Рішення № 52427505, 19.10.2015, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/743/15-ц

Номер провадження № 2/197/389/15

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

19 жовтня 2015 року. Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Ліснецького І.В.,

за участі секретаря Піско Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в смт. Широке цивільну справу за позовом прокурор Широківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі "Криворізької міської клінічної лікарні №2 ДОР " до ОСОБА_1 , про стягнення коштів затрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину суд,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Широківського району діючи в інтересах держави в особі комунального закладу «Криворізької міської клінічної лікарні №2»ДОР» звернувся з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування коштів закладу охорони здоров'я, затрачених на стаціонарне лікування потерпілому від злочинного діяння, мотивуючи позовні вимоги тим, що 28.09.2014 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, керуючи власним технічно справним автомобілем «ЗАЗ-1102803» реєстраційний номер С 5672 ДІЇ, рухався по проїжджій частині авгодороги с.Шестірня - смт. Широке, з боку с. Шестірня в напрямку смт. Широке, зі швидкістю приблизно 50-60 км/год, в світлий час доби, по сухому асфальтобетонному покриттю, поза межам населеного пункту, поблизу смт. Широке Широківського району Дніпропетровської області, та не діяв таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя і здоров'я громадян, будучи неуважним до дорожньої обстановки та її змінам, виявивши велосипедиста ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який рухався в його смузі, попереду, в попутному напрямку із меншою швидкістю, не прийняв заходів до зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху обїзду перешкоди та продовжив рух, внаслідок чого, допустив наїзд па велосипедиста ОСОБА_2, чим грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3, 12.3, Правил дорожнього руху України.Внаслідок даної пригоди ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження і перебував на стаціонарному лікуванні в комунальному закладі «Криворізької міської клінічної лікарні №2»ДОР» 30 ліжко-днів, вартість лікування, виходячи з денної вартості лікування розміром 197, 90 грн., склала 5937 грн. 03.03.2015 року вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Проте зазначені вище витрати закладу охорони здоров'я ОСОБА_1 до цього часу в добровільному порядку не відшкодовані.

В судове засідання прокурор прокуратури Широківського району Дніпропетровської області ОСОБА_3, подав до суду заяву про розгляд справи письмовим провадженям, позов підтримує, та заперечує щодо заяви відповідача про зменшення суми розміру коштів затрачених на лікування потерпілого, так як це не передбачено законодавством а.с. .

Комунальний заклад «Криворізької міської клінічної лікарні №2»ДОР» м. Кривий Ріг в інтересах якого подано позов прокурором Широківського району Дніпропетровської області в судове засідання не зявилася до суду надійшла заява про розгляд справи в відсутність їх представника а.с.48.

Відповідач ОСОБА_1 К О. в судове засідання не з'явився, судом в порядку ст. 132 ЦПК України було направлено судове доручення Дзержинському районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про допит відповідача. Судове доручення виконана та надано заяву про розгляд справи в його відсутність та письмові пояснення в яких відповідач зазначив, що позов визнає частково так як під час ДТП 28.09.2014 року потерпілий ОСОБА_2 перебував в стані алкогольного спяніння (про що свідчить протокол допиту потерпілого та висновок експерта). Таким чином рухаючись по автомобільному шляху на велосипеді (в вищевказаному стані), він автоматично являвся причиною підвищеної небезпеки дорожнього руху. Просить пропорційно а.с. 39.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності .

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані по справі докази суд вважає, що позов необхідно задовольнити зі слідуючих підстав.

03.03.2015 року вироком Широківського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1( один) рік. На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки, якщо засуджений протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання ; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію. а.с. 4-7.

З довідки комунального закладу «Криворізької міської клінічної лікарні №2»ДОР» від 27.05.2015 року № 37 вбачається, що ОСОБА_2 з 28.09.2014 року по 28.10.2014 року перебував на стаціонарному лікуванні в комунального закладу «Криворізької міської клінічної лікарні №2»ДОР» 30 ліжко-днів, вартість лікування, виходячи з денної вартості лікування розміром 197,90 грн., склала 5937 грн.

Згідно з вимогами ч. 1 і 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі. Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання» передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонарного лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання. Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора.

Таким чином, суд вважає позов обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню, оскільки відповідач дійсно вчинив злочин внаслідок якого потерпілий ОСОБА_2 перебував на лікуванні у комунальному закладі «Криворізької міської клінічної лікарні №2»ДОР», що підтверджується матеріалами справи.

Щодо клопотання відповідача про зменшення суми розміру коштів затрачених на лікування потерпілого, відповідачем не обґрунтував, а саме випадок завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого, що передбачено ч.1 і 3 ст. 1206 ЦК України, й є вичерпним переліком.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 5937 грн. витрат затрачених комунальним закладом «Криворізької міської клінічної лікарні №2»ДОР» на лікування потерпілої від злочину.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 487, 20 грн. на користь держави в розмірі який діяв на момент винесення рішення.

Керуючись ст. 1206 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат»Достановою Кабінету Міністрів України №545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров»я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання»сума коштів ,яка підлягає відшкодуванню ,визначається закладом охорони здоров»я, ст. ст. 10, 11, 60,174, 215 ЦПК України суд ,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов прокурор Широківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі "Криворізької міської клінічної лікарні №2 ДОР " до ОСОБА_1 , про стягнення коштів затрачених на стаціонарне лікування потерпілого від злочину .

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України , зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь комунального закладу «Криворізької міської клінічної лікарні №2»ДОР» м. Кривий Ріг р/р 35426377047602 банк ГУДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 01986397 кошти затрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину в розмірі 5937 /п'ять тисяч дев'ятсот тридцять сім/ гривень.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України , зареєстрований та проживає ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь держави судовий збір в розмірі 487, 20 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення , можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення .

СУДДЯ І.В. ЛІСНЕЦЬКИЙ