Постанова № 52444772, 30.09.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 року (10:00 год.) м. Київ№810/3617/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Куделі Д.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджис Україна Лімітед" до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про визначення коду товару, карток відмови у прийнятті митних декларацій,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 (довіреність від 10.08.2015 р. № 1274-L), ОСОБА_3 (довіреність від 09.09.2015 №1278-L);

відповідача ОСОБА_4, довіреність від 14.08.2015 №6724/1/10-70-10-47,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» з позовом до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування рішень про визначення кодів товарів №КТ-125000000-0068-2015 від 21.05.2015, №КТ-125000000-0069-2015 від 19.05.2015, №КТ-125000000-0070-2015 від 19.05.2015, КТ-125000000-0071-2015 від 19.05.2015, № КТ-125000000-0072-2015 від 19.05.2015; визнання протиправними та скасування карток відмови у прийнятті митних декларацій №125110011/2015/00198, №125110011/2015/00197, №125110011/2015/00082, №125110011/2015/00085, №125110011/2015/00086.

Позовні вимоги мотивовано тим, що спірними рішеннями відповідачем неправомірно віднесено концентровані соки до кодів УКТЗЕД, які передбачають наявність у їх складі доданого цукру і, як наслідок, при їх імпорті має бути застосована ставка ввізного мита у розмірі 10% замість 2%, на якій наполягає Позивач.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, відображених у письмових запереченнях, згідно яких зазначив, що концентровані соки, імпортовані позивачем, мають бути класифіковані за кодами УКТЗЕД, які передбачають наявність доданого цурку, що підтверджено висновками експертизи зразків цих концентрованих соків, а також з огляду на неподання позивачем під час митного оформлення відомостей від виробників про відсутність у складі таких концентрованих соків доданого цукру.

Представники позивача в судових засіданнях по справі, які відбулись 10.09.2015, 18.09.2015 та 28.09.2015 адміністративний позов підтримали, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог в судових засіданнях, які відбулись 18.09.2015 та 28.09.2015 заперечував.

Протокольною ухвалою суду від 28.09.2015 постановлено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» є юридичною особою, зареєстрованою 26.06.1998 Броварською районною державною адміністрацією Київської області, ідентифікаційний код 21651322, місцезнаходження Київська область, Броварський р-н, смт. Велика Димерка, 51-й км Санкт-Петербурзького шосе.

У лютому квітні 2015 року позивач здійснив ввезення на митну територію України соків концентрованих журавлини, аронії, мультифрукту (далі «товари») та подав до Київської митниці ДФС митні декларації №125110011/2015/004828 від 10.04.2015, №125110011/2015/003012 від 04.03.2015, №125110011/2015/002745 від 27.02.2015, №125110011/2015/002999 від 04.03.2015, №125110011/2015/002746 від 27.02.2015.

У цих митних деклараціях позивач задекларував товари за кодами Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі «УКТЗЕД») НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, на які встановлено 2% ставку ввізного мита.

Через сумніви у правильності обраних позивачем кодів, відповідачем були відібрані проби товарів для проведення їх аналізу (експертизи) з метою встановлення характеристик, визначальних для їх класифікації згідно з УКТЗЕД, про що складено відповідні акти взяття проб і зразків.

У подальшому такі проби товарів були направлені відповідачем до Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міндоходів відповідно до запитів від 04.03.2015 № 1862/1/10-70-25-43, від 04.03.2015 № 1860/1/10-70-25-43, від 10.03.2015 №2036/1/10-702543, від 10.03.2015 № 2035/1/10-70-25-43, від 17.04.2015 № 3362/1/10-70-25-43. На експертизу, зокрема, було поставлено питання щодо визначення вмісту добавки цукру у концентрованих соках відповідно до Додаткової примітки 5а) до групи 20 УКТЗЕД.

Не чекаючи результатів експертизи та вбачаючи необхідність у негайному випуску спірних товарів у вільний обіг, позивач подав тимчасові митні декларації від 03.03.2015 №№ 125110011/2015/025210, 125110011/2015/025211; від 05.03.2015 №№125110011/2015/025216, 125110011/2015/025217; від 15.04.2015 №125110011/2015/025295 із зазначенням задекларованих кодів, які передбачають 2% ставку ввізного мита.

Після подання таких тимчасових митних декларацій та випуску товарів у вільний обіг їх підставі, до митниці надійшли результати експертиз. За результатами проведення експертиз Спеціалізованою лабораторію з питань експертизи та досліджень Міндоходів були складені висновки від 02.04.2015 №142005802-0036, від 07.04.2015 №142005802-0040, від 07.04.2015 №142005802-0041, від 08.04.2015 №142005802-0042, від 24.04.2015 №142005802-0051.

У висновках експертизи, зокрема, зазначено, що визначення вмісту цукру у спірних товарах не проводилось у звязку з відсутністю визначених критеріїв для відповідного соку (журавлини, аронії, мультифрукту), і таким чином однозначно підтвердити, що досліджуваний сік виготовлений з відповідних плодів (журавлини, аронії, складових мультифрукту) неможливо. При цьому, експертами зазначено, що відповідно до Додаткової примітки 5а) до групи 20 УКТЗЕД вміст доданого цукру становить позитивне значення для кожного з поданих на експертизу концентрованих соків, а саме: сік аронії (виробник компанія Dohler Sp. Z.o.o.) 48,9, сік журавлини (виробник компанія Dohler Sp. Z.o.o.) 47,8, сік аронії (виробник компанія S.V.Z. International B.V.) 48,1, сік журавлини (виробник компанія S.V.Z. International B.V.) 48,6, мультифруктовий сік (виробник компанія Passina Products B.V.) 43,3.

Маючи сумніви у підходах до класифікації концентрованих соків згідно з УКТЗЕД, відповідач направив до ДФС лист від 10.04.2015 р. №3157/4-10-70-25-41, у якому просив надати методологічну допомогу з класифікації концентрованих соків. Факт направлення даного листа та його зміст відповідачам не заперечується.

ДФС листом від 12.05.2015 №116632/7/99-99-25-0403-17 надала відповідачу відповідь на його запит та висловила сумніви щодо підходів до класифікації соків концентрованих, зазначивши при цьому, що ДФС розроблено проект наказу, в якому будуть чітко визначені підходи до класифікації.

Відповідач, у тому числі з посиланням на даний лист ДФС як підставу, виніс рішення про визначення кодів від 19.05.2015 № КТ-125000000-0069-2015, № КТ-125000000-0070-2015, № КТ-125000000-0071-2015, № КТ-125000000-0072-2015 та від 21.05.2015 №КТ-125000000-0068-2015, якими відніс концентровані соки, імпортовані позивачем, до кодів УКТЗЕД (НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6), які передбачають наявність доданого цукру, та як наслідок до них має бути застосована 10% ставка ввізного мита.

На підставі даних рішень відповідачем було відмовлено у митному оформленні соків концентрованих за 2% ставкою мита, про що винесено картки відмови №125110011/2015/00198, №125110011/2015/00197, №125110011/2015/00082, №125110011/2015/00085, №125110011/2015/00086.

Не погодившись із даними рішеннями про визначення кодів, позивач оскаржив їх до ДФС. Водночас, з огляду на те, що спірне питання щодо класифікації соків не було вирішено протягом 45 днів з моменту подання тимчасових митних декларацій на ці соки, позивач, керуючись ч. 1 ст. 260 Митного кодексу України, був вимушений подати додаткові митні декларації від 26.05.2015 №№ 125110011/2015/007016, 125110011/2015/007035, 125110011/2015/007036, 125110011/2015/007040, 125110011/2015/007041, якими завершено митне оформлення, розпочате за попередньо поданими ним тимчасовими митними деклараціями. У даних додаткових митних деклараціях позивачем вказано 10% ставку ввізного мита.

Листом ДФС від 14.07.2015 №14620/6/99-99-25-04-03 щодо результатів розгляду скарги на рішення відповідача про визначення кодів, позивачу повідомлено про неможливість прийняття остаточного рішення щодо класифікації концентрованих соків на даний час, а тому таке остаточне рішення буде прийнято ДФС після отримання розяснень від Європейської комісії.

Не погодившись із результатами розгляду скарги та із самими рішеннями про визначення кодів концентрованих соків, позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з цим позовом до суду про визнання протиправними та скасування спірних рішень про визначення кодів товарів та карток відмови у прийнятті митних декларацій.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог позивача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Митного кодексу України, УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про Митний тариф України» митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з УКТЗЕД, складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 68 Митного кодексу України ведення УКТЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428. Згідно з п. 12 даного Порядку, пояснення до УКТЗЕД розробляються та затверджуються Держмитслужбою з урахуванням змін, які вносяться Всесвітньою митною організацією до пояснень до Гармонізованої системи та Європейським Союзом до пояснень до Комбінованої номенклатури. У разі потреби Держмитслужба розробляє пояснення до кодів товарів, що деталізовані на національному рівні.

На час прийняття спірних рішень Пояснення до УКТЗЕД були затверджені наказом Міндоходів України від 14.01.2014 №15.

Наказом ДФС від 09.06.2015 №401 було затверджено оновлені Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з Законом України «Про Митний тариф України», товарна позиція 2009 передбачає окремі коди УКТЗЕД для концентрованих соків. Зокрема, для концентрованого соку аронії НОМЕР_1, для концентрованого соку журавлини НОМЕР_3, для концентрованого соку мультифрукту НОМЕР_2.

При цьому, виходячи зі структури кодів класифікації товарної позиції 2009 УКТЗЕД, умовою віднесення соків до вищезазначених кодів, призначених для концентрованих соків, є відсутність в них доданого цукру.

Згідно з Додатковими примітками до групи 20 УКТЗЕД, визначення показників «вмісту цукру» у товарах, що відносяться до цієї групи, здійснюється наступним чином.

Згідно з п. 2(а) Додаткових приміток, вміст різних цукрів (вміст цукру), виражених як цукроза у продуктах цієї групи, відповідає цифровому показнику рефрактометра при температурі 20° C, помноженому на коефіцієнт 0,95 для продуктів інших товарних позицій. Показник «число Брікса», зазначений у товарній позиції 2009, визначається за цифровим показником рефрактометра при температурі 20° C.

Тобто, вміст цукру виводиться розрахунково, виходячи з показника «число Брікса».

Пунтом 5 (а) Додаткових приміток вміст добавки цукру в продуктах товарної позиції 2009 відповідає вмісту цукру, зменшеному на зазначену нижче величину, залежно від виду соку. Зокрема, для інших фруктових та овочевих соків, включаючи суміші соків, ця величина становить 13.

Таким чином, виходячи з даних правил, будь-який показник вмісту цукру (розрахований як 0,95 * показник «число Брікса»), що буде вищим за 13, призведе до необхідності класифікувати сік у позиції 2009 для соків, що містять доданий цукор.

Разом з цим, загальновідомо та не заперечується сторонами, що концентровані соки отримуються шляхом видалення води з соків прямого віджиму з метою збільшення вмісту розчинних сухих речовин. Відповідно, показник «число Брікса» у концентрованих соках значно вищий, аніж у соках прямого віджиму або відновлених соках. На підтвердження цього позивачем під час судового засідання 10.09.2015 були продемонстровані суду зразки концентрованого та неконцентрованого соку.

Показник «число Брікса» у концентрованих соків, якщо здійснювати вимірювання безпосередньо концентрованого соку, буде значним, оскільки після видалення води концентрований сік містить значно більше сухих речовин, що відображає показник «число Брікс». Тобто розрахунковий показник доданого цукру буде завжди позитивним для концентрованих соків. А в такому разі класифікація концентрованих соків у призначеній для них товарній позиції буде неможливою, оскільки всі концентровані соки у такому випадку мають класифікуватись у кодах, які передбачають наявність доданого цукру, як це було зроблено відповідачем.

Однак, Закон України «Про Митний тариф України» виділяє окремо коди УКТЗЕД саме для концентрованих соків та встановлює різні ставки оподаткування ввізним митом для цих концентрованих соків (2%) та соків із наявністю доданого цурку (10%).

Саме тому для концентрованих соків розроблені спеціальні правила визначення вмісту цукру.

Згідно з Додатковими поясненнями України до товарної позиції 2009, визначення вмісту добавки цукру в концентрованих соках товарної позиції 2009 здійснюється згідно з положеннями Додаткової примітки 5 (а) до групи 20 після відновлення продукту до мінімального значення масової частки сухих розчинних речовин («число Брікс») у відновленому соку відповідно до ДСТУ 4283.2:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Частина 2. Номенклатура та вимоги».

Тобто, методика визначення доданого цукру в концентрованих соках передбачає відновлення таких соків та визначення «числа Брікса» саме відновленого соку, що дає змогу визначити наявність або відсутність доданого цукру у соках.

Дана методика на час виникнення спірних правовідносин була передбачена у Поясненнях до УКТЗЕД, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 №1561. Положення даного наказу Держмитслужби у частині класифікації концентрованих соків були обовязковими і на час винесення спірних рішень про визначення кодів, з огляду на наступне.

По-перше, Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Міндоходів України від 14.01.2014 №15 (чинні на час винесення рішень), не містили особливостей визначення доданого цукру у концентрованих соках, у яких апріорі показник цукру є значним, однак такий показник не може однозначно свідчити про наявність доданого цукру. При цьому, Закон України «Про Митний тариф України» виділяє окремо коди УКТЗЕД саме для концентрованих соків, тому суд приходить до висновку, що визначення наявності доданого цукру має бути здійснене за спеціальною методикою.

По-друге, згідно з листом Міндоходів України від 30.12.2013 №28653/7/99-99-24-02-03-17 було враховано, що Пояснення до УКТЗЕД, затверджені наказом Міндоходів України від 14.01.2014 №15, можуть не враховувати особливостей класифікації окремих товарів. Тому, у даному листі Міндоходів розяснено, що Пояснення до УКТЗЕД у версії Гармонізованої системи 2007 року підлягають застосуванню у частині, що не суперечить новій версії УКТЗЕД. При цьому суд зазначає, що Пояснення до УКТЗЕД у версії Гармонізованої системи 2007 року затверджені наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 №1561 та передбачають спеціальну методику визначення доданого цукру у концентрованих соках, якою керувався позивач при декларуванні спірних товарів.

По-третє, відповідач, направляючи запит до ДФС листом від 10.04.2015 №3157/4/10-70-25-41, погоджується із обовязковістю даної спеціальної методики визначення доданого цукру у концентрованих соках, що передбачає визначення вмісту доданого цукру з урахуванням показників ДСТУ 4283.2:2007, яка була затверджена наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 №1561.

По-четверте, із відповіді ДФС відповідачу на його запит (лист ДФС від 12.05.2015 №116632/7/99-99-25-0403-17) вбачається, що ДФС розроблено оновлені пояснення до УКТЗЕД, у яких мають бути чітко визначені підходи до класифікації концентрованих соків. Наказом ДФС від 09.06.2015 №401 затверджені оновлені Пояснення до УКТЗЕД, в яких передбачено спеціальну методику визначення вмісту доданого цукру у концентрованих соках. Зокрема, така методика є тотожною тій, яка затверджена у Поясненнях до УКТЗЕД згідно з наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 №1561 та яку використовував позивач, декларуючи товари за кодами УКТЗЕД, спеціально призначеними для концентрованих соків.

По-пяте, практика митного оформлення концентрованих соків відповідачем свідчить про застосування даної спеціальної методики визначення доданого цукру. Так, позивачем були надані до суду його митні декларації від 30.01.2015 №№125110011/2015/001125, 125110011/2015/001131 та від 14.01.2015 №125110011/2015/000296, згідно з якими позивач ввозив концентровані соки за кодами, які передбачають 2% ставку ввізного мита. Таким чином, відповідач розмитнював аналогічні товари Позивача за 2% ставкою у період застосування тотожної нормативної бази.

По-шосте, практика митного оформлення концентрованих соків іншими імпортерами свідчить про застосування даної спеціальної методики визначення доданого цукру у їх складі. Так, Позивачем до суду були надані:

- лист компанії ТОВ «ОСОБА_5 Україна» від 09.09.2015, згідно з яким підтверджено митне оформлення 19.08.2015 р. концентрованого соку горобини (аронії) у коді, спеціально передбаченому для концентрованих соків (НОМЕР_1) із застосуванням 2% ставки ввізного мита;

- лист компанії ДП «Дьолер Україна», згідно з яким підтверджено митне оформлення 04.08.2015 концентрованого соку журавлини у коді, спеціально передбаченому для концентрованих соків (НОМЕР_3) із застосуванням 2% ставки ввізного мита;

- лист компанії ПрАТ «Чумак», згідно з яким підтверджено митне оформлення 13.03.2015, 30.06.2015, 21.08.2015 концентрованих соків інших видів (моркви, голубики, смородини) у коді, спеціально передбаченому для концентрованих соків (НОМЕР_1) із застосуванням 2% ставки ввізного мита.

Судом також враховано, що згідно з відомостями компаній-виробників концентрованих соків, у таких соках не міститься доданий цукор.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на ненадання даних відомостей від виробників під час митного оформлення вказаних соків, оскільки самим відповідачем такі підтвердження на час митного оформлення, відбору проб та проведення досліджень не запитувались. Окрім цього, до митних декларацій на концентровані соки журавлини та аронії (виробник - Dohler Sp. Z.o.o.) позивачем були додані листи компанії офіційного представника виробника в Україні - ДП «Дьолер Україна». Сумнівів у достовірності даних відомостей відповідачем під час митного оформлення не було висловлено. Додаткових документів, зокрема, безпосередньо від виробників, відповідач від позивача не витребовував.

Не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на встановлення за результатами експертизи наявності вмісту доданого цурку.

Відповідачем були направлені запити до експертної установи, в яких вказано, на підставі якої примітки до УКТЗЕД має бути надано відповідь щодо наявності або відсутності вмісту доданого цукру у концентрованих соках. Зокрема, на експертизу було поставлено питання щодо визначення вмісту добавки цукру у концентрованих соках відповідно до Додаткової примітки 5а) до групи 20 УКТЗЕД. Однак, дана примітка не враховує спеціальної методики визначення доданого цукру у концентрованих соках. Тому, розрахунки вмісту доданого цукру, зроблені на підставі виключно даної примітки Додаткової примітки 5а) до групи 20 УКТЗЕД, не можуть достовірно встановити дійсну наявність доданого цукру у концентрованих соках.

Безпідставними суд вважає доводи Відповідача з приводу винесення спірних рішень з урахуванням практики Європейського Союзу щодо класифікації концентрованих соків. Так, до суду Відповідачем були надані копії рішень органів Європейського Союзу, які ним приймались до уваги при винесенні спірних рішень про визначення кодів та реквізити яких були зазначені у цих спірних рішеннях про визначення кодів.

Суд звертає увагу, що Комбінована номенклатура Європейського союзу не виокремлює концентровані соки (окрім концентрованого соку винограду). Про це зазначено у Рішенні ДФС за результатами розгляду скарги Позивача на спірні рішення (лист ДФС від 14.07.2015 №14620/6/99-99-25-04-03). Тому віднести спірні концентровані соки (аронії, журавлини, мультифрукту) до кодів Комбінованої номенклатури Європейського Союзу, призначених для концентрованих соків, неможливо. Окрім цього, згідно з перекладом цих рішень органів Європейського Союзу, в описі товарів зазначено, що такі соки містять доданий цукор. Однак, у спірних товарах Позивача такого доданого цукру немає, що підтверджено відомостями від виробників цих соків. Також судом встановлено що не всі соки, зазначені у рішеннях органів Європейського Союзу, є концентрованими.

Таким чином, Київською митницею ДФС не доведено суду належними доказами дійсної наявності доданого цукру у спірних товарах, а висновки про віднесення цих товарів до кодів УКТЗЕД, які передбачають наявність доданого цукру, що зазначені у п. 4 спірних рішень про визначення кодів, є необґрунтованими.

Відповідно до п.3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, оскаржувані рішення відповідача оцінюються судом, виходячи з доведеності тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені митницею у спірних рішеннях та вимог, які висувалися позивачу у зв'язку з митним оформленням, що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 червня 2010 року у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» зазначив, що «одним із елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями» (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 23 вересня 1998 року по справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» вказує, що усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба з належною порадою, передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, які може спричинити певна дія.

Принцип правової визначеності є необхідним елементом принципу верховенства права. В свою чергу, вимоги державного органу, які адресовані суб'єкту господарювання під час проходження тих чи інших адміністративних процедур, мають бути аналогічними із практикою застосування таких процедур і в інших аналогічних умовах.

Відповідачем при прийнятті рішень не враховано, що при незмінних положеннях законодавства та розяснень до нього, ним приймаються щодо позивача протилежні рішення, зокрема, при митному оформленні у січні 2015 концентрованих соків позивача у спеціально передбачених кодах для концентрованих соків відповідачем застосована ставка ввізного мита 2%.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог в повному обсязі, що має наслідком задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час подачі позову до суду було сплачено судовий збір у розмірі 242,94 грн., що складає 10 % розміру ставки судового збору, яка підлягала сплаті під час подання адміністративного позову майнового характеру згідно із Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (із змінами та доповненнями на момент подачі позову 14.08.2015).

Відтак судовий збір у розмірі 242,94 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці № КТ-125000000-0068-2015 від 21.05.2015, № КТ-125000000-0069-2015 від 19.05.2015, №КТ-125000000-0070-2015 від 19.05.2015, № КТ-125000000-0071-2015 від 19.05.2015, № КТ-125000000-0072-2015 від 19.05.2015.

3. Визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митних декларацій №125110011/2015/00198, №125110011/2015/00197, №125110011/2015/00082, №125110011/2015/00085, №125110011/2015/00086.

4. Стягнути з Київської митниці Державної фіскальної служби на користь Іноземного підприємства «Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед» (07442, Київська область, смт.Велика Димерка, 51-й км Санкт-Петербурзького шосе) судовий збір 242,94 грн., (двісті сорок дві гривні 94 копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.