Ухвала суду № 52420430, 13.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/15180/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючий суддя:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2015 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р.

у справі № 826/18493/14

за позовом Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

до Державного підприємства «Завод «Арсенал»

про надання дозволу на реалізацію активів

В С Т А Н О В И В :

Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - позивач, ДПІ у Печерському районі) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Завод «Арсенал» (далі - відповідач, ДП «Завод «Арсенал») про надання дозволу на реалізацію активів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2015 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р. постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р. і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Крім того, скаржником подано клопотанням про заміну Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві її правонаступником - Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Згідно з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням в розумінні ПК України визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави (абзац другий підпункту 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Підпунктом 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (ч. 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (абз. 3 п. 95.3 ст. 95 цього Кодексу).

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що достатньою умовою для звернення до суду, за якої можливе надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, є наявність у платника податкового боргу та відсутність на розрахункових рахунках такого платника грошових коштів, достатніх для погашення цього боргу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві у відповідності до п. 59.1 ст. 59 ПК України виставлено ДП «Завод «Арсенал» податкову вимогу від 10 грудня 2012 року № 3471 на суму податкового боргу із земельного податку з юридичних осіб у розмірі 140 817,82 грн.

У зв'язку зі збільшенням суми заборгованості за земельним податком з юридичних осіб, податковий орган звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва про стягнення з ДП «Завод «Арсенал» податкового боргу в розмірі 3925948, 28 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києві від 23 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, позов ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві задоволено частково та стягнуто з ДП «Завод «Арсенал» суму податкового боргу з земельного податку з юридичних осіб в розмірі 3690260, 36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 квітня 2014 року ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві складено акт опису майна № 1/26-55-25-01-17, затверджений в.о. заступника начальника ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Корнієвською О.М. Відповідно до вказаного акта балансова вартість або вартість за експертною оцінкою майна відповідача, що знаходиться у його власності, становить 24 005 504, 00 грн. При цьому сума податкового боргу становить 3690260,36 грн.

Крім того, ДП «Завод «Арсенал» має відкритті рахунки в Ф «ЦРУ» AT «Б» «Фінанси та кредит» м. Київ, МФР 300937 (№ 26005016223004 - російський рубль, №26007016223004 - долар США, № 26006016223003 - євро, № 26008016223001 - українська гривня, № 26042016223001 - українська гривня), в Чернігів. РУ ПАТ КБ «Приватбанк» м. Чернігів, МФО 353586 (№ 26001051409671 - українська гривня, № 26060140260026 - українська гривня), в Ф АКІБ «УКРСИББАНК» «КРУ» у м. Києві, МФО 300733 (№26060140260026).

На виконання постанови Окружного адміністративного суду м. Києві від 23 січня 2014 року, позивачем направлялися інкасові доручення (платіжні вимоги) до банківських установ для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу.

Інкасовані доручення позивача були повернуті із відмітною про наявність попереднього арешту рахунку підприємства-боржника, що, в свою чергу, не є тотожним відсутності коштів.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку щодо відсутності правових підстав для надання дозволу податковому органу на реалізацію майна ДП «Завод «Арсенал», яке перебуває у податковій заставі згідно акта опису майна № 1/26-55-25-01-17 від 29.04.2014.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2015 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Замінити Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

2.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві відхилити.

3.Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2015 р. залишити без змін.

4.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун