Ухвала суду № 52429899, 16.10.2015, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

справа № 610/1690/14-ц

№ 4-с/610/11/2015

м. Балаклія 16.10.2015 року

Балаклійський районний суд Харківської області -

головуючий: Стригуненко В.М.,

за участі:

секретаря: Паточка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_2 і державного виконавця цього ж відділу ОСОБА_3, -

в с т а н о в и в:

Стягував ОСОБА_1 просить:

визнати протиправною бездіяльність начальника ВДВС ОСОБА_2 з нерозгляду його скарги від 24.07.2015р. на бездіяльність державного виконавця Прищенко В.В. по виконанню рішення суду від 27.05.2014р., з непроведення перевірки виконавчого провадження на предмет дотримання законодавства;

визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Прищенко В.В. щодо неповноти вчинення дій з виконання судового рішення;

визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Прищенко В.В. з ненаправлення стягувачу документів виконавчого провадження;

зобов'язати державного виконавця Прищенко В.В. невідкладно вчинити всі визначені законодавством дії для виконання судового рішення;

зобов'язати державного виконавця Прищенко В.В. негайно винести постанову про звернення стягнення на заробітну плату (доходи) боржника, направити її за місцем роботи боржника, вжити заходів щодо накладення арешту на кошти ті інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, винести постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, провести опис майна боржника із накладенням на нього арешту, провести вилучення і реалізацію рухомого майна, що належить боржнику і в т.ч., що знаходиться за місцем її постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_1 б. 71, а також за місцем знаходження магазину м. Харків пр-т Гагаріна б. 100;

зобов'язати державного виконавця Прищенко В.В. направити запити до Державної реєстраційної служби, ДАІ, Державної фіскальної служби, управління Держземагенства.

Суть доводів заявника зводиться до того, що на його думку, державний виконавець Прищенко В.В. не вживає всіх передбачених законодавством заходів для виконання судового рішення, а начальник ВДВС ОСОБА_2 проігнорував скаргу на вказану бездіяльність державного виконавця.

Заявник просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 92).

Начальник ВДВС ОСОБА_2 і державний виконавець Прищенко В.В. про час і місце судового засідання повідомлені належним чином за місцем роботи, однак в судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, даними про поважність причин неявки суд не володіє (а.с. 85, 86).

Начальник ВДВС ОСОБА_2 подав письмові заперечення на скаргу, посилаючись на перелік вчинених державним виконавцем дій з виконання судового рішення, наслідком чого стало часткове стягнення суми заборгованості, небажання стягувача ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, авансувати витрати на направлення йому рекомендованої кореспонденції та неподачу заяви про направлення документів виконавчого провадження факсом або електронною поштою (а.с.89).

Боржник ОСОБА_4 про час і місце судових засідань повідомлялася належним чином за місцями реєстрації і знаходження магазину, однак на пошту за отриманням судової повістки, матеріалів скарги і в судове засідання не з'явилася, письмових пояснень або заперечень не надала (а.с. 87-88, 90-91).

Як убачається з матеріалів цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, за рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 27.05.2014р., що набрало законної сили, з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 стягнуто 2900 гривень (а.с. 46-49).

Посадовими особами Комінтернівського ВДВС, чия бездіяльність оскаржується, суду не надано жодних доказів на підтвердження доводів письмових заперечень, щодо переліку вчинених заходів з виконання судового рішення, матеріалів виконавчого провадження тощо.

Тому при вирішенні даної скарги суд виходить з правил ч. 3 ст.10, ч. 2 ст.59, ч. 1, ч. 4 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які зазаконом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тягар доказування правомірності бездіяльності, яка оскаржується, або її спростування за законом покладений на посадових осіб органів Державної виконавчої служби.

Вирішуючи скаргу суд виходить із наявних матеріалів справи матеріалів скарги стягувача, письмовими запереченнями ВДВС та інформацією про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.

Згідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець, зокрема: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

За постановою державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчою служби Харківського міського управління ОСОБА_3 від 17.07.2014р. відкрито виконавче провадження № 44304171 з виконання рішення Балаклійського районного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 2900 гривень. Боржнику надано 7-денний термін для самостійного виконання рішення (а.с. 96-97).

Однак суду не надано доказів виконання державним виконавцем припису ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» про необхідність надсилання копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Крім того, за правилом ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення, доказів чого суду також не надано.

У встановлений строк рішення боржником самостійно не виконано, тому державним виконавцем розпочато примусове виконання рішення.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

За постановою державного виконавця від 13.08.2014р. накладено арешт на все майно боржника в межах суми боргу і їй заборонено здійснювати його відчуження.

Ця ж постанова продубльована 07.10.2015р. (а.с. 98-103).

Однак суду не надано доказів про направлення копій цих постанов боржникові, а також для реального виконання в підприємства, установи, організації, в порядку ч. 4 ст. 57 вказаного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

Державний виконавець не скористався своїм правом на одержання безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки.

Не запитав інформацію про наявність у боржника нерухомого, рухомого майна, коштів у гривнях та іноземній валюті, інших цінностей, у тому числі коштів на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитарних установах (банки, фінансові, дипозитарні установи, Пенсійний фонд, податкову службу про доходи, тощо).

Порушивши встановлену ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» черговість накладення стягнення державний виконавець одразу звернув стягнення на все майно боржника, що робиться у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей,

достатніх для задоволення вимог стягувача.

Для цього державний виконавець не запитав реєстраційну службу, БТІ, ДАІ, Держкомзем або Держгеокадастр тощо.

Державний виконавець не виконав і вимоги ч. 8 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець проводить перевірку майнового стану боржника не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку для самостійного виконання. У подальшому така перевірка проводиться державним виконавцем кожні два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, кожні три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Суду не надано доказів про конкретні результати прийнятих державним виконавцем рішень і ефективність його діяльності, окрім визнаного стягувачем часткового погашення боргу на 200 гривень яке конкретно майно боржника арештовано, чи описане воно, кому передано на зберігання, чи проведена його оцінка з метою визначення вартості, його реалізація, звернуто стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення та земельну ділянку боржника, звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інш і доходи боржника тощо, чи державний виконавець лише обмежився формальним винесенням постанови про накладення арешту на майно.

Державний виконавець не скористався іншими своїми правами, передбаченими ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», за для виконання свого обов'язку вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (не викликав боржника для надання пояснень, не звертався до суду з приводу примусового проникнення до житла чи іншого володіння боржника, магазину, де стягувачу був реалізований товар, не проводив в них огляд з метою виявлення майна боржника, не звертався до суду за встановленням тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань за рішенням, тощо).

Тому, в порядку ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач письмово оскаржив бездіяльність державного виконавця Прищенко В.В. до начальника ВДВС ОСОБА_2, яка була отримана в ВДВС 29.07.2015р. (а.с. 69-72).

Однак перед судом не спростовані доводи заявника і не надано доказів про виконання начальником ВДВС ОСОБА_2 вимог ч. 8 вказаної норми про необхідність розгляду скарги у 10-денний строк з дня її надходження, з винесенням постанови про її задоволення чи відмову та направленням її стягувачу або про розгляд в порядку,

встановленому Законом України "Про звернення громадян".

Цього в своїх письмових запереченням не спростовував і сам начальник ВДВС, на якого за ч. 1 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» покладений контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем.

Тому, по факту, доводи заявника є обгрунтованими, знайшли своє підтвердження в обсязі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими для виконання на всій території України.

Згідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Доказів про підставність збільшення цього строку у відповідності до закону суду не надано.

Згідно до ч. 2 ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Достатнім способом судового захисту порушених прав стягувача у виконавчому провадженні буде визнання неправомірною бездіяльності начальника відділу ВДВС і державного виконавця із зобов'язанням останнього виконати свій обов'язок відповідно до закону, з урахуванням встановлених обставин та добутих даних, які суд та він не можуть знати наперед, тобто без визначення конкретних дій, як того просив заявник.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 385 ЦПК України, -

у х в а л и в:

1.Скаргу задовольнити частково.

2.Визнати неправомірною бездіяльність начальника Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_2 з нерозгляду у встановленому законом порядку скарги стягувача ОСОБА_1 за виконавчим провадженням № 44304171, отриманої 29.07.2015р., а також зі здійснення контролю за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішення державним виконавцем Прищенко В.В. у вказаному провадженні.

3.Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Комінтернівського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_3 з виконання обов'язку вживати передбачених Законом України «Про виконавче провадження» заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії за виконавчим провадженням № 44304171, зобов'язати його це зробити з урахуванням встановлених судом обставин.

4.В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий В.М. Стригуненко