Копія
Справа № 822/3536/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" про визнання дій протиправними та скасування рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4; третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" в якому просила:
- Визнати протиправними дії державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо проведення реєстрації права власності за ТОВ "Кей-Колект" на квартиру АДРЕСА_1;
- Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за індексним номером 23113427 від 24.07.2015 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-Колект" на квартиру АДРЕСА_1.
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 19.08.2015 в належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_2 прибули особи з дорученнями від ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ», відповідно до яких вони мали право перебувати у зазначеній квартирі та вчиняти з нею будь-які дії. Після з'ясування обставин, вказані особи пред'явили ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №41148178 від 24.07.2015, відповідно до якого державний реєстратор - приватний нотаріус ОСОБА_4 прийняв рішення за індексним номером 23113427 від 24.07.2015 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ». Підставою виникнення у ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» права власності на квартиру є договір іпотеки №1-1805 від 16.03.2007 посвідчений Першою державною нотаріальною конторою м. Хмельницького.
Позивач вважає дії державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_4 щодо проведеної реєстрації права власності за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру та прийняте ним рішення за індексним номером 23113427 від 24.07.2015 про державну реєстрацію права власності на квартиру протиправними та таким, що підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Адміністративний позов не визнає, про що подав письмове заперечення, просить у задоволенні позову відмовити. Разом з тим просить проводити розгляд справи без його участі.
Представник третьої особи - проти позову заперечує, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", "Про нотаріат", Конституцією України.
Стаття 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) зазначає, що державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Держава гарантує достовірність зареєстрованих прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації - відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Частиною 5 статті 3 Закону визначено, що державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким учиняється така дія.
Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчинено таку дію.
Аналогічні положення закріплені і в статті 46-1 Закону «Про нотаріат», відповідно до якої, нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно та який має печатку такого реєстратора, здійснює повноваження відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Нотаріус під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва та під час здійснення функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно має доступ та користується Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, здійснює пошук у ньому відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, обтяження таких прав та за його результатами формує витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який залишається у справі державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса.
Отже, аналізуючи наведені вище норми законодавства, вбачається, що законодавець чітко визначив те, що нотаріуси України отримали повноваження щодо проведення реєстрації права власності, користування нерухомим майном, усіх інших речових прав і їх обтяжень лише безпосередньо під час вчинення нотаріальної дії. Повноваження нотаріусів на виконання реєстраційних дій у Державному реєстрі прав пов'язуються законодавцем виключно із вчиненням нотаріальної дії з нерухомим майном.
Встановлено, що акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (Банк) та ОСОБА_3 (Позичальник), уклали договір про надання споживчого кредиту №11129121000 від 16.03.2007.
Згідно п.1.1 розділу 1 вказаного договору, Банк зобов'язується надати кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 35000,00 доларів США, що дорівнює еквіваленту 176750,00 грн., а Позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредитні кошти та сплатити плату за кредит.
Також, ОСОБА_3 та Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" в забезпечення виконання зобов'язань уклали Договір іпотеки від 16.03.2007, відповідно до якого Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_3 (Іпотекодавець), Іпотекодавець передає в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до Договору факторингу №4 та договору про відступлення прав вимоги за іпотечним кредитом, ПАТ "Укрсиббанк" відступив ТОВ "Кей-Колект"свої права вимоги до Позичальника за зобов'язаннями по кредитному договору.
Згідно п.1.1 Договору Факторингу №4 від 11.06.2012, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (Клієнт) зобов'язується передати у власність ТОВ "Кей-Колект" (фактор), а фактор - прийняти Права Вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п.1.2 цього правочину обсяг (сума) Прав вимоги станом на дату укладення цього договору визначений у Додатку №1 до цього договору.
Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, відносини між фактором та клієнтом носять оплатний характер і фактору має бути забезпечена можливість одержання винагороди за послуги по фінансуванню діяльності клієнта, однак, суд зазначає, що наданими відповідачем ксерокопіями доказів не підтверджена реальність виконання договору факторингу №4 від 11.06.2012.
Як встановлено, державний реєстратор - приватний нотаріус ОСОБА_4 прийняв рішення №23113427 від 24.07.2015 про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_3 (надалі - «Квартира») за Товариством з обмеженою відповідальністю «КЕЙ-КОЛЕКТ» на підставі договору іпотеки № 1-1805 віл 16.03.2007 посвідчений Першою державною нотаріальною конторою м. Хмельницького, що підтверджується із Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 41148178 від 24.07.2015.
Стаття 33 Закону «Про іпотеку» зазначає, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав. встановлених статтею 12 цього Закону.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Стаття 35 Закону України «Про іпотеку» визначає, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Стаття 37 Закону України «Про іпотеку» вказує, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.
Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Як вбачається з наданих відповідачем доказів, ТОВ "Кей-Колект" 02.12.2013 за вих.№734107/ЛЗ на адресу ОСОБА_3 надіслано повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки, однак суд відхиляє як безпідставні посилання відповідача на виконання таким чином вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», так як згідно ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №41148864 від 24.07.2015, як Іпотекодержатель ТОВ "Кей-Колект" зареєстрований 24.07.2015.
У зв'язку із цим і вимога про виконання порушеного зобов'язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги повинні були бути надісланими не менш ніж у тридцятиденний строк від 24.07.2015, оскільки, як зазначено позивачем жодних документів про те, що ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» має будь-які вимоги до позивача та документи, які надають ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» відповідні правові підстави на договір іпотеки від 16.03.2006 за реєстр. № 1-1805 (документи про уступку права вимоги тощо) позивачу не надавалися.
Таким чином, дії державного реєстратора - приватного нотаріуса ОСОБА_4 щодо проведеної реєстрації права власності за ТОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» на квартиру без вчинення нотаріальної дії грубо порушують чинне законодавство, а, отже, є незаконними.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:
- таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об'єктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;
- загальна площа такого нерухомого житлового майна (об'єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку.
Як вбачається наданих суду ОСОБА_2 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №41148178 від 24.07.2015 та Довідки ЖЕК №2 від 19.08.2015 квартира АДРЕСА_4 має загальну площу 54,7 кв.м., (тобто не перевищує 140 кв.м.) та є постійним місцем проживання позивача та її неповнолітнього сина.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А суд, згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи зі змісту наведених норм законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158-163, 254 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 щодо проведення реєстрації права власності за ТОВ "Кей-Колект" на квартиру АДРЕСА_1;
Визнати протиправними та скасувати рішення державного реєстратора - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за індексним номером 23113427 від 24.07.2015 про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Кей-Колект" на квартиру АДРЕСА_1.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 16 жовтня 2015 року
Суддя/підпис/ОСОБА_1"Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 52454491, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 13.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 822/3536/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: