Ухвала суду № 52441408, 12.10.2015, Волинський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі

12 жовтня 2015 року Справа № 803/2722/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Веремчуку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" ОСОБА_2 (уповноважена особа ФГВФО, відповідач-1), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО, відповідач-2) про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалами від 16 вересня 2015 року було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду (а.с. 1, 24).

12 жовтня 2015 року від уповноваженої особи ФГВФО ОСОБА_2 надійшло клопотання № 23/10203 від 09 жовтня 2015 року про зупинення провадження у справі (а.с. 55-56).

Вказане клопотання мотивоване тим, що у звязку із виникненням необхідності перевірки дій працівників Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" (ПАТ "Міський комерційний банк") щодо здійснення ряду операцій, до правоохоронних органів було подано заяву про вчинення злочину цими працівниками, а виплату коштів з рахунків осіб, в тому числі ОСОБА_3, тимчасово заблоковано. Керуючись наведеним відповідач-1 просив зупинити провадження в даній адміністративній справі до вирішення питання правоохоронними органами щодо законності дій працівників ПАТ "Міський комерційний банк" в частині зарахування коштів на рахунки осіб.

Крім того, зазначив, що постановою Пленуму Верховного Суду України від 03 липня 2015 року № 13 вирішено звернутися до Конституційного суду України з конституційним поданням щодо відповідності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, пятої статті 41 Конституції України, що також є підставою для зупинення провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не прибув, в письмовому клопотанні від 05 жовтня 2015 року просив розгляд справи здійснювати за його відсутності і відсутності позивача (а.с. 39).

Відповідач-1 в судове засідання також не прибув, проте в письмових запереченнях проти адміністративного позову просив справу розглядати за відсутності його представника (а.с. 56).

Відповідач-2 в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 54), про причини неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Частиною першою статті 41 КАС України визначено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки представником позивача, відповідачем-1 заявлено письмові клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а справу можливо розглянути на підставі наявних у ній доказів без участі відповідача-2, суд дійшов висновку, що дану справу можливо розглянути за відсутності сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Суд вважає, що в задоволенні клопотання про зупинення провадження в даній адміністративній справі слід відмовити, керуючись наступним.

Пунктом 3 частини першої статті 156 КАС України визначено, що суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для зупинення провадження у справі мають бути обставини, які перешкоджають всебічному, повному та об'єктивному вирішенню справи.

Предметом спору даної адміністративної справи є правомірність невключення уповноваженою особою ФГВФО ОСОБА_2 до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Міський комерційний банк" за рахунок ФГВФО, вимог позивача ОСОБА_1 в сумі 200 000 грн. відповідно до договору банківського рахунку.

З огляду на викладене суд вважає, що заява про вчинення злочину, на яку посилається відповідач-1, як на підставу для зупинення провадження, не пов'язана із предметом судового розгляду у даному адміністративному спорі та не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному вирішенню справи по суті.

При цьому суд звертає увагу, що станом на день розгляду справи відповідачем-1 не надано доказів внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за фактом вчинення протиправних дій представниками банку щодо проведення операцій по зарахуванню коштів на поточний рахунок позивача.

Крім того, постановою Пленуму Верховного Суду України від 03 липня 2015 року № 13 вирішено звернутися до Конституційного суду України з конституційним поданням щодо відповідності Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, пятої статті 41 Конституції України, що також є підставою для зупинення провадження у справі.

Оскільки, станом на 12 жовтня 2015 року за вказаним конституційним поданням Верховного Суду України конституційне провадження Конституційним судом України не відкрито (подання знаходиться на розгляді колегії суддів Конституційного суду України), тому відсутні правові підстави для зупинення провадження у справі за вказаних обставин.

Згідно із пунктом 4 частини другої статті 156 КАС України суд має право зупинити провадження у справі в разі наявності інших причин за обґрунтованим клопотанням сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - до терміну, встановленого судом.

Виходячи з наведеного, зазначеною нормою КАС України передбачено право суду зупинити провадження в справі за наявності інших причин, які тимчасово перешкоджають або роблять недоцільним розгляд справи, оскільки за час зупинення можуть зявитися важливі для справи обставини, неврахування яких може вплинути на законність судового рішення.

Однак наведені уповноваженою особою ФГВФО ОСОБА_2 причини, які, на його думку, унеможливлюють вирішення даної справи, суд вважає необгрунтованими та безпідставними.

З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі слід відмовити.

Керуючись частиною першою статті 41, статтею 156, частинами третьою, сьомою статті 160, статтею 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі № 803/2722/15 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Міський комерційний банк" ОСОБА_2, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання дій і бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і не може бути оскаржена.

Суддя М.А. Александрова