Ухвала суду № 52440645, 12.10.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/11225/14 Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.Провадження № 22-ц/780/4803/15 Доповідач у 2 інстанції Воробйова Н. С.Категорія 29 12.10.2015

УХВАЛА

Іменем України

12 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Воробйової Н.С.

суддів: Верланова С.М., Гуля В.В.

при секретарі Бобку О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Айна Гассе» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айна Гассе» до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 року ТОВ «Айна Гассе» звернулося із позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів, посилаючись на те, що 18 липня 2013 року ТОВ «Айна Гассе» було здійснено помилково перерахування коштів у розмірі 1061999,15 грн. на банківські реквізити ОСОБА_2 згідно платіжного доручення № 2 від 18 липня 2013 року, з відміткою про призначення платежу - про надання поворотної фінансової допомоги за № 13-11/АГ-Ю від 16 липня 2013 року.

Позивач зазначав, що оскільки ТОВ «Айна Гассе» не укладало з ОСОБА_2 договору про надання поворотної фінансової допомоги № 13-11/АГ-Ю від 16 липня 2013 року, тому кошти у розмірі 1061999,15 грн. є такими, що безпідставно отримані останнім. Для повернення вказаних грошових коштів на адресу ОСОБА_2 17 вересня 2014 року було направлено вимогу про повернення безпідставно отриманих коштів, однак дана вимога була залишена без задоволення.

Враховуючи викладене, позивач ТОВ «Айна Гассе» просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь безпідставно отримані грошові кошти у розмірі 1 061 999,15 грн., а також понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654 грн..

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Айна Гассе» позов підтримав і просив його задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ч.ч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до вимог ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

По справі встановлено, що 18 липня 2013 року згідно платіжного доручення № 2 ТОВ «Айна Гассе» було перераховано ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 1 061 999,15 грн.. У платіжному дорученні вказано призначення платежу: згідно Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 13-11/АГ-Ю від 16 липня 2013 року без ПДВ.

Позивачем ТОВ «Айна Гассе» у позовній заяві і представником позивача в судовому засіданні зазначено, грошові кошти у розмірі 1 061 999,15 грн. були перераховані ОСОБА_2 помилково.

Як видно з матеріалів справи , згідно наказу ТОВ «Айна Гассе» від 25 квітня 2014 року № 5АГк-з ОСОБА_2, комерційного директора, 25 квітня 2014 року звільнено за прогул без поважних причин відповідно до п. 4 ст. 40 КЗпП України з виплатою остаточного розрахунку та виплатою за невикористані дні щорічної основної відпустки.

Відмовляючи позивачу у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог. На обґрунтування висновків, суд послався на те, що з наявного у матеріалах справи листа- вимоги на адресу ОСОБА_2 від 26 листопада 2013 року № 003 вбачається, що позивач ТОВ «Айна Гассе» у вказаному листі підтвердив, що такий договір укладався, вказуючи на те, що 16 липня 2013 року було укладено Договір надання поворотної фінансової допомоги № 13-11/АГ-Ю між ТОВ «Айна Гассе» і ОСОБА_2. У вказаному листі позивач зазначав, що згідно п. 2.1. Договору розмір фінансової допомоги складає 3000000 грн., і враховуючи вказаний пункт договору, ОСОБА_2 було перераховано кошти: платіжними дорученнями № 2 від 18 липня 2013 року на суму 1061999 грн. 15 коп., № 21 від 01 серпня 2013 року на суму 82361 грн., № 24 від 02 серпня 2013 року на суму 159315 грн., № 7 від 06 вересня 2013 року на суму 462480 грн. 89 коп., № 8 від 06 вересня 2013 року на суму 364 грн. 08 коп., № 9 від 10 вересня 2013 року на суму 501000 грн., № 37 від 08 жовтня 2013 року на суму 500 000 грн., № 47 від 24 жовтня 2013 року на 500 000 грн.. У вказаному листі позивач зазначав, що загалом по договору ОСОБА_2 було перераховано поворотну фінансову допомогу у розмірі 3267520 грн. 12 коп..

Оскільки позивачем заперечувався факт, що такий Договір 16 липня 2013 року про надання поворотної фінансової допомоги № 13-11/АГ-Ю укладався між позивачем і відповідачем, та що такі грошові кошти за договором перераховувались ОСОБА_2, ухвалою суду від 03 червня 2015 року було задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_2 і зобов»язано Публічне акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» надати суду інформацію чи надходили грошові кошти на рахунок № 26251977021115, що належить ОСОБА_2, який знаходиться в ПАТ «ПУМБ» від платника ТОВ «Айна Гассе» (код ЄДРПОУ 37038925) п/р 260082044 в ПАТ «ПУМБ» МФО 334851 з призначенням платежу: згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги № 13-11-/АГ-Ю від 16 липня 2013 року, на підставі платіжних доручень № 2 від 18 липня 2013 року на суму 1061999 грн. 15 коп., № 21 від 01 серпня 2013 року на суму 82361 грн., № 24 від 02 серпня 2013 року на суму 159315 грн., № 7 від 06 вересня 2013 року на суму 462480 грн. 89 коп., № 8 від 06 вересня 2013 року на суму 364 грн. 08 коп., № 9 від 10 вересня 2013 року на суму 501000 грн., № 37 від 08 жовтня 2013 року на суму 500 000 грн., № 47 від 24 жовтня 2013 року на 500 000 грн.

09 червня 2015 року № 19.1./382 і 18 червня 2015 року № 19.1./410 ПАТ «ПУМБ» у наданих суду відповідях на ухвалу суду від 03 червня 2015 року повідомив, що усі грошові кошти за вказаними платіжними дорученнями були зараховані на рахунок ОСОБА_2.

З урахуванням викладеного, суд вважав, що зазначені обставини свідчать про те, що позивач перерахував вказані кошти відповідачу добровільно, саме в рахунок договору про надання поворотної фінансової допомоги; доказів, що така виплата коштів була наслідком рахункової помилки з боку ТОВ «Айна Гассе», позивачем суду не надано, як і не надано доказів, що виплата вказаних грошових коштів, які просив стягнути з відповідача позивач, відбулась у зв»язку з недобросовісністю відповідача ОСОБА_2 А тому дійшов висновку, що підстави для стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів у розмірі 1 061 999,15 грн., як помилково перерахованих, відсутні.

Даний висновок суду відповідає обставинам та матеріалам справи.

В апеляційній скарзі не наведено доводів, які б спростували висновки суду, викладені в рішенні.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасовано правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону. Підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України, колегія

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айна Гассе» - відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 03 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: