Ухвала суду № 52436448, 12.03.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 р. Справа № 151257/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гінди О.М.

суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.

при секретарі:Долинській А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державного територіально галузевого об'єднання «Львівська залізниця» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року у справі за позовом Державного територіально галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 25.05.2011 року № 241374, -

встановив:

05.08.2011 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив визнати нечинним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів у Чернівецькій області про застосування фінансових санкцій від 25.05.2011 року № 241374. Позовні вимоги обґрунтовував тим, що штрафні санкції застосовані відповідачем неправомірно, оскільки ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» не містить імперативної норми про заборону здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через ЕККА, не зазначеній у ліцензії. Також зазначає, що перевірка проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України та Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого ДПА України від 23.12.2010 року № 1001.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Державне територіально галузеве об'єднання «Львівська залізниця» подало на неї апеляційну скаргу. Вважає, що постанова суду прийнята із помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав викладених в апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18.11.2011 року та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не враховано, що відповідно до ч. 11 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися субєктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензії. Оскільки, як вважає апелянт, відповідачем не встановлено факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями за відсутності ліцензії, то у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій. Крім цього, апелянт посилається на те, що ними на оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій була подана первинна скарга до Департаменту САТ ДПА України, однак останнім не було прийнятого вмотивованого рішення, що дає підстави вважати про повне задоволення скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь в справі і зявилися в судове засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем було проведено перевірку позивача з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, за результатами якої складено акт № 1071/24/12/23/14267818 від 20.04.2011 року. Відповідно до даного акта відповідачем встановлено порушення позивачем вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме встановлено, що в період з 01.11.2010 року по 19.04.2011 року у буфеті «Сервісний центр» ВП «Вокзал станції Чернівці «ДТГО «Львівська залізниця» здійснювалась реалізація алкогольних напоїв через реєстратор розрахункових операцій, фіскальний номер НОМЕР_1, не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АГ № 238317 терміном дії з 08.05.2010 року по 08.05.2011 року. Загальна вартість реалізованого товару через даний РРО склала 37076,16 грн. Крім цього, даною перевіркою встановлено, що у буфеті № 3 ВП «Вокзал станції Чернівці «ДТГО «Львівська залізниця» у період з 28.07.2010 року по 27.08.2010 року здійснювалась роздрібна торгівля алкогольними напоями через реєстратор розрахункових операцій фіскальний номер НОМЕР_2, не зазначений у ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії АГ № 238317, терміном дії з 08.05.2010 року по 08.05.2011 року. Вартість реалізованих алкогольних напоїв склала 3543,43 грн. (а.с. 174-192).

На підставі вказаного вище акта перевірки РУ Департаменту САТ ДПА у Чернівецькій області відповідно до ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» прийнято рішення № 241374 від 25.05.2011 року про застосування до ДТГО «Львівська залізниця» штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 81239,18 грн. (а.с. 8-9).

Позивач не погоджуючись із даним рішенням оскаржував його в адміністративному порядку, за результатами якого листом Департаменту з контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України від 29.06.2011 року № 4124/32-0417 та рішенням ДПА України від 27.07.2011 року № 13559/6/250415 скарги були залишені без задоволення, а рішення № 241374 від 25.05.2011 року без змін (а.с. 12-19).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні даного адміністративного позову виходив із того, що в ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями зазначається електронний контрольно-касовий апарат, що знаходиться на місці торгівлі. Оскільки позивачем здійснювалась реалізація алкогольних напоїв через електронні контрольно-касові апарати, які не зазначені у ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідач обґрунтовано та в межах наданих йому повноважень застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України регулюється Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року481/95-BP (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 15 цього Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій). Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Для отримання ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додається довідка податкової служби про реєстрацію електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначаються перелік електронних контрольно-касових апаратів (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також адреса місця торгівлі. У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб'єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі. У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб'єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов'язаних з реорганізацією суб'єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

З наведених вище правових положень випливає, що кожне місце роздрібної торгівлі алкогольним напоями має бути обладнане електронним контрольно-касовим апаратом, про який зазначається у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. У разі зміни відомостей про електронний контрольно-касовий апарат, який використовується на місці торгівлі, орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб'єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб'єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Із матеріалів справи суд апеляційної інстанції вбачає, що позивачем здійснювалася роздрібна торгівля алкогольними напоями через електронні контрольно-касові апарати, не зазначені у ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, а саме через РРО № НОМЕР_1 не зазначеного в ліцензії серії АГ № 238317 терміном дії з 08.05.2010 року по 08.05.2011 року та через РРО № НОМЕР_2 не зазначеного в ліцензії серії АГ № 120008. Загальна вартість реалізованого товару склала 40619,59 грн. (а.с. 43-169).

Факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронні контрольно-касові апарати, не зазначені у ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, крім наявних у матеріалах справи фіскальних чеків та фіскальних звітів, підтверджується також поясненнями головного бухгалтера ВП «Вокзал ст. Чернівці» ДТГО «Львівська залізниця» в присутності якої було проведено перевірку (а.с. 176). Відповідно до даних пояснень, заяву про внесення змін в ліцензію на реалізацію алкогольних напоїв у звязку зі зміною РРО не було подано по неуважності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що позивачем вчинені порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які проявились у здійсненні торгівлі алкогольними напоями через контрольно-касові апарати не зазначені у ліцензіях на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.

Статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначено відповідальність за порушення норм цього Закону, частиною 2 якої визначено, що за здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 1000 гривень.

Враховуючи те, що загальна вартість реалізованих позивачем алкогольних напоїв через електронні контрольно-касові апарати не зазначені в ліцензії становить 40619,59 грн., суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідач обґрунтовано та у межах наданих йому повноважень застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції у розмірі 81239,18 грн. (200 відсотків вартості реалізованої продукції).

Разом з цим, суд першої інстанції правильно не застосував до даних правовідносин положення п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України про пільговий період застосування штрафних санкцій, оскільки дана норма стосується штрафних санкцій які застосовані за порушення податкового законодавства. Однак, як вбачається із оскаржуваного позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, до позивача такі застосовані за порушення Закону України N 481/95-BP, який відповідно до його преамбули не віднесений до податкового законодавства.

Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги посилання апелянта на п. 56.9 ст. 56 Податкового кодексу України, оскільки дана норма стосується випадків коли рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку, однак як вбачається із матеріалів справи лист Департаменту САТ ДПА України № 4124/32-0417 від 29.06.2011 року позивачу було надіслано вчасно. Допущені відповідачем порушення щодо форми рішення за результатами розгляду скарги не спростовують фактів вчинення позивачем правопорушень та не звільняють його від відповідальності.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування оскарженої постанови, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

ухвалив:

апеляційну скаргу Державного територіально галузевого об'єднання «Львівська залізниця» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2011 року по справі № 2а-8827/11/1370 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий:О.М. Гінда

Судді:О.Б. Заверуха

ОСОБА_1

Ухвала у повному обсязі виготовлена та підписана 16.03.2012 року.