумі 39,14грн., що підтверджується копіями згаданих декларацій наявних в матеріалах справи.

За самостійно поданою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності в с. Павшино) №1540 від 31.01.2011p., відповідачем визначено зобов'язання в сумі 399,15грн. та згідно з уточнюючим розрахунком №9008590056 від 28.02.2012p., відповідачем самостійно визначено зобов'язання в сумі 399,19грн., що підтверджується копіями згаданих декларацій, наявних в матеріалах справи.

Згідно із самостійно поданою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата на земельні ділянки державної або комунальної власності в м. Мукачево) №9004890818 від 13.02.2012p., відповідачем самостійно визначено зобов'язання в сумі 3823,59грн., що підтверджується копією згаданої декларації, наявної в матеріалах справи.

За самостійно поданою декларацією з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9013814555 від 19.01.2012p., відповідачем самостійно визначено зобов'язання в сумі 171534,93грн., та за несвоєчасну сплату відповідачем самостійно визначеного зобов'язання податковим органом донараховано 2461,46грн. пені, що підтверджується копією згаданої декларації, наявної в матеріалах справи.

Крім того, слід зазначити, що згідно з рішенням №0000411840 від 19.01.2012p. відповідачу нараховано зобов'язання в розмірі 0,27грн., за несплату надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з декларацією №9015098904 від 06.02.2012p., відповідачем визначено зобов'язання в сумі 6861,33грн. за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях та зобов'язання в сумі 49973,90грн. за надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, що підтверджується копією даної декларації, наявної в матеріалах справи.

За відсутності добровільної сплати за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях, було винесено рішення №0000431840 від 01.02.2012p. та застосовано до відповідача санкції у сумі 136,81грн., що підтверджується копією даного рішення.

Крім того, податковим органом вживались заходи щодо погашення заборгованості відповідачем в добровільному порядку, про що свідчать податкові вимоги форми “Ю1” №1/37 від 17.12.2001p. та податкова вимога “Ю.2” №2/323 від 25.02.2002p., копії яких наявні в матеріалах справи.

Вимогами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до норм ст.36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Керуючись п.49.2 ст.49 ПК України, встановлено обов'язок платника податків за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. Незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених Кодексом. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у поданій податковій декларації оскарженню не підлягає відповідно до вимог п.56.11 ст.56 ПК України.

Згідно із вимогами п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, керуючись вимогами п.203.2 ст.203 ПК України, платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають після закінчення 20-тиденного строку, встановленого для подання податкової декларації.

Cума недоїмки відповідача становить 544576,73грн. та пеня в розмірі 75650,01грн., тобто станом на день розгляду даної адміністративної справи судом першої інстанції сума заборгованості відповідача становила 620226,74грн.

Колегією суддів не беруться до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки такі є безпідставними, не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами, містять характер припущень, жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції, а також суд звертає увагу, що такі не узгоджуються з запереченнями наведеними у суді першої інстанції. Доводи платника податків про заборгованість держави по дотаціям на відшкодуванні різниці в тарифах (що на думку відповідача є причиною несплати податкового боргу) не можуть слугувати підставою для позбавлення платника податків від обов'язку сплати податків, а лише можуть бути підставою відстрочення чи розстрочення податкового боргу, що не є предметом дослідження в даній справі. Також, виходячи з норм чинного законодавства для вирішення питання стягнення даного податкового боргу не мають значення подальші звітні періоди та той факт, що стягнення боргу призведе до виникнення нових боргів за поточні періоди. Факт існування податкового боргу спростовано не було, відтак, є підстави для його стягнення в судовому порядку.

Приписами ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись вимогами ст.9 КАС України, суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявна заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, відповідачем добровільно не погашена, як наслідок підлягає до примусового стягнення.

Відповідно до приписів ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись вимогами ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд, –

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Мукачівського міського комунального підприємства “Мукачівводоканал” на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. у справі №2а-0770/946/12 за позовом Прокурора м.Мукачево в інтересах держави в особі Мукачівської об’єднаної державної податкової інспекції (правонаступник – Мукачівська об’єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області) до Мукачівського міського комунального підприємства “Мукачівводоканал” про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.

2. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. у справі №2а-0770/946/12, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Н.Г. Левицька

Суддя І.М. Обрізко

Суддя В.П. Сапіга

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 16.10.2015р.