Постанова № 52454467, 12.10.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року справа № 823/2005/15

15 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

при секретарі судового засідання - Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 - за довіреністю, представника відповідача ОСОБА_2 - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Алміна-М» до державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося приватне підприємство «Алміна-М» (далі - позивач) до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) від 20.04.2015 року № НОМЕР_1, яким донарахована на прибуток підприємств 106 240 грн. (збільшено за основним платежем на 84 992 грн., за штрафними санкціями на 21 248 грн.).

Позов мотивовано тим, що відповідач помилково дійшов висновку, що для застосування пільги з податку на прибуток (абзац «а» п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) є наявність у підприємства як юридичної особи свідоцтва про присвоєння категорії певному обєкту його туристичної інфраструктури (готелю); відповідач не мав правової підстави приймати оскаржуване ППР без відповідного рішення суду в межах КПК України, оскільки перевірка, на підставі якої винесено ППР,проведена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надавши суду письмове заперечення, в якому посилається на те, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою ПП «Алміна-М» встановлено порушення підприємством норм абзацу «а» пункту 17 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що тягне за собою стягнення до бюджету суми податку на прибуток підприємства за 2012 рік в сумі 84 992 грн.

Таким чином, на думку представника відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте правомірно та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Алміна-М» зареєстроване як юридична особа 06.05.2003 за ідентифікаційним кодом 21354966.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області від 23.03.2015 р. № 406, направлення на перевірку від 23.03.2015 р. № 130/23-01-03-0196, керуючись п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) з 24.03.2015 по 30.03.2015 проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного підприємства «Алміна-М», (код за ЄДРПОУ 21354966) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині правомірності застосування пільги з податку на прибуток підприємства за період з 01.01.2011 по 31.12.2014.

За результатами вищезазначеної перевірки ДПІ у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області складено акт від 06.04.2015 р. № 66/23-01-22-0707/21354966 (далі по тексту акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення ПП «Алміна-М» вимог абз. «а» п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що тягне за собою стягнення до бюджету суми податку на прибуток підприємств за 2012 р. всього в сумі 84 992 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області винесено податкове повідомлення-рішення від 20.04.2015 року № НОМЕР_1 яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств в розмірі 106 240 грн. 00коп., в тому числі за основним платежем 84 992 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 21 248 грн. 00 коп.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно з п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків та згідно принципу податкового законодавства передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Право позивача на податкову пільгу з податку на прибуток підприємств передбачено в абзаці «а» п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України в редакції на момент виникнення спірних правовідносин. Так, тимчасово, строком на 10 років, починаючи з 1 січня 2011 року звільняються від оподаткування, зокрема, прибуток суб'єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій "п'ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки", у тому числі новозбудованих чи реконструйованих або в яких проведено капітальний ремонт чи реставрація існуючих будівель і споруд.

Таким чином, визначальною ознакою для отримання пільги з податку на прибуток підприємств передбачено в абзаці «а» п. 17 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України є надання готельних послуг (група 55 КВЕД ДК 009:2005) у готелях категорій "п'ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки".

Встановлення обєктам туристичної інфраструктури відповідної категорії якості та рівня обслуговування передбачено Законом України «Про туризм». Так, ст. 1 Закону України «Про туризм», готель - підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, що складається з шести і більше номерів та надає готельні послуги з тимчасового проживання з обов'язковим обслуговуванням. Порядок встановлення категорій готелям визначається Кабінетом Міністрів України. Готельна послуга - дії (операції) підприємства з розміщення споживача шляхом надання номера (місця) для тимчасового проживання в готелі, а також інша діяльність, пов'язана з розміщенням та тимчасовим проживанням. Готельна послуга складається з основних та додаткових послуг, що надаються споживачу відповідно до категорії готелю.

Частиною 3 ст. 19 Закону України «Про туризм» встановлено, що види категорій об'єктів туристичної інфраструктури, порядок їх встановлення та зміни, а також порядок доведення до споживачів інформації про вид об'єкта туристичної інфраструктури та про вид його категорії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 р. № 803 затверджено «Порядок встановлення категорій готелям та іншим об'єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)». Відповідно до п. 11 цього Порядку, комісія із встановлення категорій готелям оформлює та видає заявнику свідоцтво про встановлення готелю відповідної категорії за формою, що розробляється та затверджується Мінінфраструктури.

В той же час ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 року № 46-93, державну систему сертифікації створює центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання - національний орган України з сертифікації, який проводить та координує роботу щодо забезпечення її функціонування, а саме: визначає основні принципи, структуру та правила системи сертифікації України; затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає її запровадження. Центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання в межах своєї компетенції несе відповідальність за дотримання правил і порядку сертифікації продукції.

Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, затверджений наказом Держспоживстандарту України від 01.02.2005 № 28 "Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.05.2005 за № 466/10746, згідно з яким сертифікації підлягають, зокрема, послуги готелів з ресторанами, послуги готелів без ресторанів, послуги кемпінгів та місць для короткотермінового проживання та інше.

Наказом Держстандарту України від 27.01.1999 р. № 37 в редакції Наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03.09.2007року № 207, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.1999 р. за №236/3529, затверджені Правила обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання), які були чинні на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу І Правил обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання), у редакції Наказу Держспоживстандарту України від 03.09.2007 р. № 207 (далі - Правила), ці Правила встановлюють процедуру проведення обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля в державній системі сертифікації (Система сертифікації УкрСЕПРО).

Пунктом 7 Розділу І Правил (у відповідній редакції), встановлено, що процедура проведення обов'язкової сертифікації послуг з розміщення передбачає декілька етапів, зокрема, видачу сертифіката відповідності, присвоєння певної категорії.

Вищезазначені Правила втратили чинність на підставі Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 876 від 30.07.2012.

Суд звертає увагу, що у перевіряємий контролюючим органом період у ПП «Алміна-М» на готель «Україна» були наявні наступні сертифікати відповідності, видані Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики:

- термін дії з 24.06.2008 року по 24.06.2011 року зареєстрований в Реєстрі за № UA9.034.01671-08;

- термін дії з 08.06.2011 року по 07.06.2014 року зареєстрований в Реєстрі за № UA9.034.01322-11.

В кожному із сертифікатів відповідності зазначена продукція «послуги готелю з рестораном категорії «***» (три зірки)». В пункті «Додаткова інформація» зазначено, що сертифікат поширюється на послуги готелю з рестораном, які надає готель «Україна» приватного підприємства «Алміна-М» і підтверджує його категорію «***» (три зірки).

У звязку з множинним (неоднозначним) трактуванням прав та обовязків платника податків або контролюючих органів, суд погоджується з позивачем щодо застосування пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, з п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України.

Водночас, помилковим є твердження позивача щодо відсутності правової підстави приймати оскаржуване податкове повідомлення-рішення без відповідного рішення суду в межах КПК України, оскільки перевірка, на підставі якої винесено податкове повідомлення-рішення, проведена на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Так, перевірка, на підставі якої винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, здійснення на виконання постанови старшого прокурора м. Черкаси радника юстиції ОСОБА_3 від 23.02.2015 року відповідно до пп. 78.1.11 Податкового кодексу України (зазначено на ст. 1 акту перевірки щодо позивача).

Відповідно до п.86.9. ст.86 Податкового кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваного ППР), у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Як вбачається з тексту постанови старшого прокурора м. Черкаси радника юстиції ОСОБА_3 від 23.02.2015 року кримінальна правопорушення розслідується не стосовно посадової особи платника податків, а стосовно посадових осіб контролюючого органу.

Пунктами 1-8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Врахувавши наведені норми та зясовані обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване ППР прийняте без урахування, зокрема, усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що призвело до настання для позивача негативних матеріальних наслідків, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність повернення судового збору на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі в розмірі 285 грн. 56 коп., сплаченого згідно платіжного доручення № 1348 від 07.08.2015.

Керуючись статтями 160, 162, 163, 167, 185-187, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області № НОМЕР_1 від 20.04.2015.

Стягнути з державної податкової інспекції у м. Черкасах головного управління ДФС у Черкаській області на користь приватного підприємства «Алміна-М» (код ЄДРПОУ 21354966) судовий збір в розмірі 285 (двісті вісімдесят пять) грн 56 коп. відповідно до платіжного доручення № 1348 від 07.08.2015.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому статтями 185 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Рідзель

Постанова у повному обсязі складена 19.10.2015.