Ухвала суду № 52420544, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/60694/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

за участю секретаря - Калініна О.С.,

та представників сторін:

від позивача - Костенко О.А.,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014

у справі № 802/2611/14-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД Промагроторг»

до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2014 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 скасовано постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15.09.2014 та прийнято нову постанову, якою позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.05.2014 № 0004012201.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТД Промагроторг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 21.02.2014 № 390/2201/30453766, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог: п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 1281589,00 грн., в тому числі: за 2 квартал 2011 року - 182 227,00 грн.; за 3 квартал 2011 року - 229 542,00 грн.; за 4 квартал 2011 року - 319 791,00 грн.; за 1 квартал 2012 року - 137 998,00 грн.; за 2 квартал 2012 року - 55 448,00 грн.; за 3 квартал 2012 року - 184 887,00 грн.; за 4 квартал 2012 року - 171 696,00 грн.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, 13.03.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002372201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1281589,00 грн. та застосовано штрафні санкцію в сумі 137508,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, Головне управління Міндоходів України у Вінницькій області рішенням № 6507/10/02-32-10-02-11 від 25.04.2014 скасувало оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1 грн., а в іншій частині податкове повідомлення-рішення залишило без змін. За результатами розгляду первинної скарги було прийняте спірне податкове повідомлення-рішення №0004012201 від 05.05.2014, яким ТОВ «ТД Промагроторг» збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1281589,00 грн. за основним платежем та 137507,00 грн. за штрафними санкціями.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що реальність господарських операцій позивача з реалізації шин фізичним особам має сумнівний характер, а протилежного представник позивача в судовому засіданні не довів.

Однак, колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про задоволення позову, враховуючи наступне.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Матеріали справи свідчать, що позивач здійснював продаж шин фізичним особам, письмові договори на купівлю даних товарів не укладались. На підтвердження факту реалізації товарів (шин) позивач надав накладні, фіскальні касові чеки та Z-звіти, які згідно із п.7 ч.1 ст.1 Закону України "Про захист споживачів" та ст.2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є первинними розрахунковими документами, що підтверджують вчинення усного правочину.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугував висновок податкового органу про неможливість документального підтвердження господарських операцій ТОВ «ТД Промагроторг» із реалізації шин фізичним особам. Виходячи з цього, відповідач збільшив суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств, шляхом зменшення загальної суми витрат звітного періоду, на суму витрат на придбання товарів (шин) подальша реалізація яких, на думку відповідача, не підтверджується належними документами.

Таким чином, як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач, фактично підтверджує понесені позивачем витрати на купівлю шин, водночас, збільшуючи суму грошового зобов'язання позивача з податку на прибуток приватних підприємств, з огляду на непідтвердження позивачем факту реалізації даних шин іншим особам.

За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно скасовано податкове повідомлення-рішення від 05.05.2014 №0004012201.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 11.11.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис)О.А. МоторнийСудді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль