ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/60719/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «ТММ-Енергобуд» до Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «ТММ-Енергобуд» пред'явило позов до Головного управління Міндоходів у м. Києві про (з урахуванням уточнених позовних вимог) визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №№ 2209/9, 2209/10 від 12 грудня 2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення відповідача №№ 2209/9, 2209/10 від 12 грудня 2013 року.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій скаржник оскаржив їх.
У касаційній скарзі Головне управління Міндоходів у м. Києві, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі наказу № 367 від 22 листопада 2013 року та відповідно до пункту 1 частини 2 статті 351 Митного кодексу України проведено невиїзну документальну перевірку ПрАТ «ТММ-Енергобуд» дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.
Матеріали справи свідчать про те, що у період, який перевірявся відповідачем, ПрАТ «ТММ-Енергобуд» здійснило митне оформлення таких товарів:
- «механічні пристрої спеціального призначення для кріплення трубопроводів Південно-Уральської ГРЕС, для гасіння вібрацій, ударів при роботі трубопроводів під високим тиском та для безпеки трубопровідної системи: Комплект підвісок, опор та монтажних пристосувань для трубопроводів. Виробник LISEGA SE. Країна виробництва - Німеччина.» (митні декларації від 30 листопада 2011 року № 807070003/2011/227568, від 08 травня 2012 року № 807170000/2012/222667), за кодом згідно з УКТЗЕД 8479 89 97 90 (ставка ввізного мита - 0%);
- «механічні пристрої спеціального призначення. Комплект підвісок, опор та монтажних пристосувань для кріплення трубопроводів Нижньовартовської ГРЕС. Призначені для гасіння вібрацій, ударів при роботі трубопроводів під високим тиском та для безпеки трубопровідної системи. Не призначені для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовище. Виробник LISEGA SE. Країна виробництва - Німеччина.» (митні декларації від 17 січня 2013 року № 807170000/2013/243, від 19 квітня 2013 року № 807170000/2013/003831, від 21 червня 2013 року № 807170000/2013/006095), за кодом згідно з УКТЗЕД 8479 89 97 90 (ставка ввізного мита - 0%);
- «механічні пристрої спеціального призначення. Комплект підвісок, опор та монтажних пристосувань. для кріплення трубопроводів Южноуральської ГРЕС 2. Призначені для гасіння вібрацій, ударів при роботі трубопроводів під високим тиском та для безпеки трубопровідної системи. Не призначені для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовище. Виробник LISEGA SE. Країна виробництва - Німеччина.» (митна декларація від 15 серпня 2013 року №807170000/2013/008069), за кодом згідно з УКТЗЕД 8479 89 97 90 (ставка ввізного мита - 0%).
В акті невиїзної документальної перевірки від 27 листопада 2013 №н/5/13/26-15/33889106 відповідач зазначив, що ПрАТ «ТММ-Енергобуд» невірно задекларувало код товару «комплект підвісок, опор та монтажних пристосувань для трубопроводів» згідно з УКТЗЕД за митним деклараціями, що призвело до несплати підприємством ввізного мита на суму 194 933,46 грн. та порушило вимоги пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України в частині визначення бази оподаткування товарів, що ввозяться на митну територію України, в результаті чого несплачена сума податку на додану вартість склала 38986, 70 грн.
На підставі акту перевірки від 27.11.2013 ГУ Міндоходів у місті Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
- №2209/9 від 12 грудня 2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання на суму 243666,82 грн. (за основним платежем 194933,46 грн. та штрафні (фінансові) санкції 48733,36 грн.);
- №2209/10 від 12 грудня 2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 48723,37 грн. (за основним платежем 38986,70 грн. та штрафні (фінансові) санкції 9746,68 грн.).
Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення у адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України.
Рішенням Міністерства доходів і зборів України від 24 лютого 2014 року № 3557/6/99-99-10-01-06-15 скарга ПрАТ «ТММ-Енергобуд» залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року № 2209/9 та № 2209/10 - без змін.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначив, що доводи відповідача щодо невірного декларування позивачем коду товару «комплект підвісок, опор та монтажних пристосувань для трубопроводів» згідно з УКТЗЕД за митним деклараціями від 30 листопада 2011 року, № 807070003/2011/227568, від 08 травня 2012 року № 807170000/2012/222667, від 17 січня 2013 року № 807170000/2013/243, від 19 квітня 2013 року № 807170000/2013/003831, від 21 червня 2013 року № 807170000/2013/006095, від 15 серпня 2013 року № 807170000/2013/008069 є необґрунтованими, а тому прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення № 2209/9 від 12 грудня 2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами господарювання на суму 243666,82 грн. та № 2209/10 від 12 грудня 2013 року, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із ввезених на територію України товарів на суму 48723,37 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.
Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року без змін.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанції погоджується із огляду на наступне.
Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 МК).
У пункті 19 статті 1 МК міститься визначення терміна «митні процедури», згідно з яким це операції, пов'язані зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також зі справлянням передбачених законом податків і зборів.
Аналіз наведеного визначення дає підстави вважати, що митні процедури охоплюють митний контроль, митне оформлення та справляння податків і зборів. При цьому виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів, є митним оформленням.
Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі МК відповідно до заявленого митного режиму.
Незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи (стаття 69 МК).
Аналіз положень наведених норм свідчить про можливість митного контролю після завершення митного оформлення за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України.
За змістом статті 313 МК (яка діяла до 1 червня 2012 року) класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів.
Однак, таких обставин у справі встановлено не було.
Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ «ТММ-Енергобуд» здійснило митне оформлення таких товарів:
- «механічні пристрої спеціального призначення для кріплення трубопроводів Південно-Уральської ГРЕС, для гасіння вібрацій, ударів при роботі трубопроводів під високим тиском та для безпеки трубопровідної системи: Комплект підвісок, опор та монтажних пристосувань для трубопроводів. Виробник LISEGA SE. Країна виробництва - Німеччина.» (митні декларації від 30 листопада 2011 року № 807070003/2011/227568, від 08 травня 2012 року № 807170000/2012/222667), за кодом згідно з УКТЗЕД 8479 89 97 90 (ставка ввізного мита - 0%);
- «механічні пристрої спеціального призначення. Комплект підвісок, опор та монтажних пристосувань для кріплення трубопроводів Нижньовартовської ГРЕС. Призначені для гасіння вібрацій, ударів при роботі трубопроводів під високим тиском та для безпеки трубопровідної системи. Не призначені для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовище. Виробник LISEGA SE. Країна виробництва - Німеччина.» (митні декларації від 17 січня 2013 року № 807170000/2013/243, від 19 квітня 2013 року № 807170000/2013/003831, від 21 червня 2013 року № 807170000/2013/006095), за кодом згідно з УКТЗЕД 8479 89 97 90 (ставка ввізного мита - 0%);
- «механічні пристрої спеціального призначення. Комплект підвісок, опор та монтажних пристосувань. для кріплення трубопроводів Южноуральської ГРЕС 2. Призначені для гасіння вібрацій, ударів при роботі трубопроводів під високим тиском та для безпеки трубопровідної системи. Не призначені для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовище. Виробник LISEGA SE. Країна виробництва - Німеччина.» (митна декларація від 15 серпня 2013 року №807170000/2013/008069), за кодом згідно з УКТЗЕД 8479 89 97 90 (ставка ввізного мита - 0%).
Доказів зазначення позивачем недостовірних даних в описі товару відповідачем не надано.
З огляду на викладене, судова колегія Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що у відповідача не існувало правових підстав для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару.
Таке застосування зазначених норм матеріального права відповідає позиції Верховного Суду України, висловленій у постановах від 21 січня 2011 року, 18 вересня 2012 року, 4 листопада 2014 року (справи №№ 21-64а10, 21-203а12, 21-479а14 відповідно).
Враховуючи зазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до правильного висновку про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача №№ 2209/9, 2209/10 від 12 грудня 2013 року.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій та встановлених обставин справи.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді:
Судове рішення № 52420243, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 08.10.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/4225/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: