Постанова № 52427893, 15.10.2015, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/11844/15-а

Провадження № 2-а/344/463/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Мелещенко Л.В.

секретаря - Мічути Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ адміністративну справу за позовом Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої тимчасової державної соціальної допомоги, -

В С Т А Н О В И В :

14 серпня 2015 року позивач Департамент соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої тимчасової державної соціальної допомоги. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що ОСОБА_3 була призначена тимчасова державна соціальна допомога на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 01.04.2014 року по 31.05.2015 року у сумі 309,60 грн. щомісяця. Усього позивачем було виплачено ОСОБА_3 4 334,40 грн. Позивачу стало відомо про можливість отримання аліментів з батька дитини ОСОБА_2. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача виплачену тимчасову державну соціальну допомогу у сумі 4 334,40 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, проте надав до суду заяву, в якій просить справу слухати без участі представника позивача.

Відповідач до суду не з'явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та вчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надійшло, тому суд розглядає справу у відсутність відповідача.

Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 липня 2013 року, що набрало чинності 12.08.2013 року, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.05.2013 року до досягнення сином повноліття. На виконання рішення суду виданий виконавчий лист (а.с. 8)

Рішенням Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 11 лютого 2015 року, ОСОБА_3 призначена тимчасова допомога сім'ям з дітьми на ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7).

Згідно довідки Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 03 липня 2015 року за вих. № 11979, ОСОБА_3 отримала тимчасову допомогу на одну неповнолітню дитину, батьки якої не одержують присуджених рішенням суду (постановою судді) аліментів або одержують їх у сумі, меншій, з 01.04.2014 року по 31.05.2015 року у сумі 309,60 грн. щомісяця (а.с. 5).

10.06.2015 року ОСОБА_3 надана заява про отримання аліментів від колишнього чоловіка (а.с. 5).

Відповідно до довідки Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 08.04.2015 року № 9249, ОСОБА_3 дійсно не отримувала аліменти з ОСОБА_2 у період з 01.10.2014 року по 01.04.2015 року (а.с. 6).

З довідки Відділу державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції від 10.02.2015 року № 02-19/2040 вбачається, що ОСОБА_3 дійсно не отримувала аліменти з ОСОБА_2 у період з 01.08.2014 року по 01.02.2015 року (а.с. 7).

За адресою: АДРЕСА_1, зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 6).

15 серпня 2014 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_6, щоб був розірваний 09 грудня 2014 року (а.с. 10).

ОСОБА_3 у декларації зазначила, що із чоловіком не проживає, спільне господарство не веде (а.с. 11-12).

Батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є відповідач (а.с. 13).

Відповідно до пункту 2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189, тимчасова допомога призначається у разі, коли: рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; стосовно одного з батьків здійснюється кримінальне провадження або він перебуває на примусовому лікуванні, у місцях позбавлення волі, якого визнано в установленому порядку недієздатним, а також перебуває на строковій військовій службі; місце проживання (перебування) одного з батьків не встановлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за період з 01.04.2014 року по 31.05.2015 року було виплачено допомогу у сумі 4 334,40 грн.

10 червня 2015 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_3 отримує аліменти.

Пунктом 12 вказаного Порядку передбачено, що якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.

Згідно ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отримана державна соціальна допомога у сумі 4 334,40 грн. відповідачем не відшкодована.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до відповідача ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої тимчасової державної соціальної допомоги підлягають задоволенню повністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись п.п. 2, 10, 12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2006 року № 189, ст.ст. 6-14, 17, 18, 71, 73, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення суми виплаченої тимчасової державної соціальної допомоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради виплачену тимчасову державну соціальну допомогу у сумі 4 334,40 грн. (чотири тисячі триста тридцять чотири грн. 40 коп.) шляхом зарахування коштів до державного бюджету на рахунок № 35415008063429, код отримувача 36733431, код банку отримувача 836014, призначення платежу: повернення допомоги - тимчасові аліменти.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а у випадку застосування ч. 3 ст. 160Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Л.В. Мелещенко