Рішення № 52422629, 09.10.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6831/13-ц

Провадження № 2/635/3120/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2015 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого суддi Бобко Т.В.

секретар судових засідань Прихненко Г.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в пгт. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, який в подальшому уточнив та в остаточній редакції просив визнати за ним право власності на житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «А1-1», тамбуром літ. «а» загальною площею 77,60 кв.м. житловою площею 51,50 кв.м. з ганком літ. «а1», господарськими будівлями та спорудами: сараями літ. «Б» літ. «Е», погребом літ. «бп», літньою кухнею літ. «Г», гаражами літ. «Д» літ. «Н», оглядовою ямою літ. «догл», навісами літ. «Ж» літ. «Л», душем літ. «З», вбиральнею літ. «І», колодязем літ. «К», вигрібними ямами літ. «Я», літ. «Я1», огорожами 1, 2, 3, 4, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 знаходився житловий будинок, який належав батьку позивача ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району 22 вересня 1969 року за реєстровим №2008. ІНФОРМАЦІЯ_1 останній помер, після його смерті залишилася спадщина у вигляді вищевказаного будинку, яку прийняли позивач по справі та його мати, дружина померлого, оскільки постійно проживали з останнім та були зареєстровані у спірному житловому будинку, однак належним чином свої спадкові права спадкоємці не оформили. В 1983 році матір'ю позивача ОСОБА_5 старий будинок за адресою АДРЕСА_1 був знесений, на його місці побудований новий житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. ІНФОРМАЦІЯ_2 мати позивача ОСОБА_5 померла, після її смерті залишилася спадщина у вигляді спірного будинку, яку фактично прийняв позивач, оскільки на день смерті матері постійно проживав у зазначеному будинку та був у ньому зареєстрованим, однак спадкові права оформити не має можливості через відсутність правовстановлюючого документа на псірний будинок.

Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, якою просить розглянути справу у його відсутність, задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, суду надана суду заява за підписом В.о. селищного голови В.О. Палагута, якою останній просить розглянути справу у відсутність представника Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області, у вирішенні справи покладається на розсуд суду.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, вважає позовну заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно довідки КП «Люботинське бюро технічної інвентаризації» №84в від 24 серпня 2015 року, житловий будинок АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований за ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Люботинською Держнотконторою 27 серпня 1960 року за реєстровим №3015 та свідоцтва про право на спадщину по заповіту, виданого Люботинською Держнотконторою 14 серпня 1969 року за реєстровим №1623.

22 вересня 1969 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_4 був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_4 купив будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1. Договір посвідчений нотаріусом Другої Харківського району державної нотаріальної контори Медведевою В.Д. за реєстровим №2008.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності вказаним Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди, на момент будівництва спірного будинку, регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами), які передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 набув право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, однак зареєструвати в БТІ спірне домоволодіння ОСОБА_4 не встиг, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18 лютого 1974 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1

В ході судового розгляду судом встановлено, що єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 були його дружина - ОСОБА_5 (свідоцтво про шлюбу серії НОМЕР_3 від 09 квітня 1954 року) та син - позивач по справі ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 22 липня 1966 року).

Згідно із ст..529 ЦК України у редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно із ст. 548 ЦК України, у редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, для набуття спадщини необхідно щоб спадкоємець її фактично прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як встановлено судом з матеріалів справи, зокрема з паспортних даних позивача щодо місця його реєстрації, постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03 вересня 2015 року та листа Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області №1257/01-16 від 18 вересня 2015 року, після смерті ОСОБА_4 фактично спадщину прийняли його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_3, оскільки на день смерті проживали та були зареєстровані у спірному будинку та повністю його утримували.

Судом встановлено та підтверджується довідкою КП «Люботинське бюро технічної інвентаризації» №84в від 24 серпня 2015 року, що в 1983 року будинок АДРЕСА_1 був знесений і ОСОБА_5 та ОСОБА_3 за власний рахунок, без розробки та погодження проекту, отримання дозволу на початок будівельних робіт, здачі об'єкту до експлуатації, зведений новий житловий будинок самовільно.

Однак зареєструвати в БТІ спірне домоволодіння ОСОБА_5 не встигла, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 21 квітня 1997 року.

При таких обставинах, суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3, як спадкоємцями першої черги спадкування за законом, була прийнята спадщина після смерті відповідно чоловіка та батька ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи викладене, суд вважає ОСОБА_5 та ОСОБА_3 такими, що набули право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в рівних частках.

Єдиним спадкоємцем першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 на момент відкриття спадщини, був її син. - позивач по справі ОСОБА_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 від 22 липня 1966 року).

Згідно із ст..529 ЦК України у редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Згідно із ст. 548 ЦК України, у редакції 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, для набуття спадщини необхідно щоб спадкоємець її фактично прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 549 ЦК України, у редакції закону 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_5 її син ОСОБА_3 фактично спадщину прийняв, оскільки на день смерті своєї матері по теперішній час постійно проживає в спірному будинку, утримує його в належному стані, таким чином фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, про що свідчить відомості в паспорті позивача щодо його місця реєстрації.

Крім того, згідно постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій державного нотаріуса Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області Радіонової Т.І. від 03 вересня 2015 року, після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, яка відкрилась за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_1, до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернувся ОСОБА_3, його заява зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №637, спадкову справу за ведемо за №272/2015. Заяв про прийняття спадщини або відмову від спадщини в шестимісячний строк до нотаріальної контори не надходило. Вищевказаною постановою позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 у зв'язку з відсутністю відомостей щодо реєстрації новозбудованого житлового будинку.

При таких обставинах, суд вважає встановленим той факт, що ОСОБА_3, як спадкоємцем першої черги спадкування за законом, була прийнята спадщина також після смерті матері ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Після закінчення будівництва позивачем було замовлено технічну інвентаризацію домоволодіння з новозбудованими будівлями в цілому. Згідно технічного паспорту КП «Харківське районне бюро технічної інвентаризації» на будинок АДРЕСА_1 станом на 04 серпня 2015 року, після здійснення самочинного будівництва, домоволодіння АДРЕСА_1 складається з наступного: житлового будинку літ. «А-1» з прибудовою літ. «А1-1», тамбуром літ. «а» загальною площею 77,60 кв.м. житловою площею 51,50 кв.м. з ганком літ. «а1», господарськими будівлями та спорудами: сараями літ. «Б» літ. «Е», погребом літ. «бп», літньою кухнею літ. «Г», гаражами літ. «Д» літ. «Н», оглядовою ямою літ. «догл», навісами літ. «Ж» літ. «Л», душем літ. «З», вбиральнею літ. «І», колодязем літ. «К», вигрібними ямами літ. «Я», літ. «Я1», огорожами 1, 2, 3, 4.

Згідно технічного висновку з оцінки стану будівельних конструкцій житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 ТОВ «Архітектурне бюро Харківського району» (кваліфікаційний сертифікат АЕ №002582) в результаті проведеного обстеження збудованого спірного житлового будинку встановлено, що несучі та огороджувальні конструкції зазначених об'єктів не мають дефектів, які свідчать про зниження несучої здатності, в результаті чого загальний стан будівельних конструкцій відноситься до ІІ категорії - задовільний. За результатами обстеження модна встановити, що технічний стан конструкцій обстеженого житлового будинку забезпечує надійну експлуатацію, безпеку для життя та здоров'я людей.

Відповідно до ст.. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Згідно ч. 3 ст. 376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На момент розгляду справи будівництво житлового будинку та надвірних споруд у межах належного домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 завершено.

Таким чином, судом встановлено, що самочинне будівництво проведено з дотриманням санітарно-технічних вимог і правил експлуатації, та не порушує права інших осіб.

У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

При таких обставинах, суд вважає можливим визнати право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 197, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) право власності на житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. «А1-1», тамбуром літ. «а» загальною площею 77,60 кв.м. житловою площею 51,50 кв.м. з ганком літ. «а1», господарськими будівлями та спорудами: сараями літ. «Б» літ. «Е», погребом літ. «бп», літньою кухнею літ. «Г», гаражами літ. «Д» літ. «Н», оглядовою ямою літ. «догл», навісами літ. «Ж» літ. «Л», душем літ. «З», вбиральнею літ. «І», колодязем літ. «К», вигрібними ямами літ. «Я», літ. «Я1», огорожами 1, 2, 3, 4, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: