Постанова № 52447235, 15.10.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/4260/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Кисличенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький річковий порт" (надалі - позивач, ПАТ "КрРП") звернулось до суду з позовом до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області (надалі - відповідач, Полтаварибохорона) про визнання протиправним та скасування припису від 29 липня 2015 року №9 (вих. №1230-07).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на протиправність оспорюваного припису та зазначив, що у його діях відсутні порушення вимог чинного законодавства, про які стверджує відповідач.

Відповідач позов не визнав. У наданих до суду письмових запереченнях посилався на правомірність та обґрунтованість оспорюваного припису.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечували з мотивів, викладених у письмових запереченнях Полтаварибохорони, наполягали на відмові у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що головним державним інспектором Полтаварибохорони Ярцевим Ю.Є. 29 липня 2015 року складено та вручено генеральному директору ПАТ "КрРП" ОСОБА_5 обовязковий до виконання припис №9 (вих. №1230-07) /а.с. 12/.

Підставою для прийняття спірного припису стали такі фактичні обставини.

Відповідачем встановлено, що ПАТ "КрРП" на Дніпродзержинському водосховищі проводить роботи з видобутку піску на гірничому відводі в районі о. Крячина.

У ході перевірки діяльності позивача відповідач встановив такі порушенням вимог чинного законодавства:

- у розділі робочого проекту "Оцінка збитків та компенсаційні заходи рибному господарству" розрахунок збитків рибному господарству від загибелі кормової бази проведено не вірно через занижені фондові показники наявності планктону і бентосу, як того вимагають державні будівельні норми України ДБН А2.2-1-2003 із змінами для виконання оцінки впливу на навколишнє середовище;

- у Проекті відсутнє посилання на джерело інформації щодо концентрації планктону і бентосу в місці проведення видобутку піску;

- у розрахунках збитків відсутні коефіцієнти щодо кормової бази Дніпродзержинського водосховища, як того вимагає чинна "Методика розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 травня 1995 року за №155/691;

- відсутнє погодження проектних матеріалів з органами рибохорони, як того вимагає Закон України "Про екологічну експертизу";

- позивачем не надано позитивні висновки експертизи на робочий проект "Розробка Крячинського родовища будівельних пісків на території Дніпродзержинського водосховища в Полтавській області".

Зазначеним приписом, відповідно до положень статті 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", статей 13, 59, 60 Закону України "Про тваринний світ", Закону України "Про екологічну експертизу", пунктів 8.19, 9.14.6 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних обєктах України, пункту 5.3 Правил любительського і спортивного рибальства та інших нормативно-правових актів, приписано відповідачу:

- призупинити проведення робіт з видобутку піску до усунення порушень;

- провести коригування розрахунку збитків, нанесених рибному господарству України, відповідно до діючих фондових показників або матеріалів натуральних досліджень про кількість кормової бази в місці проведення робіт з видобутку піску;

- провести сплату компенсаційних коштів за збитки водним біоресурсам відповідно до відкорегованих обсягів компенсаційних коштів до початку проведення робіт для подальшого їх використання на відтворення рибних запасів Дніпродзержинського водосховища.

Не погодившись з даним приписом, позивач оскаржив його до адміністративного суду.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

А відповідно до частини третьої вказаної статті у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню субєкта владних повноважень та відповідним доводам сторін, суд виходить з нижченаведеного.

Як визначено пунктом 1 Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого Указом Президента України від 16 квітня 2011 року №484/2011, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України.

Держрибагентство України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних живих ресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

В силу пункту 1 Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19 січня 2012 року №26 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 березня 2012 року за №379/20692, управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в області є територіальними органами Державного агентства рибного господарства України, які діють у складі Держрибагентства України і йому підпорядковуються.

За приписами статті 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, окрім іншого, такі повноваження: здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об'єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; давати обов'язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Так само, згідно з частиною першою статті 60 Закону України "Про тваринний світ" посадові особи уповноважених центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів, що здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, відповідно до закону мають право давати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Таким чином, відповідач, як територіальний орган Держрибагентства України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, повноважний видавати обов'язкові до виконання вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Згідно з частиною восьмою статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства.

Отже, підставою для видачі припису є наявність порушення субєктом господарювання вимог чинного законодавства.

У взаємозвязку з наведеним, суд зазначає, що спірний припис Полтаварибохорони від 29 липня 2015 року №9 не містить посилань на конкретні норми закону, порушення яких встановив відповідач.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, ПАТ "КрРП" проводить розробку Крячинівського родовища будівельних пісків на підставі Робочого проекту "Розробка Крячинівського родовища будівельних пісків на території Дніпродзержинського водосховища в Полтавській області". Окремим розділом Робочого проекту є розділ "Оцінка збитків та компенсаційні заходи рибному господарству". Зазначений розділ розроблено ТОВ "Київська рибопромислова компанія" із залученням інженера-проектувальника ОСОБА_6, що має Кваліфікаційний сертифікат відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури від 11 грудня 2013 року №009261 /а.с. 15-29/.

Робочий проект разом з розділом "Оцінка збитків та компенсаційні заходи рибному господарству" погоджено Державним агентством рибного господарства України, що підтверджено залученою до матеріалів справи копією листа Держрибагентства України від 05 вересня 2013 року вих. №2-5-17/4821 "Щодо надання погодження".

Суд погоджується з доводами позивача про безпідставність посилань у оспорюваному приписі на ДБН А2.2-1-2003 "Состав и содержание материалов оценки воздействий на окружающую среду (ОВОС) при проектировании и строительстве предприятий, зданий и сооружений", адже вказаними будівельними нормами не встановлені фондові показники наявності планктону та бентосу.

Висновки контролюючого органу щодо відсутності в проекті посилання на джерело інформації щодо концентрації планктону і бентосу в місці проведення позивачем видобутку піску не відповідають дійсності, оскільки в пункті 4.1 розділу Робочого проекту "Оцінка збитків та компенсаційні заходи рибному господарству" зазначено, що біомасу фітопланктону, зоопланктону та бентосу визначено за даними досліджень Інституту рибного господарства НААНУ.

Посилання відповідача на "Методику розрахунку збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища", затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18 травня 1995 року №36 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26 травня 1995 року за №155/691, є необґрунтованими, оскільки абзацом четвертим пункту 1 вищевказаної Методики чітко визначено, що Методика не може бути застосована при оцінці збитків, заподіяних рибним запасам внаслідок будівництва, реконструкції та розширення підприємств, споруд та інших об'єктів і проведення будь-яких видів робіт на рибогосподарських водоймах, оцінка яких здійснюється за відповідною Тимчасовою методикою, затвердженою Держкомприроди СРСР та Мінрибгоспом СРСР 18 грудня 1989 р.

Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, при розробці Робочого проекту розрахунки збитків рибному господарству від видобутку піску виконано згідно з "Временной методикой оценки ущерба, наносимого рыбным запасам в результате строительства, реконструкции и расширения предприятий, сооружений и других обьектов и проведения различных видов работ на рыбохозяйственных водоемах", М., 1989 г.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року №1545-ХІІ дана Методика є діючою на території України.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач 08 липня 2015 року перерахував компенсацію в розмірі 5000,00 грн /а.с. 61/.

Крім того, 09 вересня 2015 року позивач додатково перерахував 8000,00 грн в рахунок компенсації за збитки рибному господарству /а.с. 63/.

Посилання на несплату позивачем компенсації у спірному приписі відсутні.

Крім того, позивач у встановленому законом порядку отримав позитивний висновок державної екологічної експертизи до матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище "Розробки Крячинівського родовища будівельних пісків на території Дніпродзержинського водосховища в Полтавській області" від 04 жовтня 2013 року № 17/027, виданий Міністерством екології та природних ресурсів України /а.с. 30/.

При цьому, попередньо матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище надано для погодження до Державного агентства рибного господарства України. Держрибагентством України погоджено вказані матеріали, про що позивача та відповідача повідомлено листом від 05 вересня 2013 року №2-5-17/4821 "Щодо надання погодження" /а.с. 13/.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про безпідставність висновків спірного припису щодо відсутності погоджень матеріалів екологічної експертизи.

Окрім того, суд зазначає, що позитивний висновок екологічної експертизи позивач отримав у жовтні 2013 року, тобто, вказаний висновок був чинним на момент складення спірного припису, адже відповідно до статті 40 Закону України "Про екологічну експертизу" позитивний висновок державної екологічної експертизи є дійсним протягом трьох років від дня його видачі.

Відповідачем не надано доказів звернення до ПАТ "КрРП" із запитами про надання позитивного висновку державної екологічної експертизи, а відтак, суд вважає необґрунтованими посилання Полтаварибохорони на ненадання такого висновку позивачем.

Отже, у ході розгляду справи судом відповідач не довів правомірність тверджень, наведених у спірному приписі.

До того ж, суд звертає увагу на такі обставини.

За приписами статті 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають право зупиняти діяльність суб'єктів рибного господарства, що провадиться з порушенням вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Відповідно до статті 59 Закону України "Про тваринний світ" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства у встановленому законом порядку має право зупиняти тимчасово роботи, під час проведення яких порушуються правила, норми та інші вимоги щодо охорони і використання тваринного світу, середовища існування, умов розмноження і шляхів міграції тварин, до усунення виявлених порушень.

Разом з цим, порядок реалізації контролюючим органом повноваження щодо зупинення діяльності субєкта господарювання у відносинах охорони водних біоресурсів визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", згідно з частиною пятою статті 4 якого виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду.

Таким чином, призупинивши діяльність ПАТ "КрРП" щодо видобутку піску на Крячинівському родовищі будівельних пісків відповідач вийшов за межі своїх повноважень.

В силу положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак, відповідач таких доказів не надав.

Разом з цим, залученими до матеріалів справи письмовими доказами спростовано доводи відповідача про порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ПАТ "КрРП", у звязку з чим позов належить задовольнити у повному обсязі.

Як визначено частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" до Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області від 29 липня 2015 року №9 (вихідний №1230-07).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Полтавській області (код ЄДРПОУ 34987803) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький річковий порт" (код ЄДРПОУ 05428292) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1218,00 (одна тисяча двісті вісімнадцять) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 19 жовтня 2015 року.

СуддяС.О. Удовіченко