Постанова № 52441654, 07.10.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2015 р. Справа № 804/10480/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 4491,54 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 4 491, 54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, у результаті чого утворилась заборгованість перед Дніпродзержинським міським центром зайнятості в розмірі 4 491, 54 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином; подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за його відсутності не надходило. Письмових заперечень на позовну заяву не надав.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (22.08.1963 р.н.) з 21.02.2013 р. по 19.08.2013 року перебував на обліку в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості. Наказом ЦЗ № НТ 130221 від 21.02.2013 року Відповідачу було надано статус безробітного, та призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п.1,3,4 ст.22 п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та п.2.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності» з 21.02.2013 року по 15.02.2014 року.

Також судом було встановлено, наказом від 19.08.2013 року №НТ 130819 припинено виплату допомоги по безробіттю у звязку з працевлаштуванням безробітного відповідно до пп. «1» п. 1 ст.31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» з 17.08.2013 року та припинено реєстрацію безробітного у звязку з працевлаштуванням.

На підставі перевірки обґрунтованості призначення та виплати матеріального забезпечення по безробіттю та згідно з даними звірки з Державною податковою адміністрацією, стало відомо, що Відповідач в період перебування на обліку в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості належав до категорії зайнятих осіб, та знаходився в трудових відносинах з ПрАТ «КЕРАМЕТ» .

11.03.2014 р. Донецьким міським центром зайнятості було здійснено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» Відповідачу ОСОБА_2, про що було складено акт №129 в якому зафіксовано, що ОСОБА_2 дійсно працював в ПрАТ «КЕРАМЕТ» згідно договорів цивільно правового характеру б/№ від 28.03.2013 р. з 28.03.2013 р. по 31.03.2013 р. та б/№ від 10.04.2013 р. з 10.04.2013 р. по 30.04.2013 р.

Довідкою від 19.12.2013 р. № КМ-16/04-9231 ПрАТ «КЕРАМЕТ» був підтверджений факт виконання робіт згідно договорів цивільно-правового характеру б/№ від 28.03.2013 р. та б/№ від 10.04.2013 р.

Тобто судом було встановлено, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості та виплати допомоги по безробіттю з 21.02.2013 року по 19.08.2013 року Відповідач перебував у трудових відносинах з ПрАТ «КЕРАМЕТ».

Спеціальним законом, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року № 1533-III (далі - Закон № 1533-III).

Стаття 1 цього Закону (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначає загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття як систему прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Страховиком є Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, страхувальниками є роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно частин 1, 2 статті 8 Закону № 1533-III Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом.

У відповідності до п. 2 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавець набуває статусу платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття з дня реєстрації відповідно до пункту 1 частини другої статті 35 цього Закону.

Відповідно ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, які представляють інтереси Фонду в судових та інших органах.

Згідно п.2 ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007 року встановлено:

-незайняті громадяни, які звертаються до державної служби зайнятості з сприянням у працевлаштуванні, підлягають реєстрації у цій службі. Під час реєстрації кожна особа ознайомлена з памяткою безробітного, де чітко зазначено, що безробітній особі під час одержання допомоги по безробіттю зобовязаний своєчасно подавати центру зайнятості відомості про обставини, що випливають за умови виплати їм матеріального забезпечення та надання соціальних услуг.

Відповідач був попереджений під особистий підпис, що у разі працевлаштування повинен повідомити спеціаліста центру зайнятості про працевлаштування за будь якою формою (за договором найму, договором підряду, договором надання послуг, укладання будь-якого договору цивільно правового характеру, реєстрація фізичною особою підприємцем та ін.).

Таким чином, Відповідач приховав факт працевлаштування і при цьому продовжував перебувати на обліку в Дніпродзержинському міському центрі як безробітний та отримувати допомогу по безробіттю.

Отже, нарахована допомога по безробіттю за період з 28.03.2013 р. по 30.04.2014 року становить 4 491, 54 грн. та підлягає поверненню на рахунок Дніпродзержинського міського центру зайнятості.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 69, 70, 71, 94, 122, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, код ІПН НОМЕР_1, який мешкає за адресою: Дніпропетровська обл., с. Курилівка, вул. Шевченко, буд. 6) на користь Дніпродзержинського міського центру зайнятості суму заборгованості зі сплати коштів, виплачених як допомога по безробіттю, у розмірі 4 491,54 грн. на р/р 37179002003017 в ГУДКСУ Дніпропетровської області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 20299857).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили станом на 07.10.2015 року Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_1 ОСОБА_1 ОСОБА_3