Постанова № 52442400, 01.10.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2015 року 15:20Справа № 808/6091/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Садового І.В.

за участю секретаря судового засідання Сірик К.Л.,

позивач, відповідач: не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою: Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про: стягнення 2 108 грн. 41 коп.,

ВСТАНОВИВ:

31.08.2015 Пологівська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 2 108 грн. 41 коп.

Ухвалою суду від 01.09.2015 відкрито провадження в адміністративній справі №808/6091/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 17.09.2015. Розгляд справи відкладався до 01.10.2015 у звязку із неявкою сторін.

Позивач у судове засідання не зявився, направив суду клопотання про розгляд справи без його участі. Згідно з позовною заявою просить стягнути з відповідача податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2 108 грн. 41 коп. Позовні вимоги обґрунтовує Податковим кодексом України. Зазначає, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем податкових зобовязань, самостійно ним визначених із зазначеного податку та нарахованих відповідно до податкового повідомлення - рішення. Просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не зявився. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження у справі, ухвала про відкладення розгляду справи та судові повістки, які були надіслані на адресу відповідача: АДРЕСА_1, 70232 з відміткою поштового відділення звязку: «за зазначеною адресою не поживає».

Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у звязку із неявкою у судове засідання сторін фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований 12.10.2009 Гуляйпільською районною державною адміністрацією Запорізької області як фізична особа підприємець за юридичною адресою: АДРЕСА_1, 70232, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи підприємця серії В02 №705602.

Відповідно до ч.4 ст.33 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, юридичним особам та фізичним особам підприємцям за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що судова повістка вручена відповідачу належним чином.

Відповідно до ст.41 КАС України, у звязку із неявкою у судове засідання сторін фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснюється.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2012 відповідачем подано до позивача заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій відповідач просив перевести його на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності з 01.01.2012 при цьому в заяві вказано види діяльності, якою відповідач має займатися, а саме: роздрібна торгівля побутовими електротоварами (КВЕД: 52:45.0) та роздрібна торгівля офісним та компютерним устаткуванням.

Відповідачем у заяві зазначено, що йому відомі положення Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку субєктом малого підприємництва фізичною особою, граничний щомісячний термін сплати єдиного податку та сума єдиного податку, належна до щомісячної сплати.

За період з квітня по червень (включно) 2014 року відповідачу нараховано єдиного податку у розмірі 730,80 грн., а саме 243,60 грн. щомісяця, та штрафні санкції у розмірі 960,20 грн. і пеня у розмірі - 17,41грн.

Фахівцями позивача було здійснено перевірку своєчасності сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність, за результатами якої складено акт перевірки від 31.10.2013 №1211/1701/НОМЕР_1, яким виявлені порушення п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України, а саме порушення граничного строку сплати суми грошового зобовязання з єдиного податку з фізичних осіб.

За результатами перевірки податковою винесено податкове повідомлення - рішення №0003651700 від 31.10.2013, яким відповідача зобовязано сплатити штраф у розмірі 458 грн. 80 коп.

Податковою також винесено податкове повідомлення - рішення №0005521700 від 23.12.2014, яким відповідача зобовязано сплатити штраф у розмірі 960 грн. 20 коп.

Зазначене податкове повідомлення рішення направлене відповідачу 14.02.2015, проте повернуто поштою з відміткою: «адресат не проживає».

Згідно з довідкою про заборгованість та клопотанням позивача про розгляд справи без його участі станом на 01.10.2015 заборгованість відповідача з єдиного податку з фізичних осіб складає 2 108 грн. 41 коп.

Судом також встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» №11-17 від 17.09.2013 на суму 851 грн. 69 коп., яка була направлена відповідачу 17.09.2013, проте повернута поштою у звязку із неможливістю вручення.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або сплати заборгованості відповідач не надав.

Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п.295.1 ст.295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного податку другої групи та повинен сплачувати платежі з єдиного податку в порядку, передбаченому вищезазначеними нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Як було встановлено матеріалами справи, зазначене вище податкове повідомлення - рішення відповідачем в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалось

Доказів сплати заборгованості з єдиного податку у розмірі 2 108 грн. 41 коп. відповідачем не надано.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп.95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем була сформована податкова вимога форми «Ф» №11-17 від 17.09.2013 на суму 851 грн. 69 коп., яка була направлена відповідачу 17.09.2013, проте повернута поштою у звязку із неможливістю вручення.

Доказів оскарження зазначеної податкової вимоги або сплати заборгованості відповідач не надав.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 161, 162, 163, 164, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Пологівської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 2 108 грн., - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 70232; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на р/р №31413699700109, одержувач місцевий бюджет Гуляйпільського району Комсомольської сільської ради Запорізької області, код одержувача ГУДКСУ у Запорізькій області, код платежу 18050400, ОКПО 37963916, МФО 813015, податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 2 108 (дві тисячі сто вісім) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Садовий