Ухвала суду № 52465614, 13.10.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7429/15

Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

Кононенко Н.А.,

за участю секретаря Феленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 липня 2015 року про відкриття провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради, про визнання рішень частково незаконними, визнання свідоцтв про право власності та договору купівлі-продажу частково недійсними, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності, виділення частки в натурі, усунення перешкод у володінні та користуванні домоволодінням та вселення,

встановила:

08 липня 2015 року позивач ОСОБА_4 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд:

визнати незаконним і скасувати пункт 6 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 276 від 29 травня 2000 року, в частині 1/8 частки домоволодіння;

визнати незаконним і скасувати розпорядження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради № 1056 від 03 липня 2000 року в частині 1/8 частки домоволодіння;

визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння за НОМЕР_2 від 03 липня 2000 року, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради, в частині 1/8 частки домоволодіння;

скасувати реєстрацію за ОСОБА_5 права приватної власності на домоволодіння АДРЕСА_1, здійснену 04 серпня 2000 року КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості,» шляхом запису у реєстрі під № 16046 стор. 25 кн. 161;

визнати незаконним і скасувати розпорядження Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Одеської міської ради № 386 від 14 липня 2005 року, в частині 1/8 частки домоволодіння;

визнати частково недійсним дублікат свідоцтва про право власності на домоволодіння НОМЕР_3 від 14 липня 2005 року, видане Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради, в частині 1/8 частки домоволодіння;

скасувати рішення Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 18 липня 2005 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на домоволодіння по АДРЕСА_1 здійснене шляхом номеру запису 16046 в книзі 161-25 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 11424597;

визнати незаконним і скасувати пункт 4 рішення виконавчого комітету Одеської міської ради № 32 від 08 лютого 2007 року, в частині 1/8 частки домоволодіння;

визнати частково недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння серії НОМЕР_1, видане 30 липня 2007 року виконавчим комітетом Одеської міської ради, в частині 1/8 частки домоволодіння;

скасувати рішення Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 30 липня 2007 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_5 на домоволодіння по АДРЕСА_1 здійснене шляхом номеру запису 16046 в книзі 161-26 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 11424597;

визнати частково недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння по АДРЕСА_1 в частині 1/8 частки домоволодіння, укладений між продавцем ОСОБА_5, від імені якої за довіреністю діяла ОСОБА_6, і покупцем ОСОБА_3, посвідчений 12 жовтня 2007 року державним нотаріусом другої Одеської нотаріальної контори Масловою М.В., за реєстровим № 1-2694;

скасувати рішення Комунального підприємства «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» від 19 жовтня 2007 року про державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_3 у частці 1/1 на домоволодіння по АДРЕСА_1 здійснене шляхом номеру запису 16046 в книзі 161-26 та в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 11424597;

визнати за ОСОБА_4 право на 1/8 частку у праві приватної власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 яке складається з житлових будинків літ. «А», літ. «Д», загальною площею 136,6 кв.м., житловою площею 88,2 кв.м., та надвірних споруд - навісу літ. «Г», вбиральні літ. «И», душової літ. «З», сараїв літ. «К», літ. «Л», літ. «Н», огорожі № 1-3, мостіння 1-V, розташованих на земельній ділянці площею 616 кв.м;

провести виділ в натурі належної ОСОБА_4 1/8 частки у праві власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 і надати йому в особисту приватну власність приміщення у житловому будинку літ. «А» - кухню 3-1 площею 6,3 кв.м, кімнату 3-2 площею 11,5 кв.м, кімнату 3-3 площею 6,7 кв.м, тамбур літ. «а5» 3-4 площею 2,9 кв.м та визначити порядок користування присадибною земельною ділянкою;

вселити ОСОБА_4 до приміщень у житловому будинку літ. «А» - кухню 3-1 площею 6,3 кв.м, кімнату 3-2 площею 11,5 кв.м, кімнату 3-3 площею 6,7 кв.м, тамбур літ. «а5» 3-4 площею 2,9 кв.м., які входять до складу домоволодіння по АДРЕСА_1;

усунути ОСОБА_4 перешкоди у володінні і користуванні належною йому частиною домоволодіння по АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_3 перебування у вказаній частині домоволодіння та земельній ділянці, на якій вона розташована.

УхвалоюКиївського районного суду м. Одеси від 24 липня 2015 року провадження у справі було відкрито.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставить питання про скасування зазначеної ухвали суду, в частині скасування реєстрації права власності на спірне домоволодіння, а також скасування рішення про державну реєстрацію права власності на спірне домоволодіння, визнання недійсним свідоцтв, із постановленням нової - про відмову у відкритті провадження у справі в цій частині позовних вимог, у зв'язку з тим, що даний спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства, тобто апелянт посилається на те, що ухвала суду була постановлена в цій частині із порушенням правил підсудності.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Так, постановляючи оскаржувану ухвалу про відкриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що даний спір у повному обсязі повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Так, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» у п.п. 21, 22 своєї постанови Пленуму зазначив, що ураховуючи положення статті 1 ЦПК та статті 2 КАС, не є публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи. У такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

За правилами цивільного судочинства розглядаються спори щодо договорів та інших правочинів, укладених відповідно до норм ЦК, інших актів цивільного законодавства, оскільки вони відрізняються від адміністративних договорів, спори щодо яких розглядаються адміністративними судами, тим, що згідно зі статтею 3 КАС адміністративний договір - це дво- або багатостороння угода, зміст якої становлять права та обов'язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб'єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди. Для таких спорів характерна наявність відносин влади і підпорядкування, а для правочинів, укладених згідно із цивільним законодавством за участю суб'єкта владних повноважень, відносини грунтуються на юридичній рівності, вільному волевиявленні та майновій самостійності.

Згідно п. 27 вищезазначеної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане відповідно до закону, належить до документів, на підстав яких згідно зі статтею 19 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» провадиться реєстрація права власності, яке вони посвідчують. У зв'язку із цим суд відповідно до частини першої статті 21, статті 393 ЦК визнає незаконним і скасовує такий акт, виданий владним органом, повністю або частково, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси. Такі спори за участю фізичних осіб розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_4, то його вимоги полягають у визнанні за ним права власності на 1/8 частину у праві приватної власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 яке складається з житлових будинків літ. «А», літ. «Д», загальною площею 136,6 кв.м., житловою площею 88,2 кв.м., та надвірних споруд - навісу літ. «Г», вбиральні літ. «И», душової літ. «З», сараїв літ. «К», літ. «Л», літ. «Н», огорожі № 1-3, мостіння 1-V, розташованих на земельній ділянці площею 616 кв.м; проведення виділу в натурі цієї частки; вселенні ОСОБА_4 у вказане житлове приміщення; та усунення йому перешкод у володінні та користуванні цією часткою житлового приміщення, а також земельною ділянкою, на якій вона розташована.

З огляду на викладене, та враховуючи, що в даному випадку управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної особи - позивача ОСОБА_4 щодо володіння та користування 1/8 частиною житлового приміщення і земельної ділянки, то в такому випадку це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні правовідносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, доводи апеляційної скарги її не спростовують, ухвалу постановлено у відповідності до вимог процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржувану ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.2 ст. 307, ст.ст. 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 24 липня 2015 року про відкриття провадження у цивільній справі залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

С.П. Гайворонський

Н.А. Кононенко