Ухвала суду № 52456953, 07.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/12939/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Мирошниченко О.В.

справа №752/20442/13-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Абдуллаєвій Е.Б.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником за довіреністю ОСОБА_1, на ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 06 серпня 2015 року у справі за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_2 до суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про розірвання договору та стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про розірвання договору №008/10/09 на юридичне обслуговування від 30 жовтня 2009 року, укладеного між нею та відповідачем; стягнення з відповідача з урахуванням індексу інфляції та 3% річних за період з грудня 2009 року по жовтень 2013 року включно 558793,78 грн. суми винагороди за договором, 55000 грн. моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що уклала з відповідачем зазначений договір, згідно із яким відповідач зобов»язався бути захисником її сина у кримінальній справі. За надання послуг позивач сплатила 50000 доларів США, проте відповідач жодного разу до виконання своїх зобов»язань не приступив, коштів не повертає.

В серпні 2015 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить відповідачу, пропорційно ціні позову.

Необхідність забезпечення позову обґрунтовує тим, що має побоювання, що відповідач може розпорядитися своїм майном, чим ускладнить або унеможливить виконання рішення суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 06 серпня 2015 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

Апеляційну скаргу обґрунтовує доводами заяви про забезпечення позову, зазначаючи, що з метою затягування строків розгляду цієї справи та збільшенням часу для відчуження свого майна, відповідач подав власний позов про стягнення з неї суми оплати послуг за цим же договором.

Зазначає, що подана нею заява відповідає встановленим вимогам, а тому висновки суду в цій частині вважає необґрунтованими. Зазначає про порушення судом норм процесуального права. Вважає необґрунтованим висновок суду, що нею не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача майна, оскільки отримання такої інформації без сприяння суду не можливе.

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав письмові заперечення на апеляційну скаргу та клопотання про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів ухвалила слухати справу за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів на підтвердження обставин належності відповідачу майна, на яке можливо було б накласти арешт, а посилання позивача на спроби відповідача відчужити належне йому майно ґрунтуються на припущеннях.

З такими висновками колегія суддів погоджується.

Відповідно до частин 1 та 3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Як роз»яснено у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2009 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати

особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови Пленуму).

Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

Тобто, підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач не зазначає перелік належного відповідачу майна та відомості про наявність грошових коштів з усіма необхідними реквізитами.

Обґрунтованих припущень про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, заява також не містить.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Відповідно до ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 218, 304, 305, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником за довіреністю ОСОБА_1, відхилити.

Ухвалу Голосіївського районного суду м.Києва від 06 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до суду касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В.Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов