Ухвала суду № 52464859, 06.10.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8591/15 Головуючий у 1-й інстанції:Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н. П.

Суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.

За участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИТАН України» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

У С Т А Н О В И В:

ТОВ «ТИТАН України» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 27.04.2015 року №4526551502 (форма В1), яким зменшено суми бюджетного відшкодування ( у т.ч. заявленого в рахунок залишення податкових зобов»язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 447 408 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 111 852 грн; від 27.04.2015 року №4426551502 (форма В4), яким зменшено розмір від»ємного значення суми ПДВ у розмірі 3 819 393 грн, в т.ч. за листопад 2014 року у розмірі 589 820 грн, за грудень 2014 року у розмірі 3 229 573 грн.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «ТИТАН України» бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок платника у сумі 1 342 408 грн, відображених у декларації з ПДВ за грудень 2014 року.

У результаті перевірки податковим органом виявлено наступні порушення позивачем вимог чинного законодавства, зокрема:

-п.5.3 ст. 5 Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України»; ст.194, п.198.1, п.198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200 ПК України, чим завищено від»ємне значення з ПДВ за листопад 2014 року на 589 820 грн та за грудень 2014 року на 3 229 573 грн;

-п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, чим було завищено бюджетне відшкодування на розрахунковий рахунок платника за грудень 2014 року в розмірі 447 408 грн.

За результатами перевірки податковим органом було складено акт перевірки № 38/26-55-15-02/32611323 від 09.04.2015 року та у подальшому винесено податкові повідомлення-рішення:

-від 27.04.2015 року №4526551502 (форма В1), яким зменшено суми бюджетного відшкодування ( у т.ч. заявленого в рахунок залишення податкових зобов»язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 447 408 грн та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 111 852 грн;

-від 27.04.2015 року №4426551502 (форма В4), яким зменшено розмір від»ємного значення суми ПДВ у розмірі 3 819 393 грн, в т.ч. за листопад 2014 року у розмірі 589 820 грн, за грудень 2014 року у розмірі 3 229 573 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Салем Торг» (постачальник) та позивачем (покупець) укладено договір постачання №ТС 478 від 01.12.2014 року, відповідно до умов якого постачальник зобов»язується передати (поставити) в обумовлені терміни покупцеві вугільну продукцію: вугілля, а покупець прийняти і сплатити вугільну продукцію

Кількість товару, його часткове співвідношення по сортах, групах, видах, марках, типах визначається у Специфікаціях до Договору. Загальна кількість та сума товару, що підлягає постачанню за договором, складається зі Специфікацій за весь період договірних відносин.

Умови постачання визначені п.5 договору, згідно з яким базис та терміни товару визначаються сторонами в Специфікації до договору у відповідності з вимогами Міжнародних правил відносно тлумачення термінів «Інкотермс» в редакції 2000р.

За результатами постачання підписуються сторонами накладні на відвантаження товару акт прийому-передачі. Товар вважається прийнятим покупцем у постачальника по кількості вказаному в транспортних документах і у момент підписання сторонами видаткової накладної (п6.2 - 6.2 договору).

Ціна товару складає 1833,3333 грн згідно Специфікації №1 до Договору постачання №ТС 478 від 01.12.2014р, а згідно Специфікації №2 до договору постачання ціна товару складає 1958,3333 грн.

В якості доказу виконання умов договору позивачем надано видаткову накладну від 10.12.2014 року, рахунок-фактуру №148 від 10.12.2014 року, митну декларацію, акт прийому-передачі вугільної продукції від 10.12.2014 року, податкову накладну №901, видаткову накладну №185 від 29.12.2014 року, рахунок-фактуру №178 від 26.12.2014 року, акт прийому-передачі вугільної продукції від 29.12.2014 року, митну декларацію, посвідчення №2574/1 про якість вугілля Антрацита від 27.12.2014 року, податкову накладну №2809.

12.12.2014 року між ТОВ «Донбас Пром Оіл» та позивачем укладено договір поставки товару №12-12/2014, відповідно до умов якого постачальник зобов»язується передати товар у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах та у порядку, визначених цим Договором.

Відповідно до Специфікації №1 від 12.12.2014 року загальна вартість товару, який поставляється по даній Специфікації» складає 9 197,08 грн, крім того ПДВ -1839,42 грн.

В якості доказу виконання умов договору, позивачем надано до матеріалів справи накладну №ПРН+У578529 від 17.12.2014 року, рахунок-фактура №ПРС+У599053 від 11.12.2014 року, ТТН №ПРН+У578529 від 17.12.2014 року, податкова накладна №1955.

12.11.2014 року між позивачем та ПрАТ «Кримський ТИТАН» (продавець) укладено договір №743-1 відповідно до умов якого продавець зобов»язався передати у власність покупця, а покупець - прийняти та сплатити пігмент червоний желоезоокисний марки «К», в кількості і з показниками якості, визначеними в розділі 2 цього договору.

На підтвердження виконання договору позивачем надано до матеріалів справи ВМД №125130012/2014/418171, №125130012/2014/418173, ТТН №11893 від 21.11.2014 року.

06.11.2014 року між ПрАТ «Кримський ТИТАН» (покупець) та позивачем (постачальник) укладено договір №729-1 згідно умов якого постачальник зобов»язався передати у власність покупцеві товарно-матеріальні цінності згідно специфікації, яка є невід»ємною його частиною, а покупець зобов»язується прийняти і оплатити товар.

Згідно Специфікації №1 до Договору про постачання від 06.11.2014 року загальна вартість товару, який поставляється, становить 350 595 грн відповідно до Специфікації №СП-000001/6 від 09.12.2014 року, вартість товару, який поставляється, складає 9336,92 грн, згідно Специфікації №СП-000001/7 від 15.12.2014 року вартість товару, який постачається по даній специфікації, становить 36570 грн, згідно Специфікації №СП-000001/8 від 17.12.2014 року вартість товару складає 32500/65 грн, згідно Специфікації №СП-000001/9 від 22.12.2014 року вартість товару складає 331774,45 грн, згідно Специфікації №10 від 13.02.2015 року до договору від 06.11.2014 року №729-1 сума поставки 809778,06 грн, згідно специфікації №10 від 19.02.2015 року загальна вартість товару складає 315 грн, згідно специфікації №СП-000001/2 від 21.11.2014 року загальна вартість товару складає 361463 грн, згідно специфікації №СП-000001/9 від 22.12.2014 року загальна вартість товару складає 331774,45 грн, згідно специфікації №СП-000001/3 від 08.12.2014 року загальна вартість товару складає 228921,5 грн.

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано ВМД №508050000/2014/023822, ТТН №1 від 18.11.2014 року, повідомлення про фактичне вивезення товарів, рахунок-фактура №СФ-1118003 від 18.11.2014 року, сертифікати якості №4041-58, ВМД №508050000/2014/024308, ТТН №СФ-1124001 від 26.11.2014, повідомлення про фактичне вивезення товарів, рахунок-фактура №СФ-1124001 від 24.11.2014 р, ВМД№508050000/2014/028750, ТТН №СФ-1209004 від 09.12.2014 року, рахунок-фактура «СФ-1209004 від 09.12.2014 року, ВМД №508050000/2014/032396, ТТН №СФ-1210003 від 11.12.2014ор, рахунок-фактура №СФ-1210003 від 10.12.2014 року, ВМД №508050000/2014/032742, ТТН №СФ-1215006 від 16.12.2014 року, рахунок-фактура №СФ1215006 від 15.12.2014р, сертифікати відповідності, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, ВМД №508050000/2014/034726, ТТН №СФ-122206 від 24.12.2014р, рахунок-фактура №СФ-1222006 від 22.12.2014 року, сертифікати якості №№4487-4504.

21.11.2014 року між ПРАТ «Кримський ТИТАН» (продавець) та позивачем укладено договір №767-1, відповідно до умов якого продавець зобов»язався передати у власність покупця контейнери поліпропіленові і вкладиші поліетиленові в асортименті, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його у порядку та на умовах зазначеного договору.

На підтвердження виконання договору позивачем надано до справи ВМД №508050000/2014/027632, ТТН№СФ-1204002 від 04.12.2014 року, рахунок-фактура №СФ-1204002 від 04.12.2014 року, паспорти №1703-1705, ВМД №508050000/2014/030688, ТТН №СФ-1211007 від 11.12.2014р, рахунок-фактура № СФ-1211007 від 11.12.2014р, ВМД №508050000/2014/034306, ТТН №СФ-1218009 від 19.12.2014р, рахунок-фактура №СФ-1218009 від 18.12.2014р, паспорти №1708-1710, ВМД№050850000/2014/034295, ТТН «СФ-1218007 від 18.12.2014р, сертифікати якості №582,589.

Судом в ході розгляду справи було встановлено, що всі ВМД мають проставлені відмітки та печатки посадових осіб митниці, що є підтвердженням митного контролю та митного оформлення товару.

Відповідно до пп. 14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України визначено значення витрат, а саме: витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбуваються зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов»язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу.

Згідно пп.. 139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов»язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов»язання звітного періоду.

У п.187.8 ст. 198 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Як встановлено судом першої інстанції та дана обставина підтверджується матеріалами, справи місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання, тобто АР Крим.

Відповідно до пп.. 195.1.1, п.195.1 ст. 19к ПК України за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України;

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо протиправності завищення податкових зобов»язань за листопад 2014 року на 142412 грн та за грудень 2014 року на суму 903308 грн, оскільки мало місце вивезення товарів за межі митної території України, а не поставка нерезиденту України, як на це послався податковий орган.

Згідно з п.185.1 ст.185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення (п.187.8 ст.197 ПК)

Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 391 цього Кодексу (п.190.1 ст.190 ПК).

Під час ввезення товарів на митну територію України суми податку підлягають сплаті до державного бюджету платниками податку до/або на день подання митної декларації безпосередньо на єдиний казначейський рахунок, крім операцій, за якими надається звільнення (умовне звільнення) від оподаткування (п.206.1 ст.206 ПК).

До податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПК).

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами) (п.198.2 ст.198 ПК).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів 0(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст.198 ПК).

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст.200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.

Стаття 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської діяльності. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Підпунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січення 2014 року №10 визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у цьому пункті.

Відповідно до п. 8 Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат із сплати ПДВ у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Таким, колегія суддів, проаналізувавши вимоги чинного законодавства України та, надавши оцінку взаємовідносинам, які виникли у позивача і його контрагентів, вважає, що позивачем надано достатньо доказів, які свідчать про наявність правових підстав для формування податкового кредиту, а тому висновки суду першої інстанції щодо правомірності включення позивачем відповідних витрат до складу валових витрат є вірними.

Крім того, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що під час перевірки позивача податковим органом не було встановлено будь-яких арифметичних помилок показників ПДВ, що підлягають відшкодуванню, а тому з урахуванням відсутності законодавчо встановленої заборони на право платника ПДВ заявляти або не заявляти суму до бюджетного відшкодування, порушень позивачем вимог Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України», суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 07 жовтня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.