Рішення № 52431642, 29.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/7230/13 р. Головуючий 1 інстанції Юдін Є.О.

Справа № 635/8423/13-ц Доповідач Івах А.П.

Категорія: спадкові

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого Івах А.П.,

суддів Ізмайловій Г.Н., Пшенічної Л.В.,

при секретарі Курносовій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,-

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 у вересні 2013 року звернулась до Харківського районного суду Харківської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, померлого 4 вересня 2011 року. Спадкоємцями за законом першої черги були діти померлого: вона та її брат ОСОБА_4 і мали рівне право прийняти спадщину в розмірі 1/8 частини кожному в квартирі розташованої за адресою: Харківська область, Харківський район, учбове містечко ХНАУАДРЕСА_1.

На момент смерті батька брат проживав зі своєю сімєю і був зареєстрований у вказаній квартирі.

У зазначений строк вона не звернулася до нотаріуса з метою оформлення права власності на відкриту спадщину через те, що дуже переживала смерть батька, була морально подавлена, проходила курс амбулаторного лікування в КЗОЗ «Харківській міській поліклініці №17».

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені. Надано строк два місяці з дня постановлення рішення для подачі заяви про прийняття спадщини, а в разі подачі апеляційної скарги на дане рішення два місяці після вступу рішення в законну силу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що були заявлені сторонами у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи, судова колегія приходить до наступного:

Розглядом справи встановлено, що ОСОБА_2 є донькою ОСОБА_3, який помер 4 вересня 2011 року та після його смерті відкрилася спадщина на ? частину квартири №21 будинку 34, учбове містечко ХНАУ Харківського району Харківської області.

Право першої черги на спадщину за законом мали позивач та її брат ОСОБА_3 померлий 2 січня 2013 року.

Лише у серпні 2013 року, зі слів ОСОБА_2 Н,В., вона звернулася в усній формі до нотаріуса з проханням розяснити їй порядок оформлення спадщини .

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем строк для прийняття спадщини було пропущено з поважних причин.

Як на поважність причини пропуску строку посилався на тривалий час хвороби ОСОБА_2. При цьому суд керувався положеннями ст. 1272 ЦК України.

Проте погодитися з таким висновком суду не можна, оскільки дійшов він його з порушенням норм матеріального і процесуального права, без повного та всебічного дослідження доказів у справі.

За вимогами ст. 213 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, як того вимагають положення ст. 214 ЦПК України, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає, суд належним чином не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1ст. 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за №7 розяснив, що при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними

труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Наявні матеріали справи свідчать, що ОСОБА_2 через два роки з дня відкриття спадщини звернулася до суду з указаним позовом, зазначивши поважністю причини пропуску строку для прийняття спадщини поганий стан здоровя, тривалий час хвороби.

Разом з тим, позивачем суду не надано належних та допустимих, у розумінні вимог ст.ст. 57-60, 64 ЦПК України доказів на підтвердження своїх позовних вимог.

Так, згідно ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, хвороба та її термін повинні бути підтверджені письмовими доказами, належним чином засвідченими закладом лікування.

Безспірних доказів поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, а також на підтвердження факту звернення позивачем до нотаріальної контори з заявою щодо прийняття спадщини та отримання обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_2 не надала.

На порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України суд першої інстанції на зазначенні положення закону належної уваги не звернув, не визначився з характером спірних правовідносин, неповно зясував конкретні обставини справи та необґрунтовано дійшов висновку, що перебування позивача на амбулаторному лікуванні, є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

За таких обставин, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Керуючись ст.ст.. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 16 вересня 2013 року скасувати.

ОСОБА_2 у задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді