Ухвала суду № 52420158, 08.10.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Київ К/800/17485/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Приватного підприємства «Гален» до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду України від 16 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року Приватне підприємство «Гален» (далі - позивач, ПП «Гален») звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач) від 08.08.2014 року №0001912203.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду України від 16 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що оприбуткування готівки за період з 24.06.2014 року по 30.06.2014 року позивачем здійснено в повному обсязі відповідно до приписів Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (далі - Положення), а тому спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про скасування рішень судів попередніх інстанцій, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що спірне рішення прийняте правомірно, оскільки за результатом фактичної перевірки, проведеної відносно позивача, встановлено не оприбуткування позивачем готівкових коштів на суму загальну суму 59421,45 грн. за період з 24.06.2014 року по 30.06.2014 року.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Відповідачем, на підставі наказу № 331 від 02.07.2014 року проведено фактичну перевірку ПП «Гален» щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами проведеної перевірки складено акт від 18.07.2014 року №103/04/36/22/31385650, відповідно до якого встановлено не оприбуткування позивачем готівкових коштів на загальну суму 59421,45 грн. за 24.06.2014 року, 25.06.2014 року, 26.06.2014 року, 27.06.2014 року, 30.06.2014 року, чим порушено п. 2.6 Положення.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» від 08.08.2014 року №0001912203, яким до позивача застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 297107,25 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до п. 6 ст. 33 Закону України «Про Національний банк України», визначення порядку ведення касових операцій для банків, інших фінансових установ, підприємств і організацій віднесено до повноважень Національного банку України.

Згідно з пунктом 7.15 Положення уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (розрахункової книги (далі - РК)), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК) (абз.абз. 2-3 п. 2.6 Положення).

Згідно з ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки (далі - Указ № 436/95) встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Пунктом 2.6 Положення передбачено два механізми оприбуткування готівки залежно від способу фіксації її надходження в касу: прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки (РК).

Отже, у разі проведення готівкових розрахунків з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 Положення оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у касових ордерах та відображення на їх підставі готівки у касовій книзі. У випадку проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є відображення повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та здійснення обліку зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО).

Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність (абз. 3 ст. 1 Указу № 436/95).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 13.03.2014 року у справі № 21-5а14.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем проводяться готівкові розрахунки із застосуванням РРО.

Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій визначений Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книги обліку розрахункових операцій і, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 року № 417.

На виконання зазначених вимог Порядку, позивач зобов'язаний проводити облік готівки в касі у книзі обліку розрахункових операцій шляхом щоденного виконання у такій книзі записів про рух готівки та суми розрахунків. Оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для позивача - реєстрація таких коштів через РРО та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки.

З огляду на те, що готівка за 24.06.2014 року, 25.06.2014 року, 26.06.2014 року, 27.06.2014 року, 30.06.2014 року була проведена через РРО, що підтверджується Z-звітами Каси-1, Каси-2, Каси-3, Каси-4 за відповідні дати; такі Z-звіти вклеєні в книгу ОРО; така готівка відображена в Книзі ОРО (а.с.20-35), суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оприбуткування готівки за вказані періоди позивачем здійснено в повному обсязі та відповідно до вимог Положення, а тому спірне податкове повідомлення-рішення відповідача від 08.08.2014 року № 0001912203 є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відхилити, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду України від 16 вересня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2015 року у справі № 804/12547/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер О.В. Карась

А.О. Рибченко