Постанова № 52442236, 28.09.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2015 року м.Житомир справа № 806/2269/15

категорія 8.3.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Іщенко І.П., Степанов П.В.,

за участю: представників позивача та відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" до Житомирської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про зобов"язання вчинити дії та стягнення бюджетного відшкодування та пені,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просив зобов’язати Житомирську об’єднану державну податкову інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області протягом 5 днів з дня набрання судовим рішенням законної сили подати до Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області висновок із зазначенням суми, що підлягає та відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ «Лекон» у розмірі 700388,00 грн. та стягнути з Житомирської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби в Житомирській області на користь ТОВ «Лекон» бюджетне відшкодування у розмірі 700388,00 грн. та пеню в сумі 121579,04 грн., а всього 821967,04 грн., а також зобов’язати відповідачів подати до суду звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що товариством 16.12.2016 було подано до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року, відповідно до якої, сума бюджетного відшкодування складає за листопад 2014 року в сумі 700388,00 грн. Проведеною контролюючим органом документальною позаплановою перевіркою, за результатами якої було складено довідку № 970/06-25-15-01/30103882 від 24.02.2015, якою підтверджено заявлену товариством до бюджетного відшкодування суму ПДВ по декларації за листопад 2014 року 700388,00 грн.

Відповідно до п.200.12, п.200.13 Податкового кодексу України, податкова інспекція в 5-денний строк після закінчення перевірки зобов'язана подати до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування, на підставі якого останній перераховує ці кошти на поточний рахунок платника податку. Всупереч вказаним нормам, Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області не вчиняє дій, які є обов'язковими, спрямованих на відшкодування коштів, що в свою чергу унеможливлює отримання підтвердженої суми бюджетного відшкодування на банківський рахунок товариства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги, заявлені в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів у судовому засіданні позов не визнали та заперечували щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Встановлено, що 16 грудня 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю «Лекон» було подано до Житомирської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2014 року з додатками, у якій визначено суму бюджетного відшкодування та заяву про його.

У подальшому позивачем, 20.01.2015 року до Житомирської ОДПІ було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок яким внесено виправлення до податкової декларації за листопад 2014 року та заявлено до бюджетного відшкодування 700388,00 грн.

З метою визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий-березень 2014 року Житомирською ОДПІ у період з 11.02.2015 по 17.02.2015 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування товариством з обмеженою відповідальністю «Лекон» від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за листопад, грудень 2013 року, лютий, березень, квітень, червень, вересень, жовтень 2014 року, позитивного значення різниці між сумою податкового кредиту за листопад 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленого на розрахунковий рахунок платника у банку за листопад 2014 року, за результатами якої, довідкою від № 970/06-25-15-01/30103882 від 24.02.2015, підтверджено заявлену товариством до бюджетного відшкодування суму ПДВ за листопад 2014 року в розмірі 700388 грн.

Отже, виходячи з акту Житомирською ОДПІ підтверджено суму бюджетного відшкодування позивачу за листопада 2014 року в розмірі 700388 грн.

У визначений законодавством строк податок на додану вартість на рахунки позивача повернуто не було.

Відповідно до пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено ст. 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.3 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що при від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з положеннями пункту 200.8 статті 200 ПК України до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України закріплено, що контролюючий орган зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з пунктом 200.13 статті 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п’яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Відповідно до пункту 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Положеннями пункту 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що контролюючий орган зобов'язаний був подати висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів до 25 травня 2015 року (протягом 5 днів після закінчення перевірки від 20 травня 2015 року), відповідно орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів мав до 30 травня 2015 року перерахувати кошти платнику податків.

Однак, Житомирська ОДПІ в порушення вказаних вище приписів податкового законодавства ні впродовж установленого строку (з 20 травня 2015 року до 25 травня 2015 року) ні на дату розгляду справи судом не подала, висновок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, чим допустила протиправну бездіяльність, порушивши законні інтереси платника податку.

Що стосується посилання контролюючого органу на те, що позивачем невірно було заповнено графу 5 додатку 2 до податкової декларації поданої за лютий 2015 року у який перенесено заявлену до бюджетного відшкодування у листопаді 2014 року суму 700388 грн., з посиланням на лист ДФС України від 06.03.2015 року №7796/7/99-99-19-03-02-17, то суд не приймає його до уваги оскільки у цьому листі чітко вказано, що він стосується лише особливостей подання податкової звітності з ПДВ за звітні періоди починаючи з лютого 2015 року, а суму 700388 грн. позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування у листопаді 2014 року, тобто цей лист було видано вже після заявлення суми до бюджетного відшкодування, а тому він жодним чином не може впливати на спірні правовідносини. На час розгляду даної справи зазначений документ Міністерством юстиції України не зареєстрований.

Відповідно, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 700388 грн. протягом визначеного статтею 200 Податкового кодексу України строку відшкодована не була, у зв'язку з чим у відповідності до положень пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України утворилась заборгованість бюджету перед позивачем з відшкодування податку на додану вартість за березень 2015 року.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Житомирською ОДПІ не доведено правомірності дій щодо неподання органу, що здійснює казначейське обслуговування висновку про відшкодування позивачу ПДВ за листопад 2014 року. Натомість наявними у справі та дослідженими судом доказами доведено, що правомірно заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 700388 грн. не відшкодована платнику податків протягом строку, визначеного статтею 200 Податкового кодексу України, даний факт свідчить про бездіяльність контролюючого органу.

Судом встановлено, що суб'єктами владних повноважень - відповідачами по справі, порушено право позивача на володіння, користування та розпорядження своїм майном - коштами, які підлягають бюджетному відшкодуванню, що виразилось в бездіяльності органів податкової служби та органів державного казначейства України. Тому ефективним і належним способом захисту порушеного права в даному випадку є звернення до суду із вимогою про стягнення таких коштів на користь платника податку.

Така ж позиція висловлена в листі Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010р. № 1112/11/13-10 та зазначено, що в разі, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідного висновку органу державного казначейства, платник податку має право скористатися своїм правом на судове оскарження бездіяльності шляхом звернення з позовом про стягнення відповідної суми коштів з державного бюджету. Відповідачами у справах такої категорії виступають податковий орган та орган державного казначейства.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 24 лютого 2009 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Авангард" до Державної податкової інспекції у Тисменицькому районі Івано-Франківської області, Головного управління Державного казначейства в Івано-Франківській області, - у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права повинна бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості). Тому, позовні вимоги в частині зобов"язання ДПІ подати висновок до ДКС задоволенню не підлягають.

При цьому, зважаючи на правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 03.06.2014 р. у справі №21-131а14, неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу ДКУ висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та не погашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ не позбавляють платника податку права пред'являти вимоги про стягнення пені.

Оскільки у період з 09.03.2015 р. по 31.08.2015 р. позивачу не відшкодовано бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2014 року у розмірі 700388 грн., то ТОВ «Лекон» має право на стягнення пені відповідно до п.200.23 ст.200 Податкового кодексу України у розмірі 121579,04 грн. Разом з тим, суд враховує, що між сторонами відсутній спір щодо розміру пені обрахованої позивачем.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про задоволення позову ТОВ «Лекон» щодо стягнення на його користь суми заявленого за листопад 2014 року бюджетного відшкодування у розмірі 700388 грн. та пені у сумі 121579,04 грн.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позову в частині зобов’язання відповідачів подати до суду звіт про виконання судового рішення з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як вбачається з вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду. Виходячи з обставин даної справи, на даній стадії, суд не вбачає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України в особі ГУ ДКС України у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лекон" бюджетне відшкодування у розмірі 700388,00 грн. та пеню в сумі 212579,04 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 05 жовтня 2015 р.