Рішення № 52430871, 13.10.2015, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/13159/15-ц

Провадження № 2/643/4857/15

13.10.2015 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Скотаря А.Ю.,

при секретарі - Кречетовій М.А.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

за участю представника відповідача - ОСОБА_2,

за участю представника третьої особи - Турчин А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою в якій зазначив, що в період з 21.11.2008 по 15.03.2012 перебував у шлюбі з ОСОБА_5, під час якого народилась донька - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на теперішній час мешкає разом з відповідачкою.

Після розірвання шлюбу відповідачка одружилась, змінила прізвище та проживає разом з новим чоловіком за невідомою позивачу адресою. З 13.06.2013 відповідачка не дає згоди на зустрічі з донькою, відмовляється приймати гроші на утримання останньої та усіляко перешкоджає його спілкуванню з донькою.

Позивач, розуміючи свій батьківський обов'язок, відчуваючи любов до доньки, через перешкоджання колишньої дружини не може реалізувати свої права та обов'язки з виховання та утримання доньки, в зв'язку з чим просить зобов'язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні з донькою та визначити певні способи його участі у спілкуванні та вихованні дитини.

ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно їх спільної доньки мотивуючи тим, що останній долею та розвитком дитини не цікавиться, коштів на утримання останньої не надає, участі у фізичному та духовному розвитку, вихованні дитини не приймає.

Батьком для спільної з ОСОБА_4 доньки фактично є новий чоловік ОСОБА_5 - ОСОБА_7, від якого вона народила другу доньку, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 та який має намір вдочерити ОСОБА_6.

В суді кожна з сторін підтримала обставини, викладені в своїх позовах та заперечувала проти позовних вимог опонента, надавши відповідні пояснення.

Представник Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради (далі Управління) проти первісного позову заперечував та, пославшись на висновок Управління про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_6 просила задовольнити зустрічний позов.

Суд, дослідивши надані докази, вислухавши сторони та третю особу, встановив наступні обставини і відповідні їм правовідносини: сторони одружились 21.11.2008, після чого відповідачка за первісним позовом змінила прізвище з "Патракова" на "Панова" (а.с. 10).

Під час шлюбу, який розірваний рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15.03.2012, у сторін народилась донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11, 12).

З 06.08.2014 відповідачка знаходиться у шлюбі з ОСОБА_7 від якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народила доньку ОСОБА_8 (а.с. 32, 35).

ОСОБА_5 разом з доньками зареєстрована по АДРЕСА_1 (а.с. 36), проте фактично мешкає разом з чоловіком за іншою адресою, яка ОСОБА_4 відома.

Згідно ч. 2 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В суді ОСОБА_4, як на підставу для задоволення своїх позовних вимог послався на те, що після розірвання шлюбу відповідачка змінила місце проживання, не приймає гроші на утримання дитини та починаючи з 13.06.2013 перешкоджає спілкуванню та взагалі зустрічі з донькою, заявляючи в телефонних розмовах, що дозволить спілкуватись з останньою лише в разі ухвалення відповідного судового рішення, що не дозволяє позивачеві виконувати свої обов'язки по утриманню та вихованню доньки, однак крім особистих пояснень позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував факт перешкоджання колишньою дружиною спілкуванню з донькою, свідчив про намагання ОСОБА_4 зустрітись з дитиною і прийняти активну участь в її утриманні та вихованні, що є прямим обов'язком батька. Такими доказами могли б стати факти звернення до Управління з відповідними заявами чи скаргами на поведінку відповідачки, пересилання коштів на утримання доньки, відвідування дошкільного закладу дитини, показання свідків чи факти, що підтверджують намагання встановити фактичне місце проживання та навчання доньки, які, зі слів позивача, йому не були відомі.

Зазначене вище дає судові привід вважати, що жодних перешкод для спілкування з донькою та прийняття участі у її вихованні відповідачка позивачу не створювала, отже підстави для задоволення первісного позову відсутні.

На підтвердження вимог за зустрічним позовом ОСОБА_5 зазначила, що ОСОБА_4 ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини, про що свідчать довідки з дошкільних навчальних закладів №№ 12, 264, 447, які ОСОБА_6 відвідувала в період з лютого 2013 року по грудень 2014 року. Згідно даних довідок батько дитини не звертався та не з'являвся до зазначених закладів, успіхами доньки не цікавився (а.с. 37-40).

Інформація аналогічного змісту надана й директором Харківського приватного учбово-виховного комплексу «Авторська школа Бойко», яку ОСОБА_6 відвідує з липня 2015 року (а.с. 41).

Крім того, відповідач за зустрічним позовом матеріальної допомоги на утримання доньки, яка до того ж страждає захворюванням очей (а.с. 42), не надає, що ОСОБА_4 не заперечує, проте мотивує небажанням колишньої дружини приймати таку допомогу.

Управлінням служб у справах дітей надано висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 43, 44).

Відповідач проти висновку Управління заперечував, зазначивши, що той складений в супереч вимогам діючого законодавства, а він не приймав участі у засіданні відповідної комісії, так як не був сповіщений про розгляд питання щодо доцільності позбавлення його батьківських прав. Разом з тим, не дивлячись на можливість подання документів для перегляду прийнятого Управлінням рішення, про що ОСОБА_4 було роз'яснено на прийомі спеціаліста, або оскарження вказаного висновку, останній жодних дій для цього не зробив.

Як зазначалось вище, ОСОБА_5 на теперішній час перебуває в шлюбі з ОСОБА_7, від якого має доньку ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2

З психологічного тестування ОСОБА_6, проведеного дитячим та сімейним психологом, керівником Департаменту супроводження учбово-виховного процесу «Авторської школи Бойко», вбачається, що членами своєї родини ОСОБА_6 вважає батька на ім'я ОСОБА_7, маму, а також сестричку. Саме ОСОБА_7 (ОСОБА_7) дитина сприймає як батька та про існування свого біологічного батька нічого не говорить (а.с. 45-47).

Позитивна характеристика ОСОБА_4 як за місцем проживання, так і за місцем роботи, відсутність даних про його перебування на обліках у лікарів психіатра чи нарколога та про притягнення до кримінальної відповідальності можуть вказувати на певні якості його особистості, проте не свідчать про виконання останнім батьківського обов'язку по вихованню дитини, тоді як перелічені вище докази в своїй сукупності, навпаки, вказують на ухилення ОСОБА_4 від виконання таких обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати чи батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Беручи до уваги створення ОСОБА_5 нової сім'ї, в якій ОСОБА_6 нового чоловіка матері вважає своїм батьком, тоді як ОСОБА_4 тривалий час не цікавиться життям, здоров'ям, фізичним та духовним розвитком своєї дитини, суд приходить до висновку, що останній не бажає та не здатен забезпечити донці належний рівень життя, соціального та духовного розвитку.

Отже, зустрічний позов є цілком обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 164, 166 СК України, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа: Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею залишити без задоволення.

Зустрічний позов задовольнити та позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, і.н. НОМЕР_1 батьківських прав відносно ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом 10 днів з моменту проголошення рішення апеляційної скарги, а особою, що приймала участь у справі, але не була присутньою під час оголошення рішення в той же строк з моменту отримання його копії.

Суддя А.Ю. Скотар