Вирок № 52430418, 16.10.2015, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/4566/13-к

Номер провадження 1-кп/623/5/2015

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді Винниченка П.П.,

за участю: секретаря Ткаченко Ю.Ю.,

прокурора Лапіна І.О.,

адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізюм Харківської області

кримінальне № 12013220320001455 від 13 серпня 2013 року про обвинувачення відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, працюючого водієм автотранспортного засобу 2 кл. в 12 цеху ДП «Ізюмський приладобудівний завод», зареєстрованого та проживаючого за адресою: в»їзд Колодязний, 6, м. Ізюм Харківської області, РНОКПП НОМЕР_1, раніше не судимого,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_6, одруженого, має двоє неповнолітніх дітей, працюючого вантажником Ізюмського комбікормового заводу, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, РНОКПП № НОМЕР_2, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3, 12 серпня 2013 року, близько 17 години 30 хвилин, в світлий час доби, керуючи автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний № НОМЕР_3, слідував по вул. Першотравневій в м. Ізюмі, наближаючись до перехрестя з вул. Харківською в м. Ізюмі, яка по відношенню до проїжджої частини вул. Першотравневій в м. Ізюмі є головною.

В той же час, по вул. Харківській в м. Ізюмі зі сторони вул. Комсомольської, слідував мотоцикл ИЖ-Ю3К, реєстраційний № НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4 з повним виконанням правил дорожнього руху, наближаючись до вищевказаного перехрестя зліва по відношенню напрямку руху автомобіля ОСОБА_3

В якості пасажира з ОСОБА_4 на мотоциклі слідував потерпілий ОСОБА_5.

В дорожній обстановці, яка склалась водій ОСОБА_3, слідуючи по другорядній дорозі, при виїзді на перехресті нерівнозначних доріг, грубо порушуючи п.п. 10.1, 16.11 та вимоги дорожнього знаку 2.1 Правил дорожнього руху України, в яких зазначено, що «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», «На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху» та «Уступи дорогу», водій повинен уступити дорогу транспортним засобам, які наближаються до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а при наявності таблички 7.8 транспортним засобам, які рухаються по головній дорозі» не надав дорогу мотоциклу ИЖ-Ю3К, реєстраційний № НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_4, який наближався з ліва по головній дорозі, виїхав на головну дорогу, де допустив зіткнення з вказаним мотоциклом на полосі його руху.

В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир вказаного мотоциклу ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи № 448-Из/13 від 15 серпня 2013 року отримав тілесне ушкодження у вигляді відкритого поперечно-осколкового перелому обох кісток правої гомілки, яке є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя, закритого перелому правої стегнової кістки, яке є середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України визнав повністю та пояснив, що дійсно 12 серпня 2013 року, близько 17 години 30 хвилин він керував автомобілем ВАЗ 2101, реєстраційний № НОМЕР_3, слідував по вул. Першотравневій, при виїзді на головну дорогу пізно помітив мотоцикл, що рухався зліва і допустив з ним зіткнення. В скоєному розкаявся. Просив застосувати до нього амністію та звільнити від покарання.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України не визнав та пояснив, що дійсно, у вказаний час, слідуючи на мотоциклі з пасажиром по головній дорозі з повним виконанням правил дорожнього руху, наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг бачив, що на другорядній дорозі стояли автомобілі і пропускали його, несподівано для нього побачив, що автомобіль ВАЗ 2101 під керуванням ОСОБА_3, різко почав рухатись в його бік, він не встиг і не зміг уникнути зіткнення і удар автомобіля попав у праву сторону мотоцикла. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир його мотоциклу ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження у вигляді відкритого поперечно-осколкового перелому обох кісток правої гомілки, яке є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя, закритого перелому правої стегнової кістки, яке є середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя, а йому було причинено легкі тілесні ушкодження у вигляді саден рук, ніг та струсу головного мозку. Вважав себе невиннм у цій ДТП. оскільки він не порушував ПДР і просив його виправдати.

Крім повного визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_3 його вина в повному обсязі предявленого обвинувачення підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами:

Показами потерпілого ОСОБА_5, який підтвердив, що дійсно, у вказаний час, слідуючи на мотоциклі в якості пасажира по головній дорозі з повним виконанням правил дорожнього руху, наближаючись до перехрестя нерівнозначних доріг побачив, що на другорядній дорозі стояли автомобілі і пропускали мотоцикл, несподівано автомобіль ВАЗ 2101 під керуванням ОСОБА_3, різко почав рухатись в бік мотоцикла, відчув удар справа і втратив свідомість. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесне ушкодження у вигляді відкритого поперечно-осколкового перелому обох кісток правої гомілки, яке є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя, закритого перелому правої стегнової кістки, яке є середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя. вважав, що в даному ДТП вини водія мотоцикла не має, оскільки водій ОСОБА_4 не порушував під час руху правил дорожнього руху і просив його виправдати.

Показами свідка ОСОБА_6 /ОСОБА_7/ О.Л., яка підтвердила, що під час вказаного ДТП вона їхала в якості пасажира в автомобілі, що рухався позаду автомобіля під керуванням ОСОБА_8, при перетині з головною дорогою зупинились. Автомобіль під керуванням ОСОБА_8 швидко поїхав на перехресті, вони навіть не встигли зрушити з місця як авто врізалось в мотоцикл і водій мотоцикла впали на дорогу і їм почали надавати допомогу дуже швидко, оскільки «швидка» їхала ззаду мотоцикла.

Показами свідка ОСОБА_9, який підтвердив, що проводив досудове слідство і підтвердив, що ОСОБА_4 проходив по справі як свідок і з ним проводились слідчі дії як зі свідком.

Показами свідка ОСОБА_10, який підтвердив, що в час ДТП знаходився неподалік на шино монтажі побачив як автомобіль Жигулі ударив в бік мотоцикл. Коли він підійшов до місця події побачив потерпілого з поламаною ногою, визвали «швидку», приїхала міліція, водій автомобіля стояв і говорив, що він винен, що не помітив мотоцикл.

Протоколами огляду транспортних засобів, з яких видно, що обидва транспортних засоби знаходились у справному стані без пошкоджень до ДТП.

Протоколом огляду місця ДТП, протоколами слідчих експериментів за участю свідка ОСОБА_7, за участю ОСОБА_4, ОСОБА_8 та їх захисників, з яких видно, що зіткнення авто з мотоциклом відбулося на смузі руху мотоцикла на головній дорозі.

Висновком судово-медичної експертизи № 448-Із/13 від 15.08.2013 року, згідно якої видно, що ОСОБА_5 отримав тілесне ушкодження у вигляді відкритого поперечно-осколкового перелому обох кісток правої гомілки, яке є тяжким тілесним ушкодженням, небезпечним для життя, закритого перелому правої стегнової кістки, яке є середнього ступеню тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя.

Аналізуючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 286 ч. 2 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного засобу особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

Аналізуючи докази та дії водія ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що в його діях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не доведено і він підлягає виправданню.

До такого висновку суд приходить з наступних підстав:

-як на досудовому слідстві так і в суді встановлено, що водій ОСОБА_4 рухався по головній дорозі з повним виконанням правил дорожнього руху;

-як встановлено в суді і на досудовому слідстві зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху мотоцикла;

-як пояснив слідчий в суді водій ОСОБА_4 проходив по справі як свідок, в той час як водій ОСОБА_8 відразу став підозрюваним;

-підозрюваним ОСОБА_4 став після того як експерт у висновку № 824/13 від 11.11.2013 року вказав, що водій ОСОБА_4 повинен був діяти в даній дорожньо-транспортній обстановці згідно вимог п. 12. 3 ПДР. Але суд не може погодитись з таким висновком, оскільки вихідні дані для експертного дослідження взяті у свідка ОСОБА_4 і визнані судом недопустимими.

-Отримані під час слідчого експерименту дані від обвинуваченого ОСОБА_4 дають протилежний висновок, що він не порушив норм ПДР. На думку суду, водій ОСОБА_4 виконуючи правила дорожнього руху, мав право розраховувати, що і інший учасник дорожнього руху ОСОБА_8 теж буде виконувати ПДР. Якщо враховувати моделі транспортних засобів, реакцію різних водіїв можливо в даній обстановці хтось із них і зміг би уникнути зіткнення, але водій ОСОБА_4 не міг чекати такого порушення ПДР від водія ОСОБА_8 і в цьому суд не може його визнати винним.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особи обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесений до тяжкого злочину.

Обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, за місцем роботи та за місцем проживання характеризується позитивно, на обліках в наркологічному та психіатричному кабінетах Ізюмської поліклініки не перебуває, має на вихованні двох неповнолітніх дітей, приймав міри до відшкодування шкоди.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд враховує, що він щиро розкаюється у вчиненні злочину, добровільно відшкодовував заподіяні збитки, що є обставинами, які пом'якшують покарання.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3. судом не встановлено.

На підставі викладеного, з врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3. слід призначити покарання необхідне і достатнє для виправлення і попередження нових злочинів, в межах санкції обвинувачення із застосуванням вимог ст. 75, 76 КК України.

Цивільний позов по справі Ізюмського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради про відшкодування витрат, затрачених на лікування в Ізюмській ЦМЛ у сумі 5500 грн. 41 коп., який обвинувачений визнав в повному обсязі, підлягає задоволенню.

Судові витрати у зв`язку з проведенням судових експертиз в сумі 1564 грн.80 коп. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що ОСОБА_8 підпадає під дію Закону України «Про амністію у 2014 році», подав письмову заяву, ніяких перепон до застосування амністії не має, суд приходить до висновку про задоволення заяви обвинуваченого про звільнення від покарання.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України та призначити покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі без позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, призначивши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобовязати ОСОБА_3, в період іспитового строку, не виїжджати на постійне проживання за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміни місця роботи, навчання або проживання, періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі фінансового управління Ізюмської міської ради 5500 грн. 41 коп., витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_5, р\р 35426014002523 в ГУДКУ Харківської області МФО 851011 код 02003304.

Стягнути з ОСОБА_3 1564 грн. 40 коп. за проведення судових експертиз на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківський області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999608, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харків.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.

ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнити згідно статті 1 пункт "в" Закону України «Про амністію у 2014 році».

ОСОБА_4 за частиною 2 статті 286 КК України виправдати.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя П.П.Винниченко