Рішення № 52455356, 09.10.2015, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/6000/15-ц

Провадження №2/442/2105/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2015 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Крамара О.В.

при секретарі - Малик О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_1, третя особа ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся в суд із вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 846931,80 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що 22.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1303/0808/71-059, згідно з умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 48000,00 дол.США, з розрахунку 11,90% річних за користування кредитом на строк по 21.08.2021 року.

25 травня 2011 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, акціонерним товариством «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює акціонерним товариством «Укрсиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов»язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов»язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора, отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов»язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору.

З метою забезпечення виконання основного зобов»язання між АТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1303/0808/71-059-р-1, відповідно до якого поручитель несе солідарну відповідальність за виконання позичальником основного зобов»язання (п.2 договору поруки).

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов»язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов»язання не виконані, у зв»язку з чим, станом на 28.07.2015 року наявна заборгованість у сумі 846931 грн. 80 коп. В зв?язку з чим ПАТ «Дельта Банк» змушене звернутися до суду.

Представник позивача в судове засідання, не з?явився, подав клопотання про розгляд справи у їх відсутності. Не заперечує щодо прийняття заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причин своєї неявки не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованою коресподенцією, а тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів, ухвалити у справі заочне рішення, проти чого не заперечує позивач.

Згідно ч. 4 ст. 169, ч.1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.

Оскільки сторони в судове засідання не з?явилися, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України - не здійснюється.

Беручи до уваги вищенаведене, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право обмежитися доказами, які маються в матеріалах справи.

Судом встановлено, що 22.08.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 1303/0808/71-059, згідно з умовами якого Банк надав ОСОБА_2 кредитні кошти у сумі 48000,00 дол.США, з розрахунку 11,90% річних за користування кредитом на строк по 21.08.2021 року.

25 травня 2011 року між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, акціонерним товариством «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює акціонерним товариством «Укрсиббанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов»язаннях, а внаслідок передачі від АТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість АТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов»язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

22 серпня 2008 року, з метою забезпечення виконання основного зобов»язання між АТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір поруки № 1303/0808/71-059-р-1, відповідно до якого поручитель несе солідарну відповідальність за виконання позичальником основного зобов»язання (п.2 договору поруки)

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора, отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов»язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору, тобто правомірно звернулось до суду з даним позовом.

Укладаючи Кредитний договір та вступаючи у кредитні правовідносини, сторони погодилися, що їх правовідносини будуть регламентуватися наступними нормами: ст.. 1049 ЦК України, якою передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі...) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до умов Кредитного договору ОСОБА_3 як позичальник зобов'язувався здійснювати своєчасне погашення усіх, виданих на підставі Кредитного договору коштів, сплачувати відсотки та усі інші, передбачені договорами платежі, у визначеному ними порядку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться - відповідно до ст. 526 ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Кредит завжди видається на умовах його забезпечення, строковості, повернення та плати за користування, а ст. 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання (у тому числі сплачувати проценти) припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.. 610 ЦК України порушення зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання.

Відповідно до ст.. 553 ЦК України, за договором поруки, поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

Відповідно до ст.. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором утому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідач не виконав вимог Банку, і до цього часу зобов'язання, які є предметом цього позову залишаються невиконаними.

Враховуючи все вищенаведене у відповідача утворився та існує перед Банком борг за Кредитним договором, розмір, структура і порядок обчислення якого вказано у Розрахунку заборгованості, що є додатком до цього позову (а.с. 12-14, 17), та станом на 28 липня 2015 року становить 846931 грн. 80 коп., з яких: 755051 грн. 02 коп. - заборгованість за кредитом та 91880 грн. 78 коп. - заборгованість за відсотками.

Системний аналіз наведених вимог законодавства та зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що позов підставний та підлягає задоволенню, оскільки позикодавець вправі вимагати повернення позики, так як позичальник - відповідач, отримавши у власність передані йому позикодавцем - позивачем гроші, став зобов'язаним повернути позикодавцю предмет позики в обумовлений договором позики строк.

Відповідно до п. 6 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України з відповідача в користь держави слід стягнути судовий збір, так як позивач у відповідності до п.22 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору.

На підставі ст..ст. 525, 526, 554, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (п/р 373980009 в АТ «Дельта Банк», МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020) заборгованість за Кредитним договором у розмірі 846931 (вісімсот сорок шість тисяч дев»ятсот тридцять одну) гривню 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 6090 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Дрогобицький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення - з дня отримання такого.

Суддя: Крамар О.В.