Вирок № 52421961, 16.10.2015, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/4248/15-к

Номер провадження 1-кп/629/381/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2015 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Дегтярчук М.О., за участю секретаря - Беззубенко Н.В., за участю прокурора Гребенюка В.Є.,потерпілого ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, не військовозобов»язаного, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89КК України не судимий

за обвинуваченням у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Обвинувачений ОСОБА_2 на початку липня 2015 року,точної дати в ході досудового розслідування не встановлено,близько 04 год.00хв., маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна,знаходячись біля території домоволодіння,який належить ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2,заздалегідь знаючи,що останнього немає вдома,впевнившись,що за його діями ніхто не спостерігає, при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, через не зачинену хвіртку, проник на територію вказаного домоволодіння. Далі ОСОБА_2, знаходячись біля будинку,відігнув руками цвяхи на дерев»яній рамі вікна та зняв скло, після чого заліз всередину будинку, де з корисливого мотиву, з метою наживи, таємно викрав з кімнати алюмінієвий бідон об»ємом 18 літрів, вартістю 165грн.33коп; алюмінієвий бідон об»ємом 40 літрів, вартістю 243грн.47 коп.

Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 408грн.80 коп.

Крім цього, 12.08.2015 року,близько 17 год.00хв. ОСОБА_2, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна,знаходячись біля території домоволодіння, яке належить ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_3,заздалегідь знаючи,що в даному будинку ніхто не проживає,впевнившись,що за його діями ніхто не спостерігає,при цьому усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння,передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання,через не зачинену хвіртку,проник на територію вказаного домоволодіння. Далі ОСОБА_2,знаходячись біля будинку,відірвав руками фрагмент фанери, який був прикріплений до віконної рами,замість скла, заліз всередину будинку, де з корисливого мотиву, з метою наживи, повторно, таємно викрав з цегляної печі чавунну плиту, вартістю 298грн.90 коп.

Після чого з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на свій власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Обвинувачений ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив у судовому засіданні, що дійсно скоїв інкриміновані йому злочини при зазначених обставинах. У скоєнні злочинів щиро розкаявся. Крім того, зазначив,що викрадену плитку повернув повернув потерпілому ОСОБА_3.

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання не з»явився, надав заяву, в якій прохав справу розглядати за його відсутності, матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого не має.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив,що претензій до обвинуваченого не має. Крім того, надав заяву про те,що ОСОБА_2 почав виплату матеріального та морального відшкодування за вчинений злочин.

Враховуючи показання обвинуваченого, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодом в липні 2015 року, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло ОСОБА_1; за епізодом від 12.08.2015 року, тобто, таємне викрадення чужого майна(крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло ОСОБА_4

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч.3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_2 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він в силу ст.89КК України не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується задовільно, не працює .

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, ОСОБА_2,суд визнає вчинення злочину,щодо особи похилого віку.

З урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, сукупності усіх обставин, що їх характеризують,обставин,що пом»якшують та обтяжують покарання, даних про особу обвинуваченого,обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого,суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання в межах санкції ч.3 ст.185 КК України і приходить до висновку про те,що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства,із застосуванням ст.75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покладанням обов»язків,які сприятимуть його виправленню,оскільки саме таке покарання, на думку суду,є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ст. ст. 69, 69-1 КК України у суду відсутні.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 в ході досудового розслідування не обирався.

Судові витрати за проведення товарознавчої експертизи № 3976 від 22.09.2015 року в сумі 368,28грн. суд покладає на обвинуваченого.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_2 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 4(чотирьох) років позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3(три) роки не скоїть новий злочин та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки :

-не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судові витрати в сумі 368,28грн. за проведення судово-товарознавчої експертизи № 3976 від 22.09.2015 року ( код доходів 24060300,р/р 31419544700005, код банк 37999680,МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова).

Речовий доказ: чавунну плиту вважати повернутим законному власнику ОСОБА_3

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя М.О.Дегтярчук