Постанова № 52442198, 12.10.2015, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2015 року м. Житомир справа № 806/3098/15

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання дій протиправними, стягнення невиплачених коштів при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку

встановив:

12 серпня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_3 із позовом до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - Овруцька ОДПІ) про визнання дій протиправними та стягнення невиплачених коштів при звільненні у сумі 20531 грн 03 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку у сумі 4821 грн 44 коп.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду 17 серпня 2015 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

У позовній заяві ОСОБА_3 зазначила, що працювала в Овруцькій ОДПІ на різних посадах. 24 січня 2012 року звільнилась із посади головного державного податкового інспектора з питань організаційно-розпорядчої роботи Овруцької ОДПІ за власним бажанням у зв'язку із досягненням пенсійного віку за статтею 38 Кодексу законів про працю України. У день звільнення їй не було виплачено усі суми, що належали їй до сплати.

Під час розгляду справи позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги. Судом була прийнята остання заява про уточнення позовних вимог (а.с.91) та розглядались наступні позовні вимоги: про визнання протиправними дій Овруцької ОДПІ щодо недонарахування та не виплату при звільненні посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років та надбавки за вислугу років. Стягнення з Овруцької ОДПІ суми у розмірі 25755 грн 20 коп., з яких: недонараховані та невиплачені при звільненні: посадовий оклад у сумі 34 грн 70 коп., надбавка за спеціальне звання у сумі 1 грн 89 коп. та винагорода за вислугу років у сумі 10 грн 99 коп. та надбавка за вислугу років у сумі 15557 грн 22 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 18 червня 2015 року (з наступного після пред'явлення до відповідача вимоги про розрахунок) до 12 жовтня 2015 року (до постановлення рішення у даній справі) в сумі 10150 грн 40 коп. (а.с.91).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю та просив адміністративний позов задовольнити з підстав, що викладені у позовній заяві з урахуванням уточнень.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити, з підстав, що викладені у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.44-47).

Під час розгляду даної справи у судовому засіданні від 12 жовтня 2015 року було замінено відповідача Овруцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області на її правонаступника Овруцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Житомирській області (далі Овруцька ОДПІ).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 у період з 1 грудня 1995 року до 24 січня 2012 року працювала на різних посадах в Овруцькій МДПІ, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.8-16).

ОСОБА_3 1 грудня 1995 року прийнята на посаду державного податкового інспектора сектору реєстрації та контролю застосування ЕККА за конкурсом ДПІ по Овруцькому району (а.с.9).

6 грудня 1995 року присвоєно спеціальне звання - "Інспектор податкової служби ІІІ рангу" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1992 року №559 "Питання державної податкової служби в Україні" (а.с.9).

30 жовтня 1998 року присвоєно спеціальне звання - "Інспектор податкової служби ІІ рангу" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1992 року №559 "Питання державної податкової служби в Україні" (а.с.12).

1 листопада 2002 року присвоєно чергове спеціальне звання - "Інспектор податкової служби І рангу" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1992 року №559 "Питання державної податкової служби в Україні" (а.с.13).

24 січня 2012 року позивач відповідно до наказу №3-в від 19 січня 2012 року була звільнена із посади головного державного податкового інспектора з питань організаційно-розпорядчої роботи Овруцької ОДПІ за власним бажанням у зв'язку із досягненням пенсійного віку за статтею 38 Кодексу законів про працю України.

Оскільки у день звільнення з роботи ОСОБА_3 не було виплачено усі суми, що належать їй до сплати від Овруцької МДПІ, вона звернулась до суду за захистом порушених прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 43 Конституції України проголошено, що право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 статті 47 Кодексу законів про працю України встановлено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу.

Статтею 94 Кодексу законів про працю України визначено, що заробітною платою - є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Статтями 115 Кодексу законів про працю України та статті 24 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" (далі - Закон України №108/95-ВР), визначено строки, періодичність і місце виплати заробітної плати.

Відповідно до частин 2-7 статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" (далі - Закон України №3723-XII) заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналізуючи вимоги вищевказаних норм законодавства суд дійшов наступного висновку.

З довідки №3858/06-16-05-10 від 16 липня 2015 року (а.с.20-22), виданої відповідачем видно, що позивачу за період роботи з 20 жовтня 1994 року до 24 січня 2012 року внаслідок арифметичних помилок недонараховано та не виплачено посадовий оклад у сумі 34 грн 70 коп., а саме за: березень 2003 року (48 грн 00 коп. - 45 грн 71 коп.) = - 2 грн 29 коп., за січень 2006 року (355 грн 00 коп. - 301 грн 75 коп.) = - 53 грн 25 коп., за лютий 2006 року (390 грн 50 коп. 355 грн 00 коп.) = - 35 грн 50 коп., за березень 2006 року (371 грн 14 коп. 355 грн 00 коп.) = - 16 грн 14 коп., за січень 2007 року (660 грн 00 коп. 597 грн 14 коп.) = - 62 грн 86 коп., за лютий 2007 року (627 грн 00 коп. 570 грн 00 коп.) = - 57 грн 00 коп., за січень 2008 року (924 грн 00 коп. 880 грн 00 коп.) = - 44 грн 00 коп., за лютий 2008 року (1403 грн 81 коп. 1340 грн 00 коп.) = - 63 грн 81 коп., за квітень 2008 року (987 грн 37 коп. 893 грн 33 коп.) = - 94 грн 04 коп., за травень 2008 року (987 грн 37 коп. 893 грн 33 коп.) = - 94 грн 04 коп., за січень 2009 року (1117 грн 00 коп. 1061 грн 15 коп.) = - 55 грн 85 коп., за лютий 2009 року (1172 грн 85 коп. 1117 грн 00 коп.) = - 55 грн 85 коп., за березень 2009 року (1170 грн 19 коп. 1117 грн 00 коп.) = - 53 грн 19 коп., за травень 2009 року (999 грн 42 коп. 992 грн 89 коп.) = - 6 грн 53 коп., за січень 2010 року (1117 грн 00 коп. 940 грн 63 коп.) = - 176 грн 37 коп., за лютий 2010 року (1228 грн 70 коп. 1117 грн 00 коп.) = - 111 грн 70 коп., за березень 2010 року (964 грн 68 коп. 922 грн 74 коп.) = - 41 грн 94 коп., за квітень 2010 року (585 грн 10 коп. 558 грн 50 коп.) = - 26 грн 60 коп., за січень 2012 року (365 грн 56 коп. 335 грн 10 коп.) = - 30 грн 46 коп. (а.с.97-99).

З 20 жовтня 1994 року до 24 січня 2012 року внаслідок арифметичних помилок позивачу недонараховано та не виплачено надбавку за спеціальне звання у розмірі 1 грн 89 коп., а саме за: березень 2003 року (30 грн 00 коп. - 28 грн 57 коп.) = - 1 грн 43 коп., за січень 2006 року (100 грн 00 коп. - 85 грн 00 коп.) = - 15 грн 00 коп., за лютий 2006 року (110 грн 00 коп. - 100 грн 00 коп.) = - 10 грн 00 коп., за березень 2006 року (104 грн 55 коп. 100 грн 00 коп.) = - 4 грн 55 коп., за січень 2007 року (100 грн 00 коп. 90 грн 48 коп.) = - 9 грн 52 коп., за лютий 2007 року (95 грн 00 коп. 86 грн 36 коп.) = - 8 грн 64 коп., за січень 2008 року (100 грн 00 коп. 95 грн 24 коп.) = - 4 грн 76 коп., за лютий 2008 року (104 грн 76 коп. 100 грн 00 коп.) = - 4 грн 76 коп., за квітень 2008 року (73 грн 68 коп. 66 грн 67 коп.) = - 7 грн 01 коп., за травень 2008 року (73 грн 68 коп. 66 грн 67 коп.) = - 7 грн 01 коп., за січень 2009 року (100 грн 00 коп. 95 грн 00 коп.) = - 5 грн 00 коп., за лютий 2009 року (105 грн 00 коп. 100 грн 00 коп.) = - 5 грн 00 коп., за березень 2009 року (104 грн 76 коп. 100 грн 00 коп.) = - 4 грн 76 коп., за травень 2009 року (89 грн 47 коп. 88 грн 89 коп.) = - 0,58 грн, за січень 2010 року (100 грн 00 коп. 84 грн 21 коп.) = - 15 грн 79 коп., за лютий 2010 року (110 грн 00 коп. 100 грн 00 коп.) = - 10 грн 00 коп., за березень 2010 року (86 грн 36 коп. 82 грн 61 коп.) = - 3 грн 75 коп., за квітень 2010 року (52 грн 38 коп. 50 грн 00 коп.) = - 2 грн 38 коп., за січень 2012 року (32 грн 73 коп. 30 грн 00 коп.) = - 2 грн 73 коп. (а.с.97-99).

Помилки у нарахуванні виникли внаслідок невірного обрахунку кількості робочих, вихідних та святкових днів.

Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року №1013 (далі - Порядок №1013).

Відповідно до пункту 1 Порядку №1013 до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи органах державної податкової служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1013 винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби у таких розмірах: від 1 до 2 років - 5%, від 2 до 5 років - 10%, від 5 до 10 років - 20%, від 10 до 15 років - 25%, від 15 до 20 років - 30%, від 20 до 25 років - 35%, від 25 і більше років - 40%.

Частинами 1-3 пункту 3 Порядку №1013 передбачено, що розмір винагороди визначається залежно від стажу роботи і обчислюється виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Нарахування та виплата винагороди за вислугу років провадяться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах встановленого фонду оплати праці. Посадовим особам, у яких протягом календарного місяця виникло право на підвищення розміру винагороди за вислугу років, розмір винагороди змінюється з початку наступного місяця.

Згідно з пункту 4 Порядку №1013 документом для визначення стажу роботи є трудова книжка та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж роботи. Стаж роботи для виплати винагороди за вислугу років визначається комісією органу державної податкової служби питань встановлення стажу, необхідного для нарахування винагороди за вислугу років. Рішення комісії про встановлення стажу роботи або зміну його розміру оформляється протоколом і передається керівникові відповідного органу державної податкової служби для видання наказу про виплату винагороди за вислугу років.

Судом встановлено, що з 20 жовтня 1994 року до 24 січня 2012 року внаслідок арифметичних помилок позивачу недонараховано та не виплачено згідно Порядку №1013 винагороду за вислугу років у розмірі 10 грн 99 коп., а саме за: серпень 2001 року (36 грн 94 коп. - 36 грн 93 коп.) = - 0,01 грн, за жовтень 2001 року (55 грн 44 коп. - 55 грн 43 коп.) = - 0,01 грн, за листопад 2001 року (37 грн 15 коп. - 37 грн 14 коп.) = - 0,01 грн, за березень 2003 року (23 грн 40 коп. 22 грн 28 коп.) = - 1 грн 12 коп., за вересень 2004 року (67 грн 86 коп. 67 грн 85 коп.) = - 0,01 грн, за вересень 2005 року (74 грн 46 коп. 74 грн 45 коп.) = - 0,01 грн, за січень 2006 року (136 грн 50 коп. 116 грн 03 коп.) = - 20 грн 48 коп., за лютий 2006 року (150 грн 15 коп. 136 грн 50 коп.) = - 13 грн 65 коп., за березень 2006 року (142 грн 70 коп. 136 грн 50 коп.) = - 6 грн 20 коп., за січень 2007 року (266 грн 00 коп. 240 грн 67 коп.) = - 25 грн 33 коп., за лютий 2007 року (252 грн 70 коп. 229 грн 73 коп.) = - 22 грн 97 коп., за січень 2008 року (358 грн 40 коп. 341 грн 33 коп.) = - 17 грн 07 коп., за лютий 2008 року (528 грн 00 коп. 504 грн 00 коп.) = - 24 грн 00 коп., за квітень 2008 року (371 грн 37 коп. 336 грн 00 коп.) = - 35 грн 37 коп., за травень 2008 року (371 грн 37 коп. 336 грн 00 коп.) = - 35 грн 37 коп., за грудень 2008 року (436 грн 13 коп. 436 грн 10 коп.) = - 0,03 грн, за січень 2009 року (425 грн 95 коп. 404 грн 65 коп.) = - 21 грн 30 коп., за лютий 2009 року (447 грн 25 коп. 425 грн 95 коп.) = - 21 грн 30 коп., за березень 2009 року (446 грн 23 коп. 425 грн 95 коп.) = - 20 грн 28 коп., за травень 2009 року (381 грн 11 коп. 378 грн 62 коп.) = - 2 грн 49 коп., за січень 2010 року (425 грн 95 коп. 358 грн 69 коп.) = - 67 грн 26 коп., за лютий 2010 року (468 грн 55 коп. 425 грн 95 коп.) = - 42 грн 60 коп., за березень 2010 року (367 грн 87 коп. 351 грн 87 коп.) = - 16 грн 00 коп., за квітень 2010 року (223 грн 12 коп. 212 грн 98 коп.) = - 10 грн 14 коп., за січень 2012 року (159 грн 32 коп. 146 грн 04 коп.) = - 13 грн 28 коп. (а.с.97-99).

Представник відповідача у судовому засіданні стверджував, що надбавка за вислугу років та винагорода за вислугу років є тотожними поняттями та одним і тим самим видом доплати позивачу.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача з таких підстав.

Розміри надбавки за вислугу років визначені законом, а повноваження щодо встановлення конкретних розмірів посадових окладів, запровадження інших надбавок, доплат делеговані Уряду України.

У межах своїх повноважень Кабінет Міністрів України видав Порядок №1013, яким встановлено порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання.

За змістом цього порядку до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи: на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283 (далі Порядок №283) на підприємствах, в установах, та в організаціях на посадах бухгалтерів, економістів, фінансистів, юристів, інженерів-програмістів, інженерів, системотехніків, інженерів-електроніків, якщо ці працівники мали спеціальну освіту, працювали за фахом та перейшли на роботу до податкової адміністрації (інспекції) і зараховані на відповідну посаду.

Порядок №283 виданий на виконання постанови Верховної Ради України "Про введення в дію Закону України "Про державну службу", якою Уряд України уповноважено до 1 березня 1994 року затвердити Положення про порядок обчислення стажу державної служби в державних органах.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що терміни "надбавка за вислугу років" та "винагорода за вислугу років", є різними за юридичним змістом, рівнем правового регулювання тощо.

Зокрема пунктами 4, 5 Порядку №283 визначено, що надбавка за вислугу років враховується у разі обчислення середнього заробітку, а обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27 травня 2014 року №К/9991/15277/12.

Виходячи з викладеного суд приходить до висновку, що з 20 жовтня 1994 року до 24 січня 2012 року внаслідок арифметичних помилок позивачу ненараховано та не виплачено надбавку за вислугу років згідно статті 33 Закону України №3723-XII у розмірі 15557 грн 22 коп., а саме за: серпень 2001 року 22 грн 16 коп., вересень-жовтень 2001 року по 37 грн 50 коп., листопад 2001 року 23 грн 86 коп., грудень 2001 року 28 грн 57 коп., січень-лютий 2002 року по 37 грн 50 коп., березень 2002 року 31 грн 88 коп., квітень-червень 2002 року по 37 грн 50 коп., липень 2002 року 16 грн 30 коп., серпень 2002 року 26 грн 79 коп., вересень 2002 року 23 грн 21 коп., жовтень 2002 року 27 грн 72 коп., листопад 2002 року 18 грн 57 коп., грудень 2002 року лютий 2003 по 39 грн 00 коп., березень 2003 року 11 грн 70 коп., квітень-серпень 2003 року по 39 грн 00 коп., вересень 2003 року 29 грн 69 коп., жовтень 2003 року 10 грн 14 коп., листопад 2003 року 25 грн 66 коп., грудень 2003 року березень 2004 року по 46 грн 65 коп., квітень 2004 року 15 грн 55 коп., травень-липень 2004 року по 46 грн 65 коп., вересень 2004 року 33 грн 93 коп., жовтень 2004 року 46 грн 65 коп., листопад-грудень 2004 року по 55 грн 50 коп., січень-лютий 2005 року по 62 грн 55 коп., березень-липень 2005 року по 68 грн 25 коп., серпень 2005 року 31 грн 02 коп., вересень 2005 року 37 грн 23 коп., жовтень-листопад 2005 року по 68 грн 25 коп., грудень 2005 року 91 грн 00 коп., січень 2006 року 77 грн 35 коп., лютий 2006 року 100 грн 10 коп., березень 2006 року 95 грн 14 коп., квітень-травень 2006 року по 152 грн 00 коп., червень 2006 року 30 грн 40 коп., липень-жовтень 2006 року по 152 грн 00 коп., листопад 2006 року 20 грн 73 коп., грудень 2006 року 72 грн 38 коп., січень 2007 року 137 грн 52 коп., лютий 2007 року 144 грн 40 коп., березень 2007 року 144 грн 46 коп., квітень 2007 року 150 грн 00 коп., травень-липень 2007 року по 174 грн 00 коп., серпень 2007 року 23 грн 73 коп., вересень 2007 року 147 грн 90 коп., жовтень 2007 року 174 грн 00 коп., листопад 2007 року 186 грн 60 коп., грудень 2007 року 204 грн 80 коп., січень 2008 року 195 грн 05 коп., лютий 2008 року 301 грн 71 коп., березень 2008 року 288 грн 00 коп., квітень 2008 року 192 грн 00 коп., травень 2008 року 212 грн 21 коп., червень 2008 року 151 грн 58 коп., липень 2008 року 100 грн 17 коп., серпень 2008 року 244 грн 80 коп., вересень 2008 року 209 грн 45 коп., жовтень-листопад 2008 року по 288 грн 00 коп., грудень 2008 року 249 грн 20 коп., січень 2009 року 231 грн 23 коп., лютий 2009 року 255 грн 57 коп., березень 2009 року 254 грн 99 коп., квітень 2009 року 150 грн 68 коп., травень 2009 року 216 грн 36 коп., червень-серпень 2009 року по 243 грн 40 коп., вересень 2009 року 132 грн 76 коп., жовтень 2009 року 110 грн 64 коп., листопад-грудень 2009 року по 243 грн 40 коп., січень 2010 року 204 грн 97 коп., лютий 2010 року 267 грн 74 коп., березень 2010 року 210 грн 21 коп., квітень 2010 року 127 грн 50 коп., травень 2010 року 186 грн 13 коп., червень 2010 року 139 грн 09 коп., липень 2010 року 243 грн 40 коп., серпень 2010 року 162 грн 27 коп., вересень 2010 року 121 грн 70 коп., жовтень 2010 року 243 грн 40 коп., листопад 2010 року 154 грн 89 коп., грудень 2010 року 304 грн 25 коп., січень 2011 року 224 грн 18 коп., лютий-квітень 2011 року по 304 грн 25 коп., травень 2011 року 192 грн 16 коп., липень 2011 року 289 грн 76 коп., серпень 2011 року 290 грн 42 коп., вересень 2011 року 304 грн 25 коп., жовтень 2011 року 188 грн 35 коп., листопад 2011 року 13 грн 83 коп., грудень 2011 року 82 грн 98 коп., січень 2012 року 91 грн 28 коп. (а.с.97-99).

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до статті 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до частини 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про застосування судами законодавства про оплату праці, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні плати, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після предявлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 Кодексу законів про працю України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до частини 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 Про застосування судами законодавства про оплату праці розмір середньої заробітної плати визначається згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.

Судом встановлено, що позивач у день звільнення 24 січня 2012 року працювала.

Відповідно до довідки Овруцької ОДПІ від 23 червня 2015 року №3423/06-16-05-10 середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 на день звільнення (24 січня 2012 року) становила 126 грн 88 коп. (а.с.24).

За час затримки розрахунку, у тому числі і оспорюваної суми, за період з 18 червня 2015 року до 12 жовтня 2015 року (дата постановлення рішення) середній заробіток за 80 робочих днів становить 10150 грн 40 коп. (кількість робочих днів за період з 18 червня 2015 року до 12 жовтня 2015 року згідно Кодексу законів про працю України, розрахунок наведено в листі Міністерства соціальної політики від 9 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13) х 126 грн 88 коп. (середній заробіток за 1 робочий день згідно довідки відповідача) = 10150 грн 40 коп. (середній заробіток за затримку розрахунку з 18 червня 2015 року до 12 жовтня 2015 року до дати постановлення рішення у справі, при п'ятиденному 40-годинному робочому тижні), який підлягає стягненню з відповідача.

Стосовно вимог представника позивача щодо стягнення на його користь 397 грн 60 коп. судових витрат суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частин 2, 3 статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її представнику сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави " від 27 квітня 2006 року №590 (далі Постанова №590) компенсація за відрив від звичайних занять стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, її представникові у зв'язку з явкою до суду обчислюється пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати особи і не може перевищувати її розмір, обчислений за фактичні години відриву від звичайних занять.

Відповідно до статті 91 Кодексу адміністративного судочинства України ОСОБА_1 має право на відшкодування судових витрат, а саме, витрат, що пов'язані із прибуттям до суду: компенсації за відрив від звичайних занять та витрат на проїзд до суду з м.Овруча Житомирської області до м.Житомира.

Статтями 8 Законів України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII та "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року №80-VIII, встановлено, у 2014 році та до 1 грудня 2015 року мінімальну заробітну плату у місячному розмірі - 1378 гривень.

Згідно з додатком до листа Міністерства соціальної політики України від 9 вересня 2014 року №10196/0/14-14/13 вересень 2015 року має 22 робочих дні, жовтень 2015 року має 21 робочий день.

У звязку із явкою позивача до Житомирського окружного адміністративного суду, а також розгляду справи компенсація за відрив від звичайних занять становить 55 грн 36 коп., тобто 1378 грн 00 коп. (мінімальна заробітна плата) : 22 (робочі дні у серпні) х 1 (кількість днів явки у судові засідання у вересні) + 1378 грн 00 коп. (мінімальна заробітна плата): 21 (робочі дні у серпні) х 1 (кількість днів явки у судові засідання у жовтні) = 62 грн 64 коп. + 65 грн 62 коп. = 128 грн 26 коп.

Згідно з пунктом 5 додатку до Постанови №590 компенсація адміністративних витрат, повязаних з переїздом до іншого населеного пункту та на наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є субєктом владних повноважень, та її представникові не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2011 року №98 "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів" (далі Постанова №98) сума добових витрат на відрядження в Україні становить 30 грн 00 коп.

Позивач зявлявся до суду 16 вересня 2015 року та 12 жовтня 2015 року, а тому добові витрати за один день становлять 60 грн 00 коп.

Витрати на проїзд до Житомирського окружного адміністративного суду (з м.Овруча, місця проживання позивача) до м.Житомира (місцезнаходження суду) за 16 вересня 2015 року та 12 жовтня 2015 року становлять 209 грн 34 коп. (73 грн 38 коп. + 62 грн 58 коп. + 73 грн 38 коп. = 209 грн 34 коп.).

Враховуючи вказане, компенсація витрат, повязаних з переїздом до іншого населеного пункту, складає 269 грн 34 коп. (60 грн 00 коп. + 203 грн 34 коп. = 269 грн 34 коп.) без урахування витрат на проїзд з Житомирського окружного адміністративного суду з м.Житомира до м.Овруча за 12 жовтня 2015 року.

А тому розмір компенсації витрат позивача, що повязані із прибуттям 16 вересня 2015 року та 12 жовтня 2015 року до Житомирського окружного адміністративного суду, становить 397 грн 60 коп., з яких 128 грн 26 коп. компенсація за відрив від звичайних занять та 269 грн 34 коп. компенсація в адміністративній справі витрат, що повязані з переїздом до іншого населеного пункту.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає, що середній заробіток та виплати, які обчислюються від середньої заробітної плати, мають бути перераховані та виплачені позивачу, та задовольняє адміністративний позов.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_3 при звільненні посадового окладу, надбавки за спеціальне звання, винагороди за вислугу років та надбавки за вислугу років.

Стягнути з Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_3 ненараховані та невиплачені при звільненні посадовий оклад в сумі 34 грн 70 коп., надбавку за спеціальне звання в сумі 1 грн 89 коп., винагороду за вислугу років в сумі 10 грн 99 коп., надбавку за вислугу років в сумі 15557 грн 22 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 18 червня 2015 року до 12 жовтня 2015 року у розмірі 10150 грн. 40 коп.

Стягнути з Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 397 грн 60 коп. судових витрат.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 19 жовтня 2015 р.