Ухвала суду № 52457649, 13.10.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

13.10.2015 Справа № 905/4750/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Говоруна О.В., розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії органу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції з виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2013 у справі №905/4750/13

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Черкаси

до Публічного акціонерного товариства Енергомашспецсталь, м. Краматорськ, Донецька область

ціна позову 92479грн.20коп.

Представники сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

Від ВДВС не зявився.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі стягувач) звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» (далі боржник) про стягнення 92479грн.20коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 24.12.2013 позовні вимоги стягувача були задоволені та стягнуто з боржника суму боргу у розмірі 90898грн.17коп. та 1817грн.96коп. витрат з оплати судового збору і припинено провадження у справі в частині стягнення 3% річних у розмірі 1440грн.91коп. та інфляційних втрат в сумі 140грн.12коп.

04.09.2015 до господарського суду Донецької області надійшла скарга від 31.08.2015 стягувача на дії органу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції з виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2013 у справі №905/4750/13, в якій стягувач просить суд визнати дії державного виконавця Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції (далі ВДВС) ОСОБА_2 щодо винесення постанови від 09.07.2015 про повернення виконавчого документа незаконними та скасувати зазначену постанову від 09.07.2015.

В обґрунтування скарги стягувач посилається на те, що рішення господарського суду Донецької області у справі №905/4750/13 було прийнято 24.12.2013, постанова Донецького апеляційного господарського суду була винесена 19.03.2014, а підстав для відмови у відкриття виконавчого провадження, на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, не існувало.

Боржник у письмових поясненнях на скаргу доводи стягувача не визнав, просив відмовити в задоволенні скарги, з огляду на те, що виконавчий документ не відповідає вимогам ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі Закон), у звязку із чим, державним виконавцем було правомірно відмовлено у прийнятті виконавчого документу.

Суд, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

24.12.2013 господарським судом Донецької області було прийнято рішення у справі №905/4750/13, яким позовні вимоги стягувача були задоволені та стягнуто з боржника суму боргу у розмірі 90898грн.17коп. та 1817грн.96коп. витрат з оплати судового збору і припинено провадження у справі в частині стягнення 3% річних у розмірі 1440грн.91коп. та інфляційних втрат в сумі 140грн.12коп. (а.с.15-17).

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.03.2014, апеляційна скарга боржника була залишена без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2013 було залишено без змін (а.с.10-14).

09.07.2015 постановою державного виконавця ВДВС ОСОБА_2, керуючись п.6 ч.1 ст. 26 Закону, було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу ВП №48099454 у справі №905/4750/13, у звязку із відновленням судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ та прийняття такої скарги до розгляду (а.с.18).

Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

За приписом ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обовязковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому цим кодексом та Законом України Про виконавче провадження.

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (ч.1 ст.2 Закону).

Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону, державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і предявлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки для виконання судових рішень встановлюються з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі, якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення (стаття 22 Закону).

Згідно з ч.1,3 статті 24 Закону, державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 26 Закону визначені підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, зокрема п.6 ч.1 цієї статті визначено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону.

Відповідно до ст. 18 Закону, у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Державним виконавцем, в оскаржуваній постанові, не зазначено яким саме вимогам не відповідає виконавчий документ та що саме не зазначено в наказі господарського суду. Відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ та прийняття такої скарги до розгляду не може бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Також, судом враховано, що на час прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, Донецьким апеляційним господарським судом вже було розглянуто та залишено без задоволення апеляційну скаргу а рішення господарського суду Донецької області у справі №905/4750/13 залишено без змін.

Державний виконавець, згідно ст. 25 Закону, зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим Законом і предявлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

У разі пропущення строку для предявлення до виконання, державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, про що виносить відповідну постанову. Стягувач, у такому випадку, не позбавлений права звернутись до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Крім того, згідно з ч. 1,3 статті 48 Закону, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Обставина, що зазначена в постанові державного виконавця від 09.07.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження, може бути підставою для винесення постанови про повернення виконавчого документа до суду, у разі прийняття такого документа до виконання.

Виходячи з наведеного вище, суд приходить до висновку про невідповідність дій державного виконавця, щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, вимогам викладеним в Законі України «Про виконавче провадження», а також про наявність підстав для скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09.07.2015.

Таким чином скарга на дії органу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії органу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2013 у справі №905/4750/13 задовольнити.

Визнати дії державного виконавця Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 09.07.2015, незаконними.

Скасувати постанову від 09.07.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження, винесену державним виконавцем Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції ОСОБА_2 щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 24.12.2013 у справі №905/4750/13.

Суддя О.В. Говорун