Рішення № 52457883, 12.10.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/128/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2015 Справа № 908/4877/15

За позовом: Концерну Міські теплові мережі (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, ідентифікаційний код 32121458)

до відповідача: Міського комунального підприємства Основаніє (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська 29-а, ідентифікаційний код 20485152)

про стягнення 186388,02 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Петриченко А.Є.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, юрисконсульт філії Концерну Міські теплові мережі Орджонікідзевського району, довіреність № 32/20-19 від 05.01.2015р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 362 від 24.06.2015р.

Концерн МТМ звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача МКП Основаніє про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії № 200759 від 01.12.2008р. в сумі 257571,10 грн.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2015р. справу розподілено судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 11, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 174, 193, 230, ГК України, ст. 1, 2, 22, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Законом України Про теплопостачання, Законом України Про відповідальність про несвоєчасне виконання грошових зобовязань та Правилами користування тепловою енергію.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.09.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4877/15, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 28.09.2015р. об 11 год. 30 хв.

Ухвалою від 28.09.2015р. у звязку із неявкою в судове засідання відповідача розгляд справи відкладений на 12.10.2015р. о 12 год. 30 хв.

В судовому засіданні 12.10.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 19.10.2015р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судовому засіданні 12.10.2015р. представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заві (а.с.3-7), та у заяві від 23.09.2015р. про відмову від позову в частині, прийнятої судом згідно ухвали від 28.09.2015р. про відкладення розгляду справи на 12.10.2015р., просить суд стягнути з відповідача на користь Концерну МТМ борг за договором купівлі-продажу теплової енергії № 200759 від 01.12.2008р. в сумі 186388,02 грн.

В частині стягнення з відповідача на користь Концерну МТМ 3 % річних в сумі 12868,82 грн. та інфляційних втрат в сумі 58314,26 грн. позивач просить суд провадження у справі припинити на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що за період з жовтня 2012р. по лютий 2013р. він відпустив відповідачу теплову енергію на суму 186388,02 грн.

За вказаний період відповідач жодної оплати за надані послуги не здійснив.

Позивач неодноразово звертався до відповідача з претензіями від 16.12.2013р., 10.07.2014р., 17.10.2014р., 29.10.2014р. з приводу погашення заборгованості, які залишені відповідачем без виконання.

Таким чином, сума основного боргу складає 186388,02 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.10.2015р. визнав позовні вимоги в повному обсязі та надав акт звірки взаємних розрахунків, підписаний представниками філії Концерну МТМ Орджонікідзевського району та МКП Основаніє, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 200759 від 01.12.2008р. станом на 24.09.2015р. складає 186388,02 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.12.2008р. між КП "РЕПОГ" (Споживач), повним правонаступником якого є МКП Основаніє та Концерном МТМ в особі директора філії Концерну МТМ Орджонікідзевського району ОСОБА_3 (Теплопостачальна організація) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200759 (в редакції Додаткової угоди № 42 від 01.11.2012р.).

За цим договором Теплопостачальна організація бере на себе зобовязання відпустити теплову енергію в гарячій воді Споживачу, а Споживач зобовязується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невідємними частинами (п. 1.1 Договору).

Згідно п. 2.1 Договору, теплова енергія відпускається Споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - на протязі опалювального періоду;

- підігрів води - за наявної можливості;

- кондиціювання - по замовленню Споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню Споживача.

Позивачем виконані всі умови договору, що підтверджується актами № 200759 приймання-передачі теплової енергії в період з жовтня 2012р. по лютий 2013р. на загальну суму 186388,02 грн., а саме:

від 31.10.2012р. на суму 14306,95 грн.;

від 30.11.2012р. на суму 35126,81 грн.;

від 31.12.2012р. на суму 45997,73 грн.;

від 31.01.2013р. на суму 46186,76 грн.;

від 28.02.2013р. на суму 44769,77 грн. (а.с. 66-72).

На оплату вищезазначених актів виставлені рахунки на загальну суму 186388,02 грн., а саме:

№ 200759 від 31.10.2012р. на суму 14306,95 грн. (а.с. 36);

№ 200759 від 30.11.2012р. на суму 35126,81 грн. (а.с. 43);

№ 200759 від 31.12.2012р. на суму 45997,73 грн. (а.с. 50);

№ 200759 від 31.01.2013р. на суму 46186,76 грн. (а.с. 58);

№ 200759 від 28.02.2013р. на суму 44769,77 грн. (а.с. 65).

Відповідно до п.п.3.2.6 Договору, Споживач теплової енергії зобовязується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно п.6.1 Договору, розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або в іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, згідно з діючим на час розрахунків тарифами (цінами), діючих на час розрахунку (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або встановлених розрахунковим способом.

Відповідно до додатку № 5 до договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200759 від 01.12.2008р., розрахунки із Споживачем за відпущену теплову енергію Теплопостачальною організацією проводиться відповідно з тарифами, затвердженими рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 28.11.2008р. № 535.

Назва тарифу:

Плата за одиницю приєднаного теплового навантаження за місяць протягом року; одиниця виміру Гкал/годину; тариф 10225,032 грн. (з ПДВ);

Плата за спожиту теплову енергію, одиниця виміру Гкал; тариф 311,208 грн. (з ПДВ).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

За приписами п. 6.3 Договору, підставою для розрахунків Споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Як зазначено в п. 6.4 Договору, Споживач зобовязаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від Теплопостачальної організації за адресою: вул. Адм. Нахімова, 4 тел. 33-0065, 34-44-72, документи за розрахунковий період:

-рахунок фактуру;

- акт приймання-передачі теплової енергії;

- податкову накладну (платникам ПДВ) (п. 6.7 Договору).

Згідно п.п 6.7.1 Договору, отриманий Акт приймання - передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальної організації на протязі пяти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику Споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів).

В підпункті 6.7.2 Договору сторони передбачили, що у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1. договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, Споживач зобовязаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1. договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем в судовому порядку.

12.04.2013р. між Концерном МТМ в особі філії Концерну МТМ Орджонікідзевського району та МКП Основаніє укладено угоду про розірвання договору № 200759 від 01.12.2008р. купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді, про наступне:

1. Вважати Договір № 200759 від 01.12.2008р. розірваним:

- в частині відпуску теплової енергії з 01.03.2013 року;

- в частині проведення розрахунків за відпущену теплову енергію в сумі 339609,49 грн. - до повного погашення заборгованості.

Відповідач свої грошові зобовязання за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200759 від 01.12.2008р. не виконав та жодної оплати за отримані від позивача послуги не здійснив.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 16.12.2013р. № 05/2366-юр щодо погашення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та підігріву питної води в якій вимагав від відповідача у семиденний строк з дня отримання претензії погасити заборгованість за договором № 200759 від 01.12.2008р. в сумі 186388,02 грн.

Також позивач звертався до відповідача з претензіями від 10.07.2014р. № 1350/05-юр, від 17.10.2014р. № 2141/05-к/ та від 16.03.2015р. № 226/05-юр щодо погашення заборгованості за теплову енергію, в якій вимагав від відповідача терміново вирішити питання погашення заборгованості за договором № 200759 від 01.12.2008р. в сумі 186388,02 грн.

У відповіді на претензію від 13.07.2014р. 10204/05 відповідач зазначив, що даний час проводиться робота щодо затвердження графіку погашення заборгованості МКП Основаніє перед Концерном МТМ за спожиту теплову енергію, у тому числі за договором № 200759 від 01.12.2008р.

Після затвердження графіку погашення заборгованості буде проводитись відповідно до термінів, встановлених в ньому.

У відповіді від 29.10.2014р. 15954/05 на претензію від 17.10.2014р. № 2141/05-к/ відповідач зазначив, що в звязку з скрутним матеріальним становищем на теперішній час у нього відсутня можливість погасити заборгованість перед філією Концерну МТМ Орджонікідзевського району та додав, що за наявності найменшої фінансової можливості заборгованість буде погашено.

Також у відповіді від 09.04.2015р. № 4716/01-05 на претензію від 16.03.2015р. № 226/05-юр відповідач просив позивача врахувати нелегке економічне становище на підприємстві та не застосовувати примусових заходів відносно стягнення несплаченої по договору суми.

В свою чергу МКП Основаніє буде здійснювати погашення заборгованості за договором № 200759 від 01.12.2008р. частинами відповідно до надходжень платежів від населення.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за теплову енергію від 07.07.2014р. за договором № 200759 від 01.12.2008р., підписаного представниками філії Концерну МТМ Орджонікідзевського району та МКП Основаніє, сума заборгованості відповідача становить 186388,02 грн.

Відповідно до наданого відповідачем акту звірки взаємних розрахунків, станом на 24.09.2015р. розмір заборгованості відповідача за договором № 200759 від 01.12.2008р. не змінився та становить 186388,02 грн.

Доказів оплати відповідачем суми боргу у розмірі 186388,02 грн. під час судового розгляду сторонами до матеріалів справи не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Зокрема, господарські зобов'язання можуть виникати:

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до субєкта, який порушив зобовязання, не звільняє цього субєкта від обовязку виконати зобовязання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобовязання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200759 від 01.12.2008р.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У справі, що розглядається, перерахування на розрахунковий рахунок позивача коштів за спожиту теплову енергію повинно бути здійснено до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.4 Договору).

Згідно ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

За приписами ст. 202 ГК України, господарське зобовязання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобовязання; у разі поєднання управненої та зобовязаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобовязання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина 1 статті 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобовязання відповідача за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200759 від 01.12.2008р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Частиною 1 статті 625 ЦК України унормовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Акти приймання-передачі теплової енергії на суму 186388,02 грн. оформлені позивачем відповідно до п.п. 6.7.1, 6.7.2 договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200759 від 01.12.2008р. і вважаються погодженими сторонами.

Тому вказані акти є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в них розрахунковий період.

Враховуючи встановлений судом факт не виконання МКП Основаніє грошових зобовязань, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 186388,02 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позивач відмовився від позову у частині стягнення з відповідача на користь Концерну МТМ 3 % річних в сумі 12868,82 грн. та інфляційних втрат в сумі 58314,26 грн.

Право позивача до прийняття рішення по справі відмовитись від позову закріплено в ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Позивач надав заяву від 23.09.2015р. про часткову відмову від позовних вимог до прийняття рішення по справі.

За приписами ч. 1, 2, 4 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює стороні наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цих дій у представника.

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Заява позивача про часткову відмову від позову не суперечить законодавству (ч. 4 ст. 22, ст. 78 ГПК України) і не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів.

Повноваження представника позивача ОСОБА_1 на вчинення цих дій перевірені судом до припинення провадження по справ.

Тому часткова відмова позивача від позову приймається судом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Розяснити позивачу, що відповідно до ч. 2 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розподіляючи судові витрати, суд враховує наступне.

Позивачем при зверненні з позовом до суду сплачено судовий збір відповідно до платіжного доручення № 9959 від 12.06.2015р. в розмірі 5151,42 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно із статтею 7 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI Про судовий збір (в редакції від Закону № 484-VIII від 22.05.2015р., який набув чинності 01.09.2015р.), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у звязку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);

5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у звязку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Відповідно до розяснень, що містяться в підпунктах 5.1, 5.2 пункту 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 Про деякі питання застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, статтею 7 Закону України Про судовий збір врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

У її застосуванні господарським судам необхідно мати на увазі, зокрема, таке.

Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.

Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.

Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

Отже судовий збір, сплачений позивачем згідно платіжного доручення № 9959 від 12.06.2015р. в розмірі 5151,42 грн. підлягає поверненню позивачу за його клопотанням:

- в сумі 1067,75 грн. на підставі п.5 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір - у звязку із частковим припиненням провадження у справі;

- в сумі 1287,85 грн. на підставі п.1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір - у звязку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судовий збір у розмірі 2795,82 грн. (1,5 % від стягнутої суми основного боргу в розмірі 186388,02 грн.) покладається на відповідача.

Керуючись ст. 44, 49, п.4 ч.1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Міського комунального підприємства Основаніє (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська 29-а, ідентифікаційний код 20485152) на користь Концерну Міські теплові мережі (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) 186388 (сто вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 02 коп. основного боргу.

3. Стягнути з Міського комунального підприємства Основаніє (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська 29-а, ідентифікаційний код 20485152) на користь Концерну Міські теплові мережі (69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4, на поточний рахунок 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, ідентифікаційний код 32121458) витрати на судовий збір в сумі 2795 (дві тисячі сімсот девяносто пять) грн. 82 коп.

4. В частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних в сумі 12868 (дванадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 82 коп. та втрат від інфляції грошових коштів в сумі 58314 (пятдесят вісім тисяч триста чотирнадцять) грн. 26 коп. провадження у справі припинити.

5. Повне рішення складено 19.10.2015р.

Суддя В.М. Соловйов