Ухвала суду № 52420595, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/65974/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014

у справі № 2а-3066/09/1370

за позовом Публічного акціонерного товариства "Львівський хлібокомбінат"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

третя особа - Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 скасовано постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.09.2012 та прийнято нову, якою позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 19.09.2008 № 442301/0/16964, від 01.12.2008 № 442301/1/21284, від 12.02.2009 № 442301/2/2227 та від 28.04.2009 № 442301/3/6994.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Оскільки, відмова в задоволенні позовних вимог по справі не оскаржується, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлення № 1046/23-2 від 21.07.2008, № 1057/23-2 від 18.08.2008 та згідно наказу № 184 від 15.08.2008 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів, було проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Львівський хлібокомбінат", за наслідками якої складено акт від 08.09.2008.

19.09.2008, на підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення № 452301/0/16965 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 664 557,00 грн. (443 038,00 грн. - за основним платежем та 221 519,00 грн. - штрафні санкції); № 442301/0/16964 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 165 989,20 грн. (137 725,00 грн. - основний платіж, 28 264,20 грн. - штрафні санкції).

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, за результатами чого прийняті податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

Одночасно, із рішеннями про розгляд скарг позивача, податковим органом було прийнято нові податкові повідомлення-рішення: № 452301/1/21283 і № 442301/1/21284 від 01.12.2008, № 452301/2/2226 і № 442301/2/2227 від 12.02.2009, № 452301/3/6995 і № 442301/3/6994 від 28.04.2009.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку, погоджується з висновками суду про відсутність підстав для нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток, враховуючи наступне.

Згідно підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку".

З матеріалів справи вбачається, що позивач 27.12.2007 уклав з ВАТ "Електронбанк" кредитний договір № КР 28361 на суму 15 000 000,00 грн.

Отримані кошти позивач перерахував платіжним дорученням № 02036259 від 27.12.2007 ВАТ "Концерн Хлібпром" на виконання договору комісії № 1/1-3-191207/275 від 19.12.2007, за яким ВАТ "Концерн Хлібпром" - комісіонер зобов'язувався придбати для ВАТ "Львівський хлібокомбінат" пшеницю в кількості 12 тис. тонн за ціною 1300,00 грн. з ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, роблячи висновок про заниження позивачем податку на прибуток, податковий орган виходив з того, що ВАТ "Львівський хлібокомбінат" врахував при визначенні валових витрат за 4 квартал 2007 року та 1 квартал 2008 року сплачені ВАТ "Електронбанк" відсотки за користування кредитом, який фактично не використовувався у господарській діяльності підприємства, спрямованій на досягнення економічного результату.

Разом із тим, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, дані про те, що позивач відніс до валових витрат підприємства 550 898,34 грн., зазначені лише в акті перевірки № 97/23-2/22365920 від 08.09.2008.

Матеріали справи містять перелік первинних документів, витрати за яким відображені в рядку 4.13 Декларації з податку на прибуток підприємства за 4 квартал 2007 року та за 1 квартал 2008 року, серед яких відсутні документи, які підтверджують сплату відсотків банку за кредитним договором.

Судово-економічною експертизою проведено дослідження документів щодо розміру валових витрат, які підлягали відображенню в рядку 4.13 Декларації без урахування нарахованих і сплачених відсотків за кредитною угодою від 27.12.2007 та порівняння їх з розміром валових витрат, визначених платником податків. Висновками зазначеної експертизи встановлено, що розмір документально підтверджених витрат без урахування сум нарахованих та сплачених відсотків за кредитною угодою, перевищує розмір витрат, відображених за даними Декларацій: за 4 квартал 2007 року - на 359 174,00 грн., за 1 квартал 2008 року - на 147 422,00 грн.

Таким чином, як вірно зазначено судом апеляційної інстанції, висновки податкового органу щодо віднесення позивачем до валових витрат 4 кварталу 2007 року 28 767,20 грн. та 1 кварталу 2008 року 522 131,14 грн. сум нарахованих та сплачених відсотків за кредитною угодою від 27.12.2007, документально не підтверджені.

Зазначене, також, підтверджується наявними в матеріалах справи довідками ВАТ "Львівський хлібокомбінат" про склад валових витрат, віднесених у рядок 04.13 Декларації з податку на прибуток за 4 квартал 2007 року та 1 квартал 2008 року.

Крім того, слід зазначити, що в самому спірному акті перевірки відсутній будь-який розрахунок валових витрат, з якого можна було б зробити висновок про віднесення до них сплачених позивачем відсотків за кредитом.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом апеляційної інстанції.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність у податкового органу підстав для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень від 19.09.2008 № 442301/0/16964, від 01.12.2008 № 442301/1/21284, від 12.02.2009 № 442301/2/2227 та від 28.04.2009 № 442301/3/6994.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального головного управління Міндоходів - відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль