Ухвала суду № 52420458, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/16891/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р.

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 р.

у справі № 804/2172/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОКЛІНЕР»

до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОКЛІНЕР» (далі - позивач, ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР») звернулось до суду з позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, Лівобережна ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000392204 від 23.01.2014 року та № 0000402204 від 23.01.2014 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Лівобережна ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР», посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Лівобережною ОДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» за листопад 2013 року, за результатами якої складено акт № 2024/2204/37071009 від 27.12.2013 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.200.1., п. 200.2., п. 200.3., п. 200.4 Податкового кодексу України, до зменшення підлягає залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, по податковій декларації з ПДВ за листопад 2013 року по ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» у розмірі 623514,00 грн., та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, на 6328,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000392204 від 23.01.2014 року та № 0000402204 від 23.01.2014 року.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 липня 2010 року між ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» та ТОВ «Ліго-Сервіс» був укладений договір купівлі-продажу №050710/Д-1, відповідно якого ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» були придбані три дорожні пилососи загальною вартістю 3 909 000,00 грн., в тому числі ПДВ 651 500,00 грн. Машини були отримані позивачем 21 липня 2010 року та 20 серпня 2010 року згідно актів прийому-передачі до договору № 050710/Д-1. Оплата ТОВ «Дніпроклінер» у сумі 3 909 000,00 грн. на користь ТОВ «Ліго-Сервіс» була здійснена в повному обсязі, що підтверджено платіжним дорученням № 31 від 05 липня 2010 року.

05 липня 2010 року ТОВ «Ліго-Сервіс» була виписана податкова накладна №37 від 05 липня 2010 року на суму 3 909 000,00 грн.

05 липня 2011 року ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» придбало додаткове устаткування до дорожніх пилососів, а саме поливомиюча МДК-1А, та на підставі виставленого рахунку СФ-0000095 від 04 липня 2011 року сплатило на користь ТОВ «ЛІГО-СЕРВІС» 239 120, 00 грн., в тому числі ПДВ 39 853,33 грн..

05 липня 2011 року ТОВ «ЛІГО-СЕРВІС» була виписана податкова накладна №2 від 05 липня 2011року на суму 39 853,33 грн.

У відповідності до п. 200.3 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг. Залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 4.6.7 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №41 від 25 січня 2011 року, визначено порядок заповнення рядку 21.3 декларації по податку на додану вартість в разі збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Платник податку, який не мав права на бюджетне відшкодування через відсутність оподатковуваних поставок, має право в рядку 24 податкової декларації з ПДВ відображати залишок від'ємного значення податку, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та з дати виникнення якого минуло 1095 днів, до повного його погашення.

Судами встановлено, що позивачем був заповнений рядок 24 цієї декларації.

З огляду на те, що ТОВ «ДНІПРОКЛІНЕР» не подавало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, а нормами ПК України жодних обмежень щодо врахування від'ємного значення протягом конкретних періодів не встановлено, суди дійшли правильного висновку, що позивачем правомірно відображено залишок від'ємного значення в рядку 24 податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року.

У відповідності до п. 200.7 ст. 200 ПК України визначається, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Відповідно до п. 200.8 цієї статті, до декларації додається, також, розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше. - за днем її фактичного подання.

Пунктом 102.5 статті 102 ПК України встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Виходячи з аналізу вищезазначених норм законодавства, суди дійшли правильного висновку про те, що приписами п. 102.5 ст. 102 ПК України регулюються виключно питання повернення надміру сплачених грошових зобов'язань та відшкодування сум податку на додану вартість і саме для вирішення цих питань законодавець встановлює 1095-денний термін. При цьому будь-яких обмежень щодо строків відображення податкового кредиту та перенесення залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового кредиту, Податковий кодекс України не містить.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області відхилити.

2.Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2014 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.03.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун