Вирок № 52422442, 16.10.2015, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Справа № 644/4388/15-к

н/п 1-кп/644/334/15

ВИРОК

іменем України

16 жовтня 2015 року м.Харків

Орджонікідзевський районний суд м.Харкова в складі:

головуючого - судді Зябрової О.Г.,

суддів - Матвієвської Г.В., Шевченко С.В.,

за участю прокурора - Мирошник К.Ю.,

секретаря - Масло Т.М.,

захисника - адвоката Шевчик Л.А.,

представника потерпілої - адвоката Головінова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Харкові кримінальне провадження № 12014220530000524 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м.Харкова, громадянина України, українця, не працюючого,

інваліда 3 групи, не одруженого, освіта середня, раніше в силу ст.89 КК

України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України, -

в с т а н о в и в :

05 березня 2014 року приблизно в 23.00 годин ОСОБА_3, знаходячись біля будинку № 37 по вул.Фр.Крала в м.Харкові, діючи з умислом на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, підійшов до ОСОБА_4 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я, наніс один удар кулаком по голові ОСОБА_4, після чого заволодів її сумкою, в якій знаходився: мобільний телефон «NOKIA 1209» з сім-карткою мобільного оператора «Київстар», з залишком на рахунку 25 грн., згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 5551 від 08.07.2014р. вартістю 90 гривень, гаманець з грошима у сумі 95 гривень, пластикова проїздна картка «Приватбанку», пластикова картка «Ощадбанку», пенсійне посвідчення, косметика. Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 210 гривень.

Крім того, 18 травня 2014 року приблизно в 15 годин 10 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, прийшов до квартири своєї знайомої ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_5 запросила ОСОБА_3 до кухні своєї квартири, де останній запропонував придбати у нього пилосос, мобільний телефон або позичити йому гроші. Зазначені пропозиції ОСОБА_5 відхилила та вийшла до спальної кімнати своєї квартири, залишивши ОСОБА_3 на кухні квартири. Після відмови ОСОБА_5 у ОСОБА_3 виник умисел на розбійний напад на потерпілу та позбавлення життя з метою заволодіння її майном. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливим мотивом, ОСОБА_3 узяв на кухні кухонний ніж та пройшов до спальної кімнати квартири ОСОБА_5 з метою заволодіння її грошовими коштами та ювелірними прикрасами, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я, ОСОБА_3 кухонним ножем навмисно наніс ОСОБА_5 12 ударів в область верхніх та нижніх кінцівок, вимагаючи при цьому передати йому гроші, тим самим спричинив їй колоті-різані тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. Внаслідок застосованого насильства, ОСОБА_5 зняла з себе та передала ОСОБА_3 дві золоті обручки, а ОСОБА_3 зірвав з її шиї два золотих ланцюжка з золотим кулоном. У цей час потерпіла ОСОБА_5 вирвалась від ОСОБА_3 і побігла до дверей квартири, проте, ОСОБА_3 наздогнав її та за волосся затягнув назад у спальну кімнату, де наніс їй два удари ножем у спину, чим спричинив легкі тілесні ушкодження, та, з метою заподіяння смерті потерпілої, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, наніс ОСОБА_5 один удар ножем в область грудної клітини, чим спричинив їй тяжке тілесне ушкодження, продовжуючи при цьому вимагати гроші. Потерпіла ОСОБА_5 просила ОСОБА_3 її не вбивати, але останній повідомив їй, що не може залишити її в живих, оскільки вона може повідомити про злочин у міліцію. Продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 погрожуючи потерпілій позбавленням життя, дізнався від неї код від сейфа, який знаходився у квартирі, та відчинивши його заволодів грошима у сумі 17000 гривень, що зберігались у сейфі. ОСОБА_5, скориставшись тим, що ОСОБА_3 відкрив сейф, та почав рахувати гроші, які знаходилися в сейфі, припинивши наносити їй тілесні ушкодження, вибігла з квартири у під'їзд зазначеного вище будинку та покликала на допомогу сусідів, які викликали їй бригаду швидкої медичної допомоги, ОСОБА_3 намагався наздогнати потерпілу та затягти до квартири, однак не встиг цього зробити, тим самим його умисел на заподіяння смерті ОСОБА_5 не було доведено до кінця,з причин, які від нього не залежали.

Почувши, що ОСОБА_5 вибігла з квартири та кличе на допомогу, ОСОБА_3 залишив місце скоєння злочину, заволодівши наступним належним потерпілій ОСОБА_5 майном: золотим ланцюжком 585 проби вагою 3 грама вартістю 1249 грн.50 коп.; золотим ланцюжком 585 проби вагою 2 грама вартістю 833 грн.; золотим кулоном 585 проби вагою 3 грама вартістю 700 грн.; золотою обручкою 585 проби вагою 2 грама вартістю 882 грн.; золотою обручкою 585 проби вагою 2 грама вартістю 768 грн.; грошовими коштами у сумі 17000 грн., а всього заволодів майном та грошима на загальну суму 21432 грн. 50 коп., якими у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину за обвинуваченням за ч.2 ст.186 КК України щодо відкритого заволодіння майном та грошима ОСОБА_4 визнав повністю, про обставини скоєння даного злочину пояснив так, як це викладено у даному вироку. Приймаючи до уваги, що обвинуваченийОСОБА_3 вину свою за епізодом з потерпілою ОСОБА_4 визнав повністю, у відповідності до ч. 3 ст.349 КПК України суд прийшов до висновку про недоцільність дослідження доказів у повному обсязі щодо обставин даного злочину за ч.2 ст.186 КК України, оскільки фактичні обставини вчиненого злочину ніким не оспорюються.

Що стосується звинувачення ОСОБА_3у розбійному нападі та замаху на вбивство 18.05.2014 року ОСОБА_5, то за даною частиною обвинувачення ОСОБА_3 свою вину визнав частково та пояснив, що 18 травня 2014р. він перебуваючиу стані наркотичного сп»яніння, після того, як ОСОБА_5 відмовилася купити у нього пилосос та телефон, він взяв у неї на кухні ніж з метою залякати потерпілу і пішов в кімнату до неї, де почав вимагати спочатку, погрожуючи ножем, ювелірні прикраси. ОСОБА_5 зняла золоті ланцюжки з шиї та золоті обручки та віддала йому. Тоді він пригадав про сейф, в якому повинні були знаходитись гроші і став вимагати, щоб вона сказала йому код від сейфу, при цьому погрожував порізати її ножем. Вона почала намагатись вибити у нього ніж, в наслідок їх боротьби він не умисно наніс їй декілька порізів ножем на руках та ногах. Оскільки було багато крові, то вони падали на підлогу і при цьому він також не навмисно міг завдати потерпілій ножеві поранення у спину та груди. Потім потерпіла сказала код від сейфу і він хотів відкривати сейф, але в цей час ОСОБА_5 вибігла в коридор, він наздогнав її і затяг у кімнату, після цього він відбросив ніж на диван і дістав з сейфа гроші, та пішов після цього з квартири. Коли він виходив, ОСОБА_5 стояла на сходах поблизу квартири і кликала на допомогу.

Проте, вина ОСОБА_3 в межах обвинувачення, визнаного судом доведеним, підтверджується наступними доказами:

-показаннями потерпілої ОСОБА_5, яка пояснила суду, що 18 травня 2014р. до неї додому прийшов її знайомий сусід по будинку ОСОБА_3, який запропонував їй купити у нього пилосос або телефон, коли вона відмовилась, він пішов до себе додому, а потім знову повернувся та став просити позичити йому гроші. Вона знову відмовилась і пішла до кімнати перевдягатись. ОСОБА_3 прийшов за нею у кімнату, в руках у нього був ніж, який раніше лежав у неї на кухні і погрожуючи їй цим ножем став вимагати у неї ювелірні прикраси та гроші. При цьому він наносив їй удари ножем по руках та ногах. Вона просила його не вбивати її, але він відповів, що не може залишити її в живих, оскільки вона «здасть його міліції». Потім ОСОБА_3 зірвав у неї з шиї золоті ланцюжки і обручки вона знала з рук сама та віддала йому, золоті вироби ОСОБА_3 поклав собі у карман і продовжив вимагати у неї гроші. Вона вирвалась та намагалась втекти, але ОСОБА_3 наздогнав її у коридорі і затяг назад у кімнату і завдав два удари ножем у спину та один удар у груди. Оскільки на підлозі було багато крові, вона послизнулась та впала. ОСОБА_3 стояв над нею з ножем та вимагав віддати гроші. Тоді вона сказала йому, що гроші у тумбочці біля ліжка. ОСОБА_3 дістав з тумбочки гроші, там лежалі грошові кошти у сумі 4000 гривень, які їй позичила сусідка і помітив там на нижній полиці сейф, та почав вимагати, щоб вона сказала код від сейфу. Коли вона сказала код, ОСОБА_3 відкинув ніж на ліжко, відкрив сейф та став перераховувати гроші, там лежали грошові кошти у сумі 13000 гривень. В цей час вона скориставшись тим, що він відволікся і знаходиться з іншої сторони ліжка, змогла виповзти у коридор та вибігти з квартири. На сходах вона розбила скло у вікні та почала голосно кликати на допомогу. Почали виходити сусіди, в цей час ОСОБА_3 пробіг повз неї та втік;

-показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила суду, що коли вона прийшла додому, то побачила біля квартири, у коридорі та кімнаті багато слідів крові. Сусіди сказали їй, що її матір повезли до лікарні, бо її порізав сусід ОСОБА_3 Коли вона пройшла до кімнати, то побачила відкритий пустий сейф та на ліжку, ближче до сейфу, лежав кухонний ніж;

- протоколом огляду місця події від 18.05.2014 року та фото таблицями до нього, в ході під час огляду квартиру ОСОБА_5, було виявлено та вилучено речі зі слідами крові та кухонний ніж з і слідами бурого кольору, який лежав біля шкатулки справа на ліжку (т.1 а.с.176-200);

- протоколом слідчого експерименту від 20.05.2014 року за участю ОСОБА_3, в ході якого він показав місце, де він заховав золоті вироби, якими він заволодів в ході розбійного нападу на ОСОБА_5 Ці вироби даним протоколом були вилучені в зазначеному ОСОБА_3 місці (т.1 а.с.201-209);

- протоколом слідчого експерименту від 30.05.2014 року за участю ОСОБА_3, в ході якого він пояснив, що не пам»ятає та не може показати, як саме він наносив удари потерпілій, проте, показав, що пам»ятає, як забрав гроші з сейфа у сумі 13000 гривень та на його вимогу ОСОБА_5 зірвала з себе та віддала йому два золотих ланцюжка та дві золоті обручки. В той час, як він брав гроші з сейфа, потерпіла пробігла до вхідної двері та стала кликати на допомогу, після чого він вибіг з квартири та втік. (т.1 а.с.210-213);

-протоколами пред'явлення речей для впізнання від 08.07.2014 року, в ході яких ОСОБА_5 упізнала ніж, яким ОСОБА_3 спричинив їй тілесні ушкодження, а також золоті вироби, які забрав у неї ОСОБА_3 (т.1 а.с.214-228);

-висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_5 №1193-С/14 і висновком судово-медичної експертизи №1448-С/14, відповідно до яких, потерпілій ОСОБА_5 протиправними діями ОСОБА_3 були спричинені наступні тілесні ушкодження: одне колото - різане поранення правої половини грудної клітини, розташоване в ділянці правої молочної залози, яке проникає в грудну порожнину та ускладнилось в свої течії розвитком гемопневмотораксу, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя; два колото - різаних поранення грудної клітини, розташовані по задній поверхні груді, які не проникають в грудну порожнину, 12 колото-різаних ран, які розташовані на руках та ногах, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше 3-х тижнів. Не виключається, що вказані тілесні ушкодження могли бути спричинені клинком ножа, визнаного речовим доказом. Після отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_5 могла деякий час самостійно пересуватись (т.1 а.с.230-235);

- висновком судово-медичної експертизи ножа № 653-Ц/2014, відповідно до якого на ножі, вилученому в ході огляду місця події, виявлена кров людини, яка могла статися від ОСОБА_5 (т.1 а.с.236-241);

-висновками судово-медичних експертиз змивів з місця події, мобільного телефону, окулярів, капців жіночих, босоніжок жіночих, рушника, фотоальбому, записної книжки, відповідно до якого на вказаних речах виявлена кров людини, яка могла статися від ОСОБА_5 (т.1 а.с.242-244, т.2 а.с.1-21);

- висновком судово-товарознавчої експертизи, якою підтверджується вартість ювелірних виробів, якими заволодів ОСОБА_3 при розбійному нападі (т.2 а.с.2-27).

Таким чином, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 під час судового слідства була доведена повністю і його дії слід кваліфікувати:

-за фактом викрадення майна у потерпілої ОСОБА_4 - за ч. 2 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров»я потерпілого;

-за фактом замаху на вбивство ОСОБА_5 - за ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України - замах на умисне вбивство, тобто замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів;

-за фактом нападу на ОСОБА_5 з меою заволодіння майном - з ч.4 ст.187 КК України - розбій, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Що стосується доводів сторони захисту щодо кваліфікації дій ОСОБА_3 за епізодом від 18 травня 2014 року лише за ч.4 ст.187 КК України, та необхідністю виправдати його за обвинуваченням по даному епізоду у замаху на вбивство ОСОБА_5, так як, обвинувачений не мав наміру на вбивство потерпілої, а лише хотів заволодіти її майном, для чого наносив їй ножові поранення, що підтверджується тим, що останній після того, як заволодів грошима ОСОБА_5 і мав реальну можливість позбавити її життя, не став цього робити і втік з місця злочину, що свідчить про відсутність у нього наміру на вбивство.

Проте, суд не погоджується з даними доводами, оскільки дії ОСОБА_3 після відкриття сейфу не свідчать про намір припинити протиправні дії, так як останній знайшовши у сейфі гроші, не схопив їх, та залишивши потерпілу в квартирі, зник з місця події, а почав перераховувати їх. Таким чином, як вбачається з показів ОСОБА_5, вона скориставшись тим, що ОСОБА_3 почав перераховувати гроші вибігла з квартири та позвала сусідив на допомогу. У зв»язку з чим ОСОБА_3 був позбавлений можливості довести свій умисел на умисне вбивство ОСОБА_5 до кінця і зник з місця скоєння злочину. Крім того, про умисел ОСОБА_3 на позбавлення життя ОСОБА_5 свідчить також, як і обране ним знаряддя злочину, так і кількість та спрямованість нанесених ним потерпілій ножових ударів, інтенсивність та тривалість його дій, а також його висловлювання про неможливість залишити потерпілу живою, про що свідчила потерпіла в судовому засіданні.

Показання ОСОБА_3 щодо того, що він заволодів грошима в сумі приблизно 13000 грн., а не 17000 грн., суд вважає такими, що не відповідають дійсності, оскільки, як пояснила потерпіла гроші у сумі 13000 гривень знаходились безпосередньо у сейфі, а гроші у сумі 4000 гривень знаходились на полиці у тумбочці і їх ОСОБА_3 узяв спочатку, до того, як побачив сейф. Крім того, під час слідчого експерименту з його участю ОСОБА_3 пояснював, що він перебував під час скоєння злочину у стані наркотичного сп»яніння, тому не пам»ятає, як та куди він наносив удари потерпілій і взагалі погано пам»ятає події, які відбувались.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він є інвалідом 3 групи загального захворювання, не працює, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, відповідно до акту судово-психіатричного експерта № 535 ОСОБА_3 на даний час ознак психозу та недоумкуватості не виявляє, виявлено синдром залежності від опіоідів та психостимуляторів. Може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час скоєння злочину знаходився поза будь-яким хворобливим станом психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових мір медичного характеру не потребує. Раніше ОСОБА_3 в силу ст.89 КК України не судимий, за місцем мешкання характеризується задовільно, не одружений.

Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3, суд вважає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення ним злочину у стані наркотичного сп»яніння.

При призначені виду та міри покарання ОСОБА_3, суд враховує характер, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки скоєного, конкретні обставини справи, пом»якшуючі та обтяжуючі обставини, дані про особу обвинуваченого, думку потерпілої ОСОБА_5, і вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливо без ізоляції його від суспільства і до нього доцільно застосувати покарання у вигляді позбавлення волі.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т.Зайцева» про стягнення з обвинуваченого коштів, витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_5 у розмірі 15557 гривень 93 коп., суд вважає за необхідне задовольнити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення з обвинуваченого на її користь матеріальної шкоди у розмірі 22000 гривень, моральної шкоди у розмірі 1052352 гривень та втрачений заробіток внаслідок втрати загальної працездатності в розмірі чотирнадцяти мінімальних заробітних плат в сумі 17052 гривні, підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 в ході розбійного нападу заволодів грошима ОСОБА_5 на суму 17000 грн. і вказані кошти їй не повернув, ці кошти суд стягує з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 Витрати на лікування ОСОБА_5 в розмірі 5000 грн. не підтверджені відповідними документами, тому в цій частині суд вважає за можливе відмовити у задоволенні позову. Цивільний позов про стягнення втраченого заробітку в розмірі 17052 грн. визнається ОСОБА_3, а тому суд стягує вказану суму з нього на користь потерпілої. Що стосується стягнення моральної шкоди у розмірі 1052352 грн., суд вважає за необхідне задовольнити в даній частині позовні вимоги частково, оскільки факт спричинення потерпілій ОСОБА_5 внаслідок злочину, скоєного обвинуваченим, моральної шкоди не оспорюється самим ОСОБА_3 та його захисником та підтверджується висновком судової психологічної експертизи (т.1 а.с.158-171), проте, виходячи з принципів розумності та виваженості, враховуючи при цьому також стан здоров»я обвинуваченого та його матеріальне становище, суд приходить до висновку про можливість стягнути моральну шкоду у розмірі 100000 гривень.

Питання щодо речових доказів суд визначає з урахуванням положень ст.100 КПК України.

Судові витрати по справі суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у скоєні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.187, ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 Кримінального кодексу України і призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.186 КК України - 4 роки позбавлення волі;

- за ч.4 ст.187 КК України - 10 років позбавлення волі із конфіскацією всього його майна;

- за ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115 КК України - 12 років позбавлення волі із конфіскацією всього його майна.

В силу ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі із конфіскацією всього його майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 20.05.2014 року, тобто з дати фактичного затримання, зарахувавши йому у строк відбування покарання час утримання його під вартою в СІЗО.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу залишити раніше обраний - тримання під вартою в СІЗО № 27 Держдепартаменту України з питань виконання покарань у Харківській області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т.Зайцева» кошти, витрачених на лікування потерпілої ОСОБА_5, у розмірі 15557 гривень 93 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду у розмірі 17000 гривень, моральну шкоду у розмірі 100000 гривень та втрачений заробіток в сумі 17052 гривні.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судові витрати на проведення судово-дактилоскопічних експертиз НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області в розмірі 1523 грн. 34 коп. та судові витрати на проведення судово-товарознавчих експертиз ХНДІСЕ ім.проф.Бокаріуса в розмірі 541 грн.20 коп.

Речові докази по справі: золоті вироби та мобільний телефон «Самсунг», які знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_5, після набрання вироком законної сили - залишити за належністю потерпілої; змиви крові, марлеву пов'язку, кухонний ніж, що знаходяться в камері речових доказів - знищити; записну книжку, рушник махровий, фотоальбом, окуляри, тапки та жіночій одяг, що знаходяться також в камері речових доказів, - повернути ОСОБА_5, а в разі її відмови їх отримати, - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий:

Судді:

16.10.2015