Рішення № 52457532, 30.09.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.09.2015 Справа № 905/945/15

за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» м. Київ

до Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», смт. Володимирівка, Волноваський район, Донецька область

про стягнення 3218335грн.85коп.

Суддя Говорун О.В.

Представники сторін:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_1, довіреність №Юр-56/15 від 02.09.2015.

Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський банк розвитку» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (далі відповідач) про стягнення 3218335грн.85коп., з яких сума заборгованості за кредитом 2019754грн.08коп., проценти за кредитним договором 505482грн.90коп., пеня 93098грн.87коп. та штраф 600000грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між позивачем та відповідачем 05.11.2013 був укладений договір про надання овердрафту №ККООКN.140349.011. Позивач свої зобовязання за договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у формі овердрафту, але відповідач з позивачем не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим утворилась заборгованість відповідача перед позивачем, яку позивач просить стягнути.

Відповідач у запереченнях на позовну заяву зазначив, що розрахунок позивача по заборгованості за кредитом та процентам за кредитним договором не відповідає дійсності, з огляду на те, що ці розрахунки повинні підтверджуватись виключно первинними документами, зокрема, виписками з відповідних рахунків, відкритих для обліку наданих кредитів та нарахованих і несплачених відсотків. Також заперечив проти стягнення пені та штрафу, з огляду на те, що під час проведення антитерористичної операції банкам забороняється нарахування пені та штрафів із зобов'язань за кредитними договорами з 14 квітня 2014 року, у звязку із тим, що відповідач провадить свою господарську діяльність на території смт. Володимирівка, Волноваського району, Донецької області.

Також, відповідачем у процесі розгляду справи були заявлені клопотання про витребування у позивача оригіналів документів, доданих до позову та про зупинення провадження у справі, у звязку із тим, що у господарському суді м. Києва порушено провадження у справі, предметом розгляду якого є визнання недійсним договору, на підставі якого позивач в рамках цієї справи просить стягнути заборгованість з відповідача.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази у судовому засіданні, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

05.11.2013 між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання овердрафту №ККООКN.140349.011 (далі договір овердрафту), відповідно до п.1.1 якого, позивач зобовязався здійснювати платежі з поточного рахунку відповідача у разі відсутності на ньому власних коштів у межах встановленого позивачем ліміту. З моменту здійснення таких платежів позивач вважається таким, що надав відповідачу кредит у формі овердрафту на суму здійснених позивачем платежів (далі овердрафт) в межах ліміту (т.1 а.с.29-32).

Відповідно до п.1 додаткової угоди №1 від 03.10.2014 до договору овердрафту, кредитування відповідача за методом овердрафту здійснюється позивачем у межах ліміту та строку, встановлених згідно з цим договором. З періодом безперервного користування овердрафтом не більше, ніж 30 календарних днів. Якщо строк погашення овердрафту припадає на не банківський день, то погашення повинне бути здійснене не пізніше наступного банківського дня. При цьому проценти за користування овердрафтом нараховуються та сплачуються також і за період від дня, що не є банківським, по день, що передує наступний банківський день. Неустойка при цьому не нараховується. Датою закінчення періоду безперервного користування овердрафтом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксована відсутність заборгованість відповідача за овердрафт. В жовтні 2014 період безперервного користування овердрафтом продовжується на строк до 04.11.2014 включно (т.1 а.с.33).

Згідно з п.1.3 договору овердрафту, зокрема, ліміт овердрафту встановлюється в розмірі 30% від фактичного середньомісячного кредитового обороту по поточним рахункам, що на дату укладання цього договору складає 2500000грн.

Відповідно до п.1.5 договору овердрафту, процентна ставка за користування овердрафтом: 18% річних. Тип процентної ставки фіксована.

Пунктом 1.6 договору овердрафту встановлено, що овердрафт надається строком до 04 листопада 2014 року включно.

Кредит у формі овердрафту надається в обмін на зобовязання відповідача щодо повернення кредиту, сплати процентів та комісії в обумовлені даним договором строки (п.1.9 договору овердрафту).

Відповідно до п.8.1 договору овердрафту, за порушення строків погашення заборгованості за овердрафтом та/або непогашення заборгованості за овердрафтом після закінчення періоду безперервного користування овердрафтом банк нараховує відповідачу проценти в розмірі 36% річних від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач свої зобовязання за договором овердрафту виконав, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача за період з 04.11.2013 по 07.07.2015 на суму 2019754грн.08коп. (т.1 а.с.64), з огляду на що заперечення відповідача стосовно того, що розрахунки позивача не підтверджуються первинними документами, судом до уваги не приймаються, оскільки позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за договором овердрафту належними доказами.

На час прийняття рішення у справі доказів про сплату відповідачем овердрафту в розмірі 2019754грн.08коп. та процентів за договором овердрафту в сумі 505482 грн. 90 коп. до суду не надано.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В порушення зазначених вище норм закону та договору, відповідач свої зобовязання за договором належним чином не виконав.

Враховуючи вищезазначене, а також не надання відповідачем суду, до прийняття рішення у справі, доказів погашення суми заборгованості, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у сумі 2019754грн.08коп., а також процентів за кредитним договором, нарахованих станом на 06.07.2015 у розмірі 505482грн.90коп., доведеними, обґрунтованими, підтвердженими доказами, що містяться у справі, та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до п.8.2 договору овердрафту, за порушення строків сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісії, позивач нараховує відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

За містом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем нарахована пеня за період з 05.11.2014 по 06.07.2015 у розмірі 93098грн.87коп. (т.1 а.с.96-97).

Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року, зокрема, фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Пунктом 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 №1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Згідно з додатком до зазначено розпорядження, до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, включено смт.Володимирівка, Волноваський район, Донецька область.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 №1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053», дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 №1053 зупинено.

Однак, враховуючи, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а Законом України «Про Кабінет Міністрів України» не передбачено повноважень Кабінету Міністрів України на зупинення своїх розпоряджень та, крім того, прийняття Кабінетом Міністрів України Розпорядження від 5 листопада 2014 №1079-р фактично призводить до зупинення дії положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», яким визначені тимчасові заходи для забезпечення підтримки субєктів господарювання на території проведення антитерористичної операції, суд приходить до висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин положень Розпорядження від 5 листопада 2014 №1079-р.

Також, судом прийнято до уваги, що Наказом Антитерористичного центру при Службі Безпеки України від 07.10.2014 року №33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення», Донецька область визначена як район проведення антитерористичної операції.

Крім того, відповідно до листа Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 04.08.2015 №33/2/1-8774, територія Донецької області, у тому числі смт. Володимирівка Волноваського району з 07.04.2014 року визначена районом проведення АТО, яке триває, рішення про її припинення не прийнято (т.1 а.с.117).

Виходячи з наведеного вище, а також враховуючи припис ч.7 ст. 4 ГПК України, відповідно до якої забороняється відмова у розгляді справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини, суд приходить до висновку про безпідставність вимог позивача про стягнення пені з відповідача починаючи з 14.04.2014, з огляду на що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Згідно з п.8.3 договору овердрафту, позивач нараховує відповідачу штраф в розмірі 2,0% від суми діючого ліміту овердрафту у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем п.п.4.2.2, 4.2.3, 4.2.4, 4.2.6, 4.2.7, 4.2.8, 4.2.9, 4.2.10, 4.2.11, 4.2.13, 4.2.15 цього договору за кожний факт порушення.

Відповідно до п.4.2.10 договору овердрафту, у період дії даного договору відповідач зобовязується переводити 100% чистих надходжень від господарської діяльності на поточний рахунок позивача.

Згідно довідок ПАТ «Златобанк», ПАТ «Європромбанк» та ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», вбачається рух коштів по рахункам відповідача у відповідному банку (т.1 а.с.35-38).

Позивачем нарахований штраф за період з червня 2014 по травень 2015, по 50000 грн. за кожен місяць, в загальному розмірі 600000грн. (т.1 а.с.65). Однак, позивачем не доведено, що штраф за порушення п.4.2.10 договору овердрафту повинен нараховуватися відповідачу за кожен місяць, оскільки згідно з п.8.3 договору овердрафту штраф нараховується за кожний факт порушення. З огляду на зазначене, сума штрафу за порушення відповідачем п. 4.2.10 договору становить 50000грн.

Разом з тим, п.3 ч.1 ст.83 ГПК України встановлено, що господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Приписами ч.3 ст.551 ЦК України також передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

З огляду на надане право суду зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), враховуючи що відповідач провадить свою господарську діяльність на території смт. Володимирівка Волноваського району Донецької області, де проводиться антитерористична операція, приймаючи до уваги складну економічну ситуацію, яка склалась внаслідок проведення АТО, як в Донецькій області так і в Україні в цілому, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу за порушення відповідачем п. 4.2.10 договору овердрафту до 100 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо часткового погашення заборгованості перед позивачем, оскільки відповідач не довів та не надав докази на підтвердження спрямування коштів, які надійшли на поточний рахунок 28.11.2014 в сумі 120 грн., 26.03.2015 в сумі 100 грн., 31.03.2015 в сумі 400 грн., 27.04.2015 в сумі 440 грн. та 30.06.2015 в сумі 680грн., саме на погашення заборгованості за договором овердрафту. Надходження на поточний рахунок відповідача 06.11.2014, 07.11.2014, 13.11.2014, 14.11.2014, 18.11.2014, 19.11.2014, 21.11.2014 та 27.11.2014 були спрямовані на погашення процентів за кредитом, що відображено у відповідних виписках банку (т.1 а.с.13, а.с.151-155).

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, у звязку із недоведеністю неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої.

Крім того, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про витребування господарським судом у позивача оригіналів письмових документів доданих до позовної заяви, у зв'язку з тим, що відповідач не надав докази неможливості самостійно надати необхідні документи. Також, позивачем були надані письмові пояснення в яких зазначалось, що всі оригінали документів знаходяться у відділенні банку в м. Донецьку діяльність якого, внаслідок збройної агресії по відношенню до України та її розповсюдження на територію Донецької області, було призупинено згідно з Постановою НБУ та наказом відповідача. Крім того, відповідач не довів відсутність правовідносин з позивачем або наявність правовідносин врегульованих в інший спосіб ніж визначено договором овердрафту наданого позивачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, судом зазначається, що, на підставі ст. 38 ГПК України, господарський суд витребовує докази за наявності відповідного клопотання, у разі неможливості самостійно надати докази сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають задоволенню частково.

Господарські витрати розподілити відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (85721, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Заводська, буд.1, код ЄДРПОУ 00191721) на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» (01135, м. Київ, вул. Чорновола Вячеслава, буд. 25, код ЄДРПОУ 36470620) 2019754грн.08коп. кредиту, 505482грн.90коп. процентів за кредитним договором та 100грн. штрафу.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (85721, Донецька область, Волноваський район, смт. Володимирівка, вул. Заводська, буд.1, код ЄДРПОУ 00191721) на користь Державного бюджету України 50506грн.74коп. витрат з оплати судового збору.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, через господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 05 жовтня 2015 року.

Суддя О.В. Говорун