Постанова № 52443032, 14.04.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 14.04.2015 Справа № 554/3184/15-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року

Октябрський районний суд м. Полтави у складі головуючого судді Микитенка В.М., при секретарі Різник А.В., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полтави справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Октябрської районної у м. Полтаві ради та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в Полтавській області про стягнення щорічної допомоги на оздоровлення як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії за 2014 рік,

ВСТАНОВИВ:

26.09.2014 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із адміністративним позовом у якому, не враховуючи вже розглянутих вимог, просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтава ради щодо перерахунку та виплати ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік. Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтава ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік по 1 групі інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно ч.2 ст.48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 5 (пяти) мінімальних заробітних плат станом на момент виплат, з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування своїх вимог послався на те, що являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 1 групи, тому, відповідно ч.2 ст.48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», має право на утримання допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат станом на момент виплат.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги з підстав у них зазначених, вказавши також, що строки звернення до суду із позовом пропущені не були оскільки про порушення свої прав позивач дізнався у день фактичної виплати йому указаної допомоги, тобто 27.03.2014 року ( а.с.11) у меншому розмірі.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечила проти позову за безпідставністю.

Представники третіх осіб: Департамента праці та соціального захисту населення Полтавської ОДА, ГУ Державної казначейської служби України в Полтавській області та державної казначейської служби у м. Полтава в судове засідання не зявились, надавши заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 являється учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії та інвалідом 1 групи, захворювання якого повязане з ліквідацією аварії на ЧАЕС (а.с.5).

Відповідно до ч. 1ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них соціального захисту населення визначені та закріплені вЗаконі України№796.

Статтею 48Закону №796в редакції, яка діялана момент виникнення спірних правовідносин, передбачено перелік компенсаційних виплат особам за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника, та встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення для осіб, які є інвалідами 3 групи, становить чотири мінімальні заробітні плати.

Як вбачається з матеріалів справи, щорічна допомога на оздоровлення за 2014 рік позивачеві нарахована у розмірі 120 грн. та виплачена йому 27.03.2014 року (а.с.11).

Доказів сплати позивачу суми недоплаченої щорічної допомоги на оздоровленняза 2014 рік у розмірі, встановленомуЗаконом №796, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що права позивача щодо отримання щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в розмірі, встановленому ст. 48Закону № 796, порушені .

Отже,здійснюючи нарахування та виплату позивачуу2014р. щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі меншому ніж це передбаченоч.4 ст.48Закону №796, відповідач діяв неправомірно.

Суд вважає неправомірними посилання суду першої інстанції на нормиЗакону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"тапостанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р. №562, якими обґрунтовано висновок щодо правомірності нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення позивачу у розмірі 120,00 гривень.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік"п. 6-7 Прикінцевих положень,Кабінету Міністрів України надано право у 2014 році встановлювати розміри соціальних виплат в тому числі відповідно до норм і положень статей20,21,22,23,30,31,37,39,48,50,51,52та54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 13, ст. 178 із наступними змінами) виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказана норма набула чинності з 03.08.2014р. у зв'язку з вступом в законну силу Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N 1622-VII. На даний час чинною є постанова Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 12 липня 2005 р. N 562, якою встановлено розмір щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Оскільки з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії при вирішенні спору застосуванню підлягає законодавча норма, що не визнана неконституційною та прийнята пізніше, в даному випадку норми Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N 1622-VII мають застосовуватись з 03.08.2014 року замість відповідних норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Із матеріалів справи вбачається, що спірна щорічна допомога на оздоровлення у розмірі 120 грн. була фактично виплачена позивачу у 27.03.2014 року, тобто до моменту набрання чинності Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 31 липня 2014 року N 1622-VII. Виходячи з викладеного колегія суддів вважає, що при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивачеві відповідач повинен був керуватись положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а непостанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. N 562.

Водночас, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення відповідно до частини 4статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню.

Суд зазначає, що такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування недоотриманих сум разової грошової допомоги замість органу, якому надані такі повноваження.При цьому, з метою належного захисту порушених прав позивача, та у відповідності до частини 2статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату спірної щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у розмірі, встановленому частиною 4статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Керуючись ст. 6-14, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтава ради щодо перерахунку та виплати ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Октябрської районної у м. Полтава ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3 щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік по 1 групі інвалідності, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, відповідно ч.2 ст.48 «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі 5 (пяти) мінімальних заробітних плат станом на момент виплат, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Судовий збір віднести на рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Октябрський районний суд м. Полтави протягом 10 днів із дня її отримання.

Повний текст постанови складений 17.04.2015 року.

Суддя В.М.Микитенко