Постанова № 52442248, 12.10.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 року Житомир справа № 806/3303/15

категорія 10.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Романченка Є.Ю.,

розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області до Селянсько - фермерського господарства "Паламарчук" про стягнення 6401,88 грн,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з СФГ "Паламарчук" фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 6401,88 грн. У обґрунтування позову зазначав, що сума боргу є узгодженою, оскільки розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з січня 2015 року відповідачем оскаржено не було, кошти у добровільному порядку до Пенсійного фонду в установлений строк за лютий - липень 2015 року в сумі 6401,88 грн не сплачено.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.09.2015 за вказаним позовом відкрито скорочене провадження у справі.

01 жовтня 2015 року відповідачем направлено на адресу суду заперечення проти позову. У цих запереченням відповідач просив відмовити Управлінню Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області у задоволенні позову про стягнення з Селянсько - фермерського господарства "Паламарчук" відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій багатодітній матері у сумі 6401,88 грн, оскільки пенсія багатодітній матері ОСОБА_1, призначена відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", повинна виплачуватись за рахунок Державного бюджету України до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.

Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.

Селянсько - фермерське господарство "Паламарчук" зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Судом встановлено, що працівнику Селянсько - фермерського господарства "Паламарчук" ОСОБА_1 з 14.10.2008 призначену пенсію на пільгових умовах на підставі пункту "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

У абзаці 4 підпункту 1 пункту 2 розділу XV Закону закріплено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (абз. 4 пп. 1 п. 2 р. XV Закону).

Із аналізу наведених правових норм випливає, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Так як в силу приписів абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 розділу XV Закону, виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФ України, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а тому і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФ України та Державного бюджету України відповідно.

При цьому специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб, які встановлені статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

За змістом цієї статті Закону України "Про пенсійне забезпечення" працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах, за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.

Аналізуючи положення пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону у контексті зі статтею 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд приходить до висновку, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного Фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Подібна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом України, зокрема у постанові від 07 липня 2015 року (справа № 2а/0370/1328/11). Висновки цієї постанови, згідно зі приписами ст. 244-2 КАС України, щодо застосування зазначених норм матеріального права є обовязковими для застосування до спірних правовідносин, що є предметом цього позову.

За наведених обставин, суд вважає, що Селянсько - фермерське господарство "Паламарчук" повинно покривати витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1, яка була призначена їй відповідно до пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а тому твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях проти позову, є безпідставними.

Відповідно до п. 6.4, 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області направлений СФГ "Паламарчук" розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне страхування" з січня 2015 року.

У цьому розрахунку визначено, що місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, яка призначена ОСОБА_1 відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне страхування", з січня 2015 року становить по 1066,98 грн.

Селянсько - фермерським господарством "Паламарчук" нараховані до відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії за лютий - липень 2015 року у встановлений строк до Пенсійного фонду внесено не було.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем свого обов'язку утворилась заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, перед позивачем за вказаний період у розмірі 6401,88 грн.

Доказів оскарження відповідачем вищевказаного розрахунку до суду не надходило.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 86, 158-163, 167, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Селянсько - фермерського господарства "Паламарчук" на користь Управління Пенсійного фонду України в Ружинському районі Житомирської області заборгованість із відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за лютий - липень 2015 року у загальній сумі 6401,88 грн.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Є.Ю. Романченко