Ухвала суду № 52427378, 29.09.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1669/15 Справа № 185/12178/13-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Капелюха В.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого-судді Капелюхи В.М.

суддів Кленцарь В.Б., Семопядного В.О.

за участю:

секретаря Лісіна С.В.

прокурора Грамма О.А.

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційними скаргами прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 року відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої,

засудженої за ч. 1 ст. 320 КК України із застосуваннямст. 69 КК Україниу вигляді штрафу в розмірі 70 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становить 1190 гривень, без призначення додаткового покарання; за ч. 2 ст. 320 КК України із застосуваннямст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 120 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становить 2 040 гривень, без призначення додаткового покарання.

На підставіст. 70 КК Україниза сукупністю вчинених злочинів, шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 190 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що на день ухвалення вироку становить 3 230 гривень, без призначення додаткового покарання.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, українки, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 , раніше не судимої,

засудженої за ч. 1 ст. 320 КК України із застосуваннямст. 69 КК Україниу вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становить 850 гривень без призначення додаткового покарання; за ч. 2 ст. 320 КК України із застосуваннямст. 69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становить 1 700 гривень, без призначення додаткового покарання.

На підставіст. 70 КК Україниза сукупністю вчинених злочинів шляхом повного складання призначених покарань остаточно призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що на день ухвалення вироку становить 2 550 гривень, без призначення додаткового покарання.

ОСОБА_4, 13 червня 1976 року, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, Білорусі, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, раніше не судимої,

засудженої за ч. 1 ст. 320 КК України із застосуваннямст. 69 КК Україниу вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день ухвалення вироку становить 850 гривень, без призначення додаткового покарання.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь держави 10 533 гривень 40 копійок в рахунок відшкодування процесуальних витрат.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнано винними та засуджено за вчинення злочинів за таких обставин.

05 липня 2007 року, ОСОБА_2, маючи досвід роботи медсестрою у відділеннях анестезіології і реанімації з 1986 року, отримавши у 2006 році повну вищу освіту за спеціальністю «Фармація» та кваліфікацію провізора і у 2007 році кваліфікацію спеціаліста з фаху «Загальна фармація», зареєструвалась як фізична особа-підприємець (свідоцтво про державну реєстрацію серії В02 №576521) та отримала ліцензію Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення на роздрібну торгівлю лікарськими засобами (ліцензія серії АВ № 388825 строком дії до 19 березня 2013 року).

ОСОБА_2, будучи завідуючою аптеки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, та її власницею, володіючи спеціальними знаннями у сфері медицини, в період часу з червня 2012 року по 15 листопада 2012 року у порушенні вимог ст. 16 Закону України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», не маючи ліцензії на право діяльності, повязаної з обігом прекурсорів, згідно таблиці № 4 списку № 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психоторопних речовин і прекурсорів», незаконно зберігала у приміщенні вищевказаної аптеки 61 блістер з пігулками медичного препарату «Риналекс», 608 пігулок якого містили прекурсор в особливо великих розмірах - псевдоефедрину гідрохлорид вагою 0,0365 кг.

15 листопада 2012 року, ОСОБА_3, працюючи за трудовим договором фармацевтом аптеки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, у період часу з 19 години 33 хвилини до 19 години 44 хвилини, за місцем своєї роботи, діючи умисно, без будь-яких документів (рецептів, тощо), реалізувала громадянам ОСОБА_8 Федерації, стосовно яких виділено матеріали в окреме провадження, прекурсор - псевдоефедрину гідрохлорид вагою 0,0365 кг, який містився у 608 пігулках, упакованих в 61 блістер медичного препарату «Риналекс», чим порушила п. 9 «Порядку відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів», визначених у п. 1.22 «Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення», затверджених наказом МОЗ України від 19 липня 2005 року за № 360, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 782/11062 та Постанову Кабінету Міністрів України № 1203 від 10 жовтня 2007 року.

У грудні 2012 року ОСОБА_2, при невстановлених слідством обставинах придбала 138 блістерів з 1380 пігулками медичного препарату «Ефіна», які містили прекурсор - псевдоефедрину гідрохлорид вагою 0,0828 кг, та доставила його в аптеку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, де у подальшому, у порушенні вимог ст. 16 Закону України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», не маючи ліцензії на право діяльності, повязаної з обігом прекурсорів, згідно таблиці № 4 списку № 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психоторопних речовин і прекурсорів», незаконно зберігала у приміщенні вищевказаної аптеки.

29 січня 2013 року, у період часу з 19.01.13 години до 19.02.56 години, ОСОБА_3, працюючи за трудовим договором фармацевтом аптеки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, по місцю своєї роботи, діючи умисно, без будь-яких документів (рецептів, тощо), реалізувала ОСОБА_9 - особі, залученій до проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, прекурсор у великих розмірах - псевдоефедрину гідрохлорид вагою 0,0024 кг, який містився у 40 пігулках, упакованих в 4 блістери медичного препарату «Ефіна»., чим порушила п. 9 «Порядку відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів», визначених у п.1.22 «Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення», затверджених наказом МОЗ України від 19 липня 2005 року за № 360, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 782/11062 та Постанову Кабінету Міністрів України № 1203 від 10 жовтня 2007 року.

01 лютого 2013 року, у період часу з 19.31.12 години до 19.34.15 години, ОСОБА_4, працюючи за трудовим договором фармацевтом аптеки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 по місцю своєї роботи в аптеці, реалізувала ОСОБА_9 прекурсор - псевдоефедрину гідрохлорид вагою 0,0033 кг, який містився у 55 пігулках, упакованих в 5 з половиною блістерів медичного препарату «Ефіна», чим порушила п. 9 «Порядку відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів», визначених у п. 1.22 «Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення», затверджених наказом МОЗ України від 19 липня 2005 року за № 360, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 782/11062 та Постанову Кабінету Міністрів України № 1203 від 10 жовтня 2007 року.

05 лютого 2013 року, у період часу з 16.17.35 години до 16.18.56 години, ОСОБА_2, працюючи завідуючою аптекою, розташованої розташованої за адресою: АДРЕСА_1, неподалік від своєї аптеки, на стоянці біля супермаркету «АТБ» по вул. Дніпровській м. Павлограда, в автомобілі, повторно, без будь-яких документів (рецептів, тощо), в порушення вимог п. 9 «Порядку відпуску лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів», визначених у п. 1.22 «Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення», затверджених наказом МОЗ України від 19 липня 2005 року за № 360, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 782/11062 та Постанови Кабінету Міністрів України № 1203 від 10 жовтня 2007 року, реалізувала ОСОБА_9 прекурсор - псевдоефедрину гідрохлорид вагою 0,0330 кг, який містився у 550 пігулках, упакованих в 55 блістерів медичного препарату «Ефіна», і який вона до цього зберігала в аптеці за адресою: Дніпропетровська область, м. Павлоград, АДРЕСА_2.

У той же день, ОСОБА_2, будучи завідуючою аптекою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, та її власницею, володіючи спеціальними знаннями у сфері медицини, повторно, у порушенні вимог ст. 16 Закону України «Про обіг наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», не маючи ліцензії на право діяльності, повязаної з обігом прекурсорів, згідно таблиці № 4 списку № 2 Постанови Кабінету Мністрів України № 770 від 06 травня 2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психоторопних речовин і прекурсорів», незаконно зберігала у приміщенні вищевказаної аптеки 735 пігулок прекурсоромісткого медичного препарату «Ефіна» у блістерах, які містили прекурсор в особливо великих розмірах - псевдоефедрину гідрохлорид вагою 0,0441 кг, які приховано зберігались у коробках від медпрепарату «Цитрамон-форте» і у коробці від стетоскопу виробництва фірми «Місгоlіfе», які були знайдені та вилучені під час обшуку приміщення аптеки.

В апеляційних скаргах:

-прокурор, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду відносно всіх засуджених, в частині призначення покарання скасувати, ухвалити новий вирок, згідно якого призначити покарання ОСОБА_2 за ч.1 ст.320 КК України -2 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в медичних закладах, повязані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоровя на 1 рік, за ч.2 ст.320 КК України 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в медичних закладах, повязані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоровя на 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання 3 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в медичних закладах, повязані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій в закладах охорони здоровя на 2 роки. Відповідно до ст.75 КК України, звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням, призначивши 2 роки іспитового строку, поклавши на неї обовязки згідно п.2,3,4 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично зявлятися для реєстрації в КВІ.

ОСОБА_3 за ч.1 ст.320 КК України -1 рік позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади фармацевта в медичних закладах, строком на 1 рік, за ч.2 ст.320 КК України -2 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади фармацевта в медичних закладах, строком на 2 роки. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання 2 роки позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади фармацевта в медичних закладах, строком на 2 роки. Відповідно до ст.75 КК України, звільнити її від відбування основного покарання з випробуванням, призначивши 1 рік іспитового строку, поклавши на неї обовязки згідно п.2,3,4 ст.76 КК України, а саме не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання, періодично зявлятися для реєстрації в КВІ.

ОСОБА_4 за ч.1 ст.320 КК України у виді штрафу у розмірі 1190 гривень, з позбавленням права обіймати посади фармацевта в медичних закладах, строком на 1 рік.

Вважає, що призначене обвинуваченим покарання, за своїм видом і розміром не відповідає особі обвинувачених та тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень.

Також суд не зазначив, які саме обставини є помякшуючими та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, що дають підстави для застосування ст.69 КК України, без призначення додаткової міри покарання.

-захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 просить вирок відносно останньої скасувати повністю, ухвалити новий вирок, яким виправдати ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.ч.1,2 ст.320 КК України. Вважає, що вирок підлягає скасуванню, у звязку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Зазначає, що крім показань ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які в судовому засіданні відмовилися від раніше даних показань, будь-які інші докази причетності ОСОБА_2 до факту збуту лікарського засобу «Риналекс» органом досудового розслідування та в судовому засіданні не здобуто. Більш того, органом досудового розслідування не виявлено та не вилучено самі лікарські засоби «Риналекс», які начебто збувала ОСОБА_2 ОСОБА_11 та ОСОБА_10 безпосередньо в аптеці. А належність вилучених засобів у ОСОБА_12 до «Риналексу» викликає дуже великі сумніви, адже вилучені пігулки при проведенні експертизи не були ідентифіковані, як лікарський засіб «Риналекс».

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції, адвоката ОСОБА_5, який просив задовольнити апеляцію адвоката ОСОБА_7 в інтересах засудженої ОСОБА_2, пояснення засудженої ОСОБА_2 яка підтримала доводи свого адвоката, засуджених ОСОБА_3 ОСОБА_4, які просили вирок суду залишити без змін, адвоката ОСОБА_6, яка просила вирок суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляцій, обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Вина засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в скоєних ними злочинах підтверджується крім їх показів, в яких вони частково визнали свою вину, поясненнями свідка під вигаданим прізвищем, ОСОБА_9, який підтвердив, що він три рази покупав таблетки у обвинувачених, два рази в аптеці, а один раз в автомобілі у ОСОБА_2, він брав участь у закупках, надавав згоду на закупку таблеток, показами свідка ОСОБА_13, який підтвердив, що він був присутній при затриманні громадянина ОСОБА_12 на державному кордоні, у якого було знайдено пакет з пігулками, на нього було складений протокол про порушення митних правил, то що це були пігулки «Риналекс» повідомив сам затриманий, протоколом огляду місця події від 16.11.2012 року, а саме території МАПП Гоптівка, Харківська область, 38 км. Автотраси «Харків Бєлгород», в ході якого у ОСОБА_12 був вилучений гумовий пакет наповнений таблетками «Риналекс» в кількості 500 пігулок, актом зважування від 16.11.2012р. відповідно до якого був зважений гумовий прозорий пакет з пігулками «Риналекс», вага якого склала 74,06 гр., протоколом огляду від 29.01.2013 року, відповідно до якого громадянин ОСОБА_9 видав 80 грн. та 4 упаковки пігулок запакованих в блістери заводським способом, з написом «Ефіна» які він придбав у провізора в аптеці ціною 720 грн., які йому були видані співробітникам СБУ, протоколом нагляду про результати аудіо- відеоконтролю за особою від 06.02.2013 року відповідно до якого встановлено, що громадянин під вигаданим імям ОСОБА_9, 05.02.2013 року перебуваючи в автомобілі «Деу ОСОБА_9 » на парковці біля магазину «АТБ» на перехресті вулиці Дніпровська та вулиці Комарова в м. Павлограді придбав у ОСОБА_2 55 блістерів з пігулками упакованих заводським способом, висновками експертів з яких вбачається, що надані на експертизу таблетки білого кольору містять прекурсор « псевдоефідріна гідрохлорід» обіг яких обмежений і відносно яких встановлені заходи контролю /а.с. 76-79, 109-114, 124-130 том 13/, поясненнями свідка ОСОБА_11, яка показала, що 16.12.2013 року, вона була затримана співробітниками СБУ, з 61 пластиною «Риналекса» без рецепта, які вона купила в аптеці, який у неї не просили, в той час коли вона купляла пігулки а аптеці, обвинувачених не було. Ці таблетки вона купила для брата, який страждав на хворобу верхніх дихальних шляхів, та іншими доказами по справі

Висновки суду щодо фактичних обставин скоєних злочинів, кваліфікації дії і вини обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4В у їх вчиненні є правильними і не оспорюються обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Щодо апеляції адвоката ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 в якій ставиться питання про виправдення останньої, то апеляційна інстанція не може погодитись з доводами які викладені в апеляційній скарзі, про необхідність виправдення ОСОБА_2 в звязку з тим, що органи досудового розслідування не надали доказів, які були б підтверджені в судовому засіданні про начеб - то збут лікарського засобу «Риналекс», а відповідно обвинувачення ОСОБА_2 в порушенні встановлених правил відпуску прекурсорів, яке мало місце 16.11.2012 р. підлягає закриттю на підставі ст. 284 ч. 1 п. 3 КПК України, так як не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.

Оцінивши зібрані по справі в їх сукупності докази, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2В.і правильно кваліфікував її дії за ч. 2 ст. 320 і ч. 1 ст. 320 КК України.

Органами досудового слідства і в суді першої інстанції, були досліджені всі обставини, які мають значення для обєктивного, повного і всебічного розгляду справи.

Суд першої інстанції прийняв всі можливі і законні заходи для виклику в судове засідання і допиту свідків, розглянув всі доводи та клопотання обвинуваченої ОСОБА_2.

Порушеннь вимог кримінально-процесуального законодавства, які б могли бути підставами для скасування вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Докази які були зібрані по справі є допустимими, достатніми та достовірними.

Судом були перевірені всі обставини справи, покази свідків, висновки експертиз та протоколи проведених слідчих дій, які визнані судом допустимими і достовірними, які узгоджуються між собою і з матеріалами справи, в тому числі ті питання, які зазначені в апеляції адвоката ОСОБА_7, відтак спростовують твердження адвоката щодо невинуватості його підзахисної у вчиненні злочинів.

Доводи в апеляційній скарзі захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту і однобічність досудового і судового слідства є безпідставними, і спростовуються вищевказаними доказами, яким суд дав належну оцінку у вироку суду, постановивши законний і обґрунтований вирок.

Не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні доводи адвоката про те, що законом не передбачено, що лікарські засоби, а саме «Риналекс» та «Єфіна» які містять прекурсори , відносяться до прекурсорів відповідно до законодавства, бо вони призначені для лікування захворювань верхніх дихальних шляхів, таких як алергічний риніт, вазомоторний риніт, та таке інше.

Як вбачається з постанови «Про затвердження порядку провадження діяльності повязаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, і прекурсорів та контролю за їх обігом» від 3 червня 2009 року № 589, а саме п. 2 цієї постанови, яка передбачає, що дія цього порядку поширюється на субєктів господарювання, які відповідно до ЗУ «Про наркотичні засоби психотропні речовини і прекурсори» які проводять діяльність повязану з обігом препаратів що містять наркотичні засоби, психотропні речовини» які включені до таблиць переліку, або прекурсори, включені до таблиці 4 переліку, в кількості, що не перевищують їх граничну допустиму кількість, визначену постановою КМ України від 10.10.2007 року, зареєстрованих в установленому порядку як готові лікарські засоби та діючі речовини що містять малу кількість наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів. Тому доводи апеляційної скарги адвоката в цій частині є надуманими і голослівними.

Суд призначаючи покарання засудженим врахував ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, особи винних та обставин, що помякшують та обтяжують покарання, призначивши покарання необхідне і достатнє для їх виправлення, з застосуванням ст. 69 КК України.

З вироку суду вбачається, що суд першої інстанції не знайшов обставин які б обтяжували покарання обвинувачених.

Призначаючи покарання обвинуваченим з застосуванням ст. 69 КК України суд вказав, що всі обвинувачені скоїли злочини які відносяться до середньої тяжкості, всі вони за місцем проживання характеризуються позитивно, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 мають на утриманні матерів пенсіонерів за віком, мати ОСОБА_2 крім того являється інвалідом 2 групи, обвинувачена ОСОБА_4 має на утриманні сина ОСОБА_14, який являється студентом, всі обвинувачені частково визнали себе винними, вперше вчинили злочини.

В звязку з чим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора який просить застосувати до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вимоги ст.ст. 75,76 КК України а також всім обвинуваченим призначити додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати посади фармацевта в медичних закладах.

Колегія суддів вважає, що призначене судом першої інстанції покарання обвинуваченим у виді штрафу за своїм видом і розміром відповідає особам обвинувачених, тяжкості вчинених ними кримінальних правопорушень і з урахуванням вищезазначених обставин, буде сприяти їх перевихованню, виправленню та попередження вчинення ними нових злочинів, без позбавлення права обіймати посади фармацевтів.

Суд першої інстанції призначив покарання обвинуваченим необхідне й достатнє для їх виправлення і перевиховання.

Порушень в ході досудового слідства або судовому засіданні вимог кримінально процесуального законодавства, які б були підставною для зміни вироку, або його скасування, перевіркою матеріалів справи не виявлено і вважає його законним і обґрунтованим.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_15 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.06.2015 року відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Судді